NASTO – зроблено у Львові

На жаль, вітчизняних виробників деревообробного обладнання можна перелічити на пальцях якщо не однієї, то обох рук. Проте є й ентузіасти, які готові відроджувати галузь деревообробного машинобудування.

Бренд NASTO запалав на небосхилі українського верстатобудування навесні цього року, а запалив його Руслан Ющишин. Саме із ним ми спілкуємося про те, з яких причин успішний постачальник деревообробного обладнання та інструменту зважився будувати верстати, з якими перепонами він зустрівся та чим новий вітчизняний бренд вирізнятиметься серед інших.

Руслане Ярославовичу, ви близько двадцяти років успішно торгуєте обладнанням та інструментом, налагодили його сервісне обслуговування, надаєте технічні консультації тощо. Усе відпрацьовано й іде повним ходом. Здавалося б, залишилося лише уміло «диригувати» процесом і отримувати задоволення, але ви чомусь замість спокійної дороги обрали бурхливу, незвідану гірську річку, яка будь-якої миті може піднести безліч неприємних сюрпризів. З чим пов’язане таке рішення?

Хочу вам сказати, що насправді, усе не так просто і не так безхмарно, як здається на перший погляд. Для функціонування усього згаданого щодня потрібно докладати багато праці – і праці важкої. Я це до того, щоб не виникало хибної думки, мовляв, стало нецікаво жити і вирішив побавитися у верстатобудування. Є три причини, які спонукали мене до цього кроку.

І які саме це причини?

Розпочну із двох, які можна віднести до категорії провидіння.

 

Перша: минулоріч випадково з’ясував, що у мене дуже серйозна підбірка присвяченої обробці металів літератури. Чомусь я впродовж багатьох років при нагоді купував ці книжки, хоча до моєї сфери діяльності безпосереднього відношення вони не мали. Коли ж постало питання налагодження металообробних процесів, без яких збудувати верстат неможливо, ця підбірка стала справжнім скарбом.
Друга – вже більш спонукальна. Я б навіть сказав, така, яка додала віри в успіх на етапі прийняття рішення про те, входити чи не входити у цю виробничу галузь. Одним із моїх партнерів є польської компанії «Fanum» –однин з найпотужніших світових виробників верстатів з ЧПК. Так ось, у одного із його засновникі, який на той момент володів фабрикою із виробництва гнуто клеєних меблів, кілька років тому на виробництві виникла пожежа. Вогонь доволі суттєво пошкодив високотехнологічне деревообробне обладнання. Виробник обладнання відмовився виконувати ремонтні роботи. Найпростішим шляхом було б, напевно, придбати нові верстати замість пошкоджених, але поляки вирішили піти складним – реанімувати обладнання самостійно. Завдяки наполегливій праці та вірі в успіх вони успішно впоралися з цим завданням. Побачивши результат клопіткої верстатної роботи власник меблевої фабрики та головний фахівець із відновлення верстаті виріши не обмежуватися досягнутим, а скористатися набутими знаннями та досвідом і організувати верстатобудівне виробництво. Так було покладено початок успішної діяльності компанії «Fanum». Це – як ілюстрацію того, що неможливих завдань немає. Якщо є віра, то знайдеться й ресурс, кваліфіковані виконавці та усе інше.

Цілком із вами погоджуюсь. Мабуть, є й третя причина, яка вже не належить до категорії провидіння?

Так, така причина і справді є. За роки торгівлі обладнанням чимало деревообробників бідкалися, що їм потрібен той чи інший специфічний верстат, а ніхто із виробників не хоче взятися за його виробництво. Деякі з них закочували рукави і власноруч щось конструювали. Подекуди успішно, іноді – провально. Причому других – значно більше. От і виходить, що чимало вітчизняних деревообробників із їхніми специфічними верстатними завданнями кинули напризволяще. Мені така ситуація не подобалася, але необхідних для її вирішення засобів у мене не було. Щоправда, кожна розмова із таким деревообробником підштовхувала зробити крок у напрямку виробництва верстатів. Окрім того, у зв’язку із запровадженням мораторію на експорт необробленої деревини підприємства почали налагоджувати глибшу її переробку, що також потребує розширення верстатного парку. Це вже, так би мовити, створює економічне підґрунтя для організації верстатобудівного виробництва.

Але є чимало верстатів закордонного виробництва ‒ як дорогих європейських, так і дешевих китайських. Невже вони залишають ще якусь нішу і для обладнання NASTO?

Ніша є завжди! От тільки її не завжди легко розгледіти. Наша амбітна мета – виготовлення обладнання, котре за ціною трішки дорожче від китайського, а за якістю і точністю обробки наближається до провідних європейських виробників.

Мета і справді амбітна. Проте її реалізація насамперед потребує значних технологічних знань. У вас наявний такий кадровий ресурс?

Що стосується етапу конструювання, то так. Зараз у NASTO працюють три високваліфіковані досвідчені конструктори, тож за цей етап я цілковито впевнений. Окрім того, розпочинаючи конструювання, ми проводимо дуже багато консультацій. Наприклад, під час розробки гарячого преса для склеювання заготовок у меблевий щит ми чимало часу присвятили вивченню особливостей використання клеїв ПВА, спілкуючись безпосередньо із їхніми виробниками. Окрім того, вивчали вітчизняні виробничі реалії. Саме через останнє й відмовилися від ідеї віялового варіанту преса.

Дещо складніше із виробничою частиною. Не із самим виробництвом – тут усе гаразд: 500 м2 площі, укомплектованої усім необхідним для виготовлення деревообробних верстатів сучасним обладнанням на відстані 35 км від Львова. Проблема стосується кваліфікованих виробничих кадрів. Повірте, дуже важко знайти, до прикладу, токаря чи зварювальника необхідного для нас високого рівня. Кількох таких нам вдалося розшукати. Їх достатньо для запуску виробництва та продукування кількох одиниць обладнання на місяць, але якщо говорити про далекоглядну стратегію розвитку, то цього ресурсу замало. Тому зараз дуже активно працюємо над пошуком виробничих кадрів високого рівня кваліфікації, а за потреби – їх навчання тощо.

Ви згадали про прес для виготовлення меблевого щита. Окрім нього, чи є ще якийсь верстат у розробці?

Це поперечний торцювальний верстат з пневмоприводом моделі VTP. Він дає змогу розпилювати заготовки товщиною до 160 мм та шириною 585 мм. На лінійці встановлено два кінцеві упори, завдяки чому можна торцювати заготовки двох довжин без переналаштування – достатньо лише опустити потрібний упор. Для легкого переміщення важких заготовок у обидві частини робочого стола вмонтовано рольгангові ролики.

Якщо я вже почав розповідати про деякі технічні характеристики, то не можу оминути увагою й преса, який обладнаний двома горизонтальними плитами, температуру нагрівання котрих можна змінювати у діапазоні від 30 до 90˚С. Мінімальна товщина склеюваного щита дорівнює 5 мм, а максимальна – 80 мм. Зусилля притискання, що його створює гідросистема, – 2,7 т.

Це серійні розробки?

Так, цих два верстати розроблені для серійного виробництва. Звичайно, залежно від індивідуальних потреб будемо вносити в них певні модифікації.

З приводу індивідуальних потреб – ви згадували покинутих напризволяще деревообробників із потребою виготовити специфічний верстат. Чи працюватиме NASTO із ними?

Стратегічно у нас два напрямки роботи – серійний та індивідуальний. Тож ми готові реалізовувати у металі специфічні вимоги вітчизняних деревообробників. Наші двері завжди відкриті для нестандартних рішень – це ще одна із наших відмінностей від інших виробників.

Ви згадували про кадрову проблему. Напевно, за такої ситуації важко виготовляти усі складові на одному виробництві.

А це й не потрібно. Неможливо самостійно виготовляти усі складові деревообробних верстатів, чи то пак виготовляти, звісно, можна, але про жодну високу якість у такому випадку мови бути не може. Звичайно, що багато складових ми закуповуватимемо у перевірених виробників, наприклад, пневматичні, гідравлічні, електричні вузли. На початках на стороні замовлятимемо й металеві деталі, що потребують ювелірної точності виконання, а в подальшому налагоджуватимемо власне виробництво деяких з них. Це нормальна практика чи не всіх виробників ‒ чи то верстатів, машин чи літаків.

Хто основний споживач NASTO?

На даному етапі це – українські середні підприємства, де вже налагоджене лісопиляння та сушильне господарство і котрі готові поглиблювати переробку деревини. Є амбітні плани виходу на ринки інших країн, проте спочатку потрібно міцно закріпитися на вітчизняному, здобути собі ім’я.

Руслан Ярославович, настав час завершального і, напевно, найголовнішого запитання. Чому український деревообробник має віддавати перевагу обладнанню NASTO?

Як було вже сказано, я близько 20 років працюю у галузі. За цей час багато деревообробників познайомилися зі мною особисто, а ще більше – заочно. Усім їм добре відомий мій особистий відповідальний підхід до роботи, який автоматично поширюється і на виробництво деревообробного обладнання NASTO. Отож, новачок уже має величезний кредит довіри серед деревообробної спільноти. Тепер нам, мені особисто та усій команді NASTO зокрема, треба цей кредит не розгубити, а зміцнити його матеріально, себто якісним обладнанням, дотриманням термінів, якісним сервісним обслуговуванням. Я вірю, що ми це можемо зробити, інакше у нас із вами не було б нинішнього предмета розмови.

Бажаю вам успіхів на ниві деревообробного верстатобудування.

 

Інформаційний портал деревообробної галузі

derevo.info

Украинская деревообработка возрождается в Ровенской области

Підприємство

Підприємство “Українські лісопильні” у м. Костопіль (Рівненська область)

Компанія зі скандинавськими інвестиціями “Українські лісопильні”  оголосила про наміри  будівництва на Рівненщині ще одного заводу з переробки деревини. Нове лісопильне підприємство, потужністю 250 000 м³  продукції на рік планують зводити у Сарненському районі. Воно  спеціалізуватиметься на виготовленні соснових пиломатеріалів ( обрізних дощок) для столярної, меблевої  та будівельної галузей.

Завод побудують на майданчику поблизу села Немовичі, що розміщене на автодорозі Городище — Рівне — Старокостянтинів у 12 км від райцентру Сарни. Договір про оренду землі вже підписано, і нині інвестори приступили до розробки проекту будівництва. Розпочнеться воно вже цьогоріч і займе близько двох років. До роботи залучатимуть місцеві будівельні компанії.

Співзасновник ТОВ

Співзасновник ТОВ “Українські лісопильні” Йохан Дунбек

– Мораторій на експорт лісу-кругляка став для нас два роки тому вирішальним фактором на користь роботи в Україні – говорить співзасновник ТОВ “Українські лісопильні” Йохан Дунбек. – Адже це створює для наших інвестиційних проектів економічну перевагу.  Реалізовувати проекти лісопильного виробництва з нуля є складним процесом у будь-якій країні. Але ми вже маємо досвід роботи у зведенні першого лісопильного заводу у Костополі, тому використаємо його  під час будівництва об’єкту на Сарненщині. Нині на костопільському підприємстві завершуються  пусконалагоджувальні роботи, активно іде процес набору та навчання персоналу. Ми пропонуємо можливості для роботи таких фахівців як інженери з автоматизації, електрики, механіки, оператори, водії автонавантажувачів тощо. І сьогодні з радістю підтверджуємо наміри далі розвивати бізнес в Україні. Ми розглядали кілька варіантів для розміщення нового виробництва, і в підсумку обрали Сарненський район. Місцева влада та громада підтримали наші наміри збудувати тут деревообробне підприємство , надали ділянку під спорудження об’єкту. Щойно запустимо перший завод у Костополі — починаємо будувати новий у Немовичах.

Лісопильний цех підприємства у м. Костопіль

Лісопильний цех підприємства у м. Костопіль

 Голова Сарненської райдержадміністрації Ярослав Яковчук розповідає, що те,що інвестори  обрали саме їхній район – є показником соціально-економічного розвитку та стабільності регіону.

– Наш район зручний для розміщення такого виробництва насамперед із логістичної точки зору: Сарненщина — це центр Полісся, вона знаходиться на перехресті автодоріг до західного та північного кордонів України, – пояснює Ярослав Яковчук. – По-друге, в районі працює два потужних держлісгоспи, які щороку виробляють 150 тисяч кубометрів деревини. Зважаючи на нинішню заборону експорту лісу-кругляка, це дає перспективу отримання місцевими держлісгоспами постійного ринку збуту продукції. З точки зору соціально-економічного розвитку району, відкриття заводу “Українських лісопилень” стане насамперед потужним джерелом податкових надходжень до місцевих бюджетів. Перші такі суттєві кошти вже отримала Немовицька сільська рада, на землях якої буде побудоване підприємство. Це близько півтора мільйони гривень надходжень від оренди земельної ділянки на рік. У разі подальшого викупу земельної ділянки бюджет буде мати надходження від  земельного  податку, а, згодом, після відкриття заводу — сподіваємось і на  інші податкові надходження вже від діяльності підприємства. Окрім того –  це робочі місця: прямі й непрямі. Йдеться мова про створення нових 65 висококваліфікованих робочих місць та ще до 300 непрямих. Адже робота такого підприємства сприятиме  розвитку інфраструктури району вцілому, це будівельні компанії, транспортні перевезення, підрядні обслуговуючі організації тощо. Загалом, сподіваємось, що відкриття другого заводу “Українських лісопилень” на Сарненщині стане не лише новим поштовхом до розвитку економіки району, а й позитивним сигналом для інших потенційних інвесторів.

ТОВ

ТОВ “Українські лісопильні” перероблятимуть той об’єм деревини, що донедавна йшов на експорт

Саме таким сигналом стало те, що з 1 січня 2017 року мораторій на експорт лісу- кругляка поширився й на сосну. Це може стати і вже стає найпотужнішим імпульсом для розвитку поглибленої обробки деревини власне в Україні. Адже фактично кожен другий кубометр заготовленої деревини — саме сосна, а її частка в експорті необробленої деревини донедавна сягала 80%. Саме пиловник сосни з державних лісгоспів північно-західних областей України і стане сировинною базою для нового заводу на Рівненщині.

На заводі встановлюватиметься обладнання фінського, німецького, шведського виробництва, що забезпечить повністю автоматизований процес виробництва продукції та дозволить переробляти деревину за сучасною скандинавською технологією лісопиляння, висушування та сортування пиломатеріалів.

 

Продукція матиме сертифікат ланцюга поставок FSC (Forest Stewardship Council – “Лісова опікунська рада”, впливова міжнародна неурядова організація, яка просуває екологічно відповідальне, соціально вигідне та економічно життєздатне управління лісами в світі —прим. авт.). При цьому виробництво буде повністю безвідходним — залишки виробництва використовуватимуться на сто відсотків: кора деревини піде на паливо, а тирса постачатимуться виробникам пелет або деревостружкових плит.

Саме на таку ланцюгову реакцію для всієї галузі деревообробки і розраховують прихильники збереження мораторію на експорт кругляка з нашої держави. Адже кожен новий етап обробки пиломатеріалів в Україні збільшує додану вартість деревини, і додатково зароблені кошти залишатимуться в українській економіці. Таким чином, наш експорт поступово перестане бути суто сировинним. До того ж, майбутній завод виготовлятиме продукцію не лише на експорт, а й для українського ринку. А доступність якісної деревини в Україні зменшуватиме нашу  імпортну  залежність у сегменті  дерев’яних меблів , вікон, дверей, підлоги тощо. Навіщо ж імпортувати від сусідів, коли можемо зробити самі?

Фактично, нині у нас з’явився шанс повторити позитивний досвід сусідньої Польщі. Поки що, за практично однакової площі лісів, обсяги меблевого ринку в наших державах відрізняються щонайменше у 20 разів не на користь України. Натомість запуск таких підприємств як “Українські лісопильні” якраз і дає поштовх для розвитку в країні більш глибинної переробки деревини. Отже, нашу країну знатимуть у світі не лише як експортера лісу, а як виробника високоякісних меблів, столярних виробів тощо. Це і є економічний патріотизм по-українськи: використовувати наші природні багатства на користь своїй державі, національній скарбниці, українському робітникові й українському споживачеві.

Віталій ГОЛУБЄВ

ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ПРАВДА

Сучасні загрози в лісовій галузі та нездійснені реформи на ринку деревини

За останні три роки над лісовою галуззю України нависла загроза знищення, якої ще не бачила незалежна Україна. Лісівники півдня і сходу України вже два роки не отримують державне фінансування, тому не можуть виконувати свої функції з охорони лісу та створення нових культур.

Звернення Чернігівської обласної ради до Мінагрополітики та Держлісагентства

Ми вже звертали увагу на те, що в порушення вимог Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, Мінагрополітики та Держлісагентство змушують директорів державних лісгоспів проводити електронні торги на “Аграрій біржі”.

Керівництво Державного агентства лісових ресурсів розуміє, що не має права втручатися в господарську діяльність підприємств, не має підстав розривати чинні угоди з регіональними біржами, а тому використовує “телефоннє право”, злодійкувато ховаючись за спинами директорів лісгоспів у публічних виступах та офіційних відповідях .

На наше звернення Чернігівська обласна рада ухвалила та направила звернення до Міністра аграрної політики та продовольства України Кутового Т.В., а також до т.в.о. голови Державного агентства лісових ресурсів України Юшкевич Х.В. листи, текст яких приводимо нижче:

УКРАЇНА

ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСНА РАДА

пр.Миру,43,м.Чернігів,14000,тел./факс. (0462)676-652, e-mail:zagaln.viddil@gmail.com, код ЄДРПОУ

5.05.2017 №01-01/513

Міністру аграрної політики та продовольства України
Кутовому Т.В.

Шановний Тарасе Вікторовичу!

Користуючись нагодою, висловлюю Вам свою повагу та звертаюся з важливим проханням.

До обласної ради в черговий раз звернулася Асоціація лісозаготівельних та деревообробних підприємств Чернігівської області України «Чернігівлісдеревпром» (далі – асоціація) щодо врегулювання ситуації з проведення аукціонних торгів із продажу необробленої деревини.

З метою всебічного розгляду ситуації, яка склалась в області при продажу необробленої деревини, зазначене питання розглянуто 27 квітня 2017 року на засіданні постійної комісії обласної ради з питань агропромислового комплексу, екології, природокористування та земельних відносин і на робочих зустрічах за участі представників асоціації та інших зацікавлених сторін.

За підсумками засідання, робочих зустрічей і опрацювання документів у межах компетенції повідомляємо наступне.

Відповідно до п. 1.3. наказу Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 р. №42, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №164-13431, аукціони з продажу необробленої деревини проводяться на товарних біржах, розташованих в обласних центрах і створених відповідно до Закону України «Про товарну біржу» та Господарського кодексу України, а самі торги відбуваються публічно, з голосу в торговельних залах біржі.

У Чернігівській області такою установою є Чернігівська обласна товарна агропромислова біржа, яка зареєстрована та сплачує податки в області.

Всупереч зазначеному наказу, щоквартальні торги в шести областях, в тому числі Чернігівській, планується провести на єдиній біржі – Аграрній, що розташована за межами області, в режимі онлайн, а не публічно в торговельному залі.

Деревообробне виробництво області знаходиться переважно у районних центрах та сільській місцевості, де мережа Інтернету розвинута слабо і проведення основних, щоквартальних торгів за допомогою електронних систем ставить під загрозу забезпечення сировиною та подальшу стабільну роботу деревообробних підприємств краю.

Крім того, слід зазначити, що монополізація ринку деревини суперечить принципам децентралізації та демократизації у суспільному житті.

Враховуючи вищезазначене, Чернігівська обласна рада просить Вас не допустити порушення чинного законодавства щодо проведення аукціонних торгів із реалізації необробленої деревини державними лісогосподарськими підприємствами Чернігівської області.

З повагою

Голова обласної ради                                                                                                                          І.С.Вдовенко

И вновь продолжается бой, и сердцу тревожно в груди …

AB_3С началом действия моратория на экспорт круглой древесины хвойных пород с 01.01.2017 г. трудовая деятельность деревообработчиков Украины значительно улучшилась. Вместе с экспортом хвойной деловой древесины исчез с лесного рынка и кошмар аукционов, связанный с постоянной нервотрепкой по закупке требуемых объемов древесины.

Лесные ресурсы заготовки I и II кварталов 2017 г., выставленные на аукционные торги были полностью реализованы в ходе прошедших торгов. Причем, если на аукционных торгах I квартала 2017 г. на некоторых биржах отмечался рост стартовых цен до 20% по сравнению со стартовыми ценами IV квартала 2016 г., то аукционные торги II квартала 2017 г. прошли уже без повышения цен, а на отдельных биржах отмечалось даже понижение стартовых цен на 10 – 15%.

Далее…

Звернення Громадської ради при Держдлісагентстві щодо недопущення грубих порушень під час проведення торгів з продажу необробленої деревини

12 травня відбулось засідання Громадської ради при Державному агентстві лісових ресурсів України. вів засідання голова асоціації “Чернігівлісдеревпром” Валерій Лозицький. Першим у порядку денному зібрання стояло питання “Щодо доцільності проведення щоквартальних торгів необробленою деревиною на єдиній електронній площадці Аграрної біржі (м. Київ)”.

Для довідки: аукціони з продажу деревини державними лісгоспами відбуваються  згідно чинного “Положення” один раз на квартал на біржах, розташованих в областях. Форма проведення –  у торгових залах з голосу. Це торги, на яких передбачено продавати весь обсяг деревини, який планується заготовити протягом наступних трьох місяців. Якщо деревообробне підприємство не змогло придбати деревину на цьому аукціоні, то воно фактично залишається без роботи протягом найближчих 90 днів.

Регіональні біржі, на яких відбувалися торги у 9 лісових областях, раптово, без попередження були замінені на “Аграрну біржу”, яка створена за участю Мінагрополітики та розташована у Києві. На наш запит про причини зміни біржі Держлісагентво (орган, що координує діяльність держлісгоспів!) відхрестилося і перевело стрілки на директорів, мовляв “все виключно за ініціативи та доброї волі керівників держпідприємств”.

Ми не проти електронної торгівлі. Більше того вважаємо, що її потрібно запроваджувати, але поступово, як додатковий шлях забезпечення сировиною.   Але не може доля підприємства залежати від того, як у вас сьогодні працює комп’ютер, чи є інтернет, чи не порвав екскаватор кабель, чи не обірвав буревій дроти, чи не зламав хакер сервер саме сьогодні, в день торгів.

На наше переконання примусова зміна бірж відбулась із метою монополізації торгівлі деревиною. Електронна торгівля деревиною в даному випадку це не більше, ніж інструмент монополізації.

 

Звернення
Громадської ради при Державному агентстві лісових ресурсів України 
до Прем’єр-міністра України, Антимонопольного комітету України, Генеральної прокуратури України,
Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного агентства лісових ресурсів України
щодо недопущення грубих порушень під час проведення торгів з продажу необробленої деревини

 

Державне агентство лісових ресурсів, спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства, запроваджує щоквартальні електронні торги необробленою деревиною, що суперечить чинній нормативно-правовій базі, не відповідає проекту реформування ринку деревини, напрацьованому робочою групою при Держлісагентстві та ставить під загрозу стабільність роботи деревообробних підприємств країни та постійних лісокористувачів.

Згідно Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України № 42 від 19.02.2007 р., аукціони з продажу необробленої деревини проводяться на базі товарних бірж, розташованих в обласних центрах, а самі торги проводяться публічно, з голосу в торговельних залах біржі.

Робочою групою при Держлісагентстві України у 2015 році, за участі представників лісокористувачів, деревообробників та бірж, був розроблений компромісний проект реалізації необробленої деревини. Зазначений проект передбачає проведення додаткових електронних торгів на деревину, яка не реалізована під час щоквартальних торгів, додатково заготовлена протягом кварталу або не викуплена вчасно покупцем.

На жаль до цього часу Держлісагентство гальмує ухвалення зазначеного проекту правил торгівлі і блокує запровадження його у вигляді пілотного проекту, посилаючись на невідповідність чинному порядку реалізації необробленої деревини.

В той же час дії Держлісагентства щодо запровадження торгівлі деревиною на єдиній біржі виключно в електронному вигляді повністю суперечить чинному положенню про торгівлю деревиною, не вирішує проблеми ринку деревини та, на нашу думку, є спробою монополізувати торгівлю деревиною.

Деревообробне виробництво більшості областей знаходиться переважно у районних центрах і сільській місцевості, де мережа Інтернету розвинута недостатньо, а стабільність та швидкість зв’язку, в тому числі мобільного, незначна. Особливо це стосується прикордонних з іншими країнами та гірських районів.

Під час проведення аналогічних щоквартальних торгів у Київський області відбулося несанкціоноване втручання сторонніх осіб в роботу системи електронних торгів. Можливість втручання в роботу електронної системи дає можливість маніпулювання результатами торгів на користь окремих його учасників. Це ставить під сумнів справедливість та неупередженість результатів електронного аукціону.

Окрім іншого, як з’ясувалось пізніше, Аграрна біржа за Законом не має права на проведення торговельно-біржової діяльності та не вправі здійснювати організацію та проведення аукціонних торгів з продажу необробленої деревини.

Щоквартальні аукціонні торги деревиною дають можливість забезпечити сировиною виробництва та роботою десятки тисяч працівників на наступні три місяці. Враховуючи зазначене, запровадження основних, щоквартальних торгів в електронному вигляді ставить під загрозу роботу деревообробних підприємств країни.

Ми проти адміністративного втручання в господарські відносини суб’єктів господарювання, “телефонного права” та використання методів і способів торгівлі, які шкодять стабільній роботі деревообробного сектору економіки України. Вважаємо ринок електронної торгівлі не можна вводити не підготовлено та спонтанно. Тому пропонуємо почати зі здійснення додаткових електронних торгів з продажу деревини, яка не реалізована на щоквартальних торгах, додатково заготовлена або не викуплена споживачами у встановлений термін на біржах, що знаходиться в областях та здійснюють свою діяльність згідно чинного законодавства.

Просимо Вас втрутитись в дану ситуацію з метою недопущення порушення чинного законодавства щодо проведення аукціонних торгів з реалізації необробленої деревини державними лісогосподарськими підприємствами, підпорядкованими Держлісагентству України, а всі дії, пов’язані із реформуванням ринку деревини здійснювати виключно після обговорення та узгодження із усіма сторонами господарських відносин.

Додаток: 1 арк. – підписи до звернення.

11 травня 2017 року

 

У підтримку акції за порятунок Українських лісів

12 квітня 2017 р. біля будинку Кабінету Міністрів та біля Міністерства агрополітики та продовольства України лісівники всієї України зібрались на мирну акцію збереження галузі та захисту лісів України. Так вони демонструють свій протест проти політики влади направлену на знищення лісогосподарської галузі.

Все розпочалось з того моменту, коли не маючи ні освіти, ні досвіду, ні бажання розібратися у причинах проблем лісової галузі і, як наслідок, всього лісопромислового комплексу України, керівництво Держлісагентства вирішило створити “Лісовий Нафтогаз” з єдиною метою: сконцентрувати в одних руках 4/5 ринку деревини нашої країни.

Отримавши опір своїм реформаторським ідеям, можновладці вирішили ламати лісівників через коліно.

Цинізм ситуації в тому, що фінансування державних лісгоспів відбувається на підставі Державної цільової програми “Ліси України”. “Забувши” продовжити дію програми, керівництво галузі позбавило фінансування лісогосподарські роботи і охорону лісу, а отже залишило без заробітної плати тисячі працівників державних підприємств. І якщо “ресурсні” підприємства Полісся і Карпат мають можливість утримувати свій штат за рахунок продажу деревини, то підприємства півдня і сходу країни – ні.

Як наслідок, понад мільйон гектарів лісів лісостепових і степових регіонів знаходяться практично без охорони від пожеж, без захисту від шкідників та хвороб, від самовільних рубок. Ліси горять, розтягуються на дрова. Сіянці дерев переростають у розсадниках – а висадити їх нема за що і нема кому.

Єдина пустеля, якою інколи пишаються в Україні, виникла через діяльність людини. Понад 100 років знадобилося, щоб зупинити ріст пустелі за допомогою лісу і полезахисних смуг. Ліс саджали не зважаючи на голод і розруху в країні. Але, через бездіяльність Уряду, вже наприкінці цього року пісок почне відвойовувати нові площі у згорілих лісів, знищених лісосмуг, поглинаючи житницю України – гордість Міністерства агрополітики.

Тим часом на керівні посади через так званні «прозорі» конкурси продовжують призначатися “свої” люди без фахової лісівничої освіти, без профільних знань, без досвіду у галузі, а інколи і без моралі.

Головною метою таких призначень є створення нових монополій, нових схем отримання тіньового доходу. Так у Рівному, на Всеукраїнському з’їзді Асоціацій переробників деревини і товарних бірж – членів асоціації бірж України  піднімалося питання щодо спроб монополізувати біржову торгівлю і торгівлю деревиною в-цілому. Ні про які конкурентні переваги запропонованих бірж та майданчиків, окрім приналежності до тієї чи іншої політичної сили, мова не йде.

Деревообробники і лісівники мають різні інтереси, коли йдеться про торгівлю деревиною. Але ми тісно пов’язані: перші платять за деревину, а другі – вкладають отримані кошти в нові ліси, нарощують екологічний та економічний потенціал країни. Проблеми лісівників критично впливають на промисловців. Не даремно голова “Асоціації деревообробників та лісозаготівельників Львівщини” Микола Когут був обраний до ініціативної групи, яка вела переговори із Мінагрополітики.

Асоціації деревообробників, в тому числі “Чернігівлісдеревпром”, підтримали акцію за порятунок Українських лісів і приєднуються до вимог тих, кого влада діями і бездіяльністю змусила вийти під стіни Кабміну:

1. Терміново відновити фінансування лісогосподарських заходів південно-східного регіону.
2. Припинити практику призначення на керівні посади лісової галузі спеціалістів, які не мають фахової лісової освіти та відповідного досвіду роботи в лісогосподарській галузі.

Асоціація “Чернігівлісдеревпром”

Колір - як символ.

Колір – як символ.

 

Під Кабміном

Під Кабміном

Голова профспілки працівників лісового господарства України – Кривов’язий Степан Йосипович.

 

До глибини душі…

 

Під стінами Кабміну

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Голова «Асоціації деревообробників та лісозаготівельників Львівщини» Микола Когут та голова Асоціації “Чернігівлісдеревпром” Валерій Лозицький.

IKEA задумалась о сотрудничестве с украинскими компаниями

Одна из крупнейших в мире торговых сетей по продаже мебели и товаров для дома компания ІКЕА заинтересована в сотрудничестве с украинскими поставщиками деревянной мебели и комплектующих к ней.

Об этом сообщила заместитель министра экономического развития и торговли — торговый представитель Украины Наталья Микольская, передает Новое время.

«ІКЕА ищет производителей деревянной мебели и комплектующих в Украине», — заявила она.

По словам Микольской, от компании поступил запрос на стулья, столы, древесину мягких пород (сосна) и твердых (береза и бук), шпон из твердых пород (дуб, орех, вишня), компоненты из древесины для мощностей в Польше и на Балканском полуострове для производства мебели и рам для мебели.

Также компания ищет поставщиков текстиля из волокон лубяных культур (лен, конопля) и синтетического текстиля; также ее интересуют рамы для мягкой мебели и производство диванов.

При этом к продукции выдвигаются требования в виде наличия сертификата FSC Certification, CARB P2 Certificate, а также прямой доступ к сырью, производственные мощности в наличии.

«Шведский мебельный гигант заинтересовался украинскими производителями в ходе торговой миссии в Швецию, которую Офис по продвижению экспорта и Министерство экономического развития и торговли организовывали в конце марта. Тогда представители 11 компаний мебельной отрасли страны провели предварительные переговоры с потенциальными шведскими партнерами, среди которых была и ІКЕА», — отметила Микольская.

Компания ІКЕА основана в Швеции. В 2011 году IKEA заявляла о намерении инвестировать €20 млн в расширение производственных мощностей компании ЭНО-Мебель Лтд (Мукачево, Закарпатская область) до 2016 года.

 

Джерело: ХвиляIKEA

Обговорення проекту ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про ринок деревини»

Обговорення проекту ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про ринок деревини»

Шановні колеги,

до Вашої уваги важливий законопроект «Про ринок деревини» – перший в українській історії документ, що на законодавчому рівні покликаний врегулювати питання доступу деревообробних підприємств до сировини, спрямований на захист інтересів лісового господарства та сприяння збереженню і примноженню лісів. Законопроект напрацьований за участі команди експертів CMD-Ukraine. Тож будемо вдячні за Ваші зауваження та пропозиції.

 

Контактна особа

Ігор Гужва

E-mail: info@cmd-ua.org

Источник: Центр розвитку ринкової економіки (CMD-Ukraine)

Проект

ЗАКОН УКРАЇНИ
«Про ринок деревини»

Преамбула

Цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з деревиною, яка є важливою стратегічною сировиною для економічного розвитку України, і спрямований на захист інтересів лісового господарства, деревообробних підприємств та забезпечення потреб соціальної сфери населення в деревині, а також сприяння збереженню і примноженню деревних насаджень шляхом раціонального використання лісових ресурсів України.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
Деревина – це поваленні дерева, деревні хлисти, круглі і колоті лісоматеріали, пенькова і подрібнена деревина, а також відходи лісозаготівель, лісопиляння і деревообробки, призначенні для перероблення чи використовуванні як паливо.
Аукціонні торги – спосіб реалізації деревини, згідно з яким переможцем визнається учасник аукціону, який запропонував найвигідніші умови.
Продавець – суб’єкт господарювання, будь-якої відомчої приналежності, який здійснює заготівлю деревини на території України у порядку, встановленому законодавством;
Покупець – суб’єкт господарювання, який бажає придбати деревину для забезпечення потреб власного деревообробного виробництва відповідно до умов продажу, має відповідне деревообробне обладнання на території України і не перебуває у стані ліквідації або проти якого не порушено справу про банкрутство.

2. Заходи щодо підвищення ефективності використання деревини

2.1. Організація ринку деревини та здійснення торгівлі нею повинні відповідати наступним загальним принципам:
– забезпечення сталого розвитку лісового господарства, зокрема, невиснажливого та ефективного використання лісосировинних ресурсів країни,
– оптимальне узгодження інтересів постійних лісокористувачів і споживачів деревини шляхом балансування інтересів учасників ринку деревини на підставі результатів постійного моніторингу та контролю обсягів заготівлі деревини і споживання деревини;
– застосування в Україні єдиної, гармонізованої з міжнародною, системи стандартів необробленої деревини та виробів з неї;
– першочергове забезпечення сировиною вітчизняного товаровиробника;
– максимальне сприяння розвитку деревообробного виробництва, орієнтованого на випуск готових виробів для кінцевого споживача;
– забезпечення контролю руху деревини на усіх етапах її трансформації в готову продукцію;
– врахування потреб в деревині соціальної сфери, місцевих громад, приватних господарств і населення України;
– дотримання антимонопольного законодавства та не дискримінації малих, середніх та крупних виробників;
– прозорість та прогнозованість ринку деревини.
2.2. Заготівля деревини є кінцевою фазою ведення лісового господарства.
2.3. Деревообробні підрозділи постійних лісокористувачів державної форми власності та підрозділи, які створені в результаті їх реорганізації шляхом відокремлення від постійних лісокористувачів, здійснюють закупівлю сировини як самостійні суб’єкти господарювання на загальних умовах, передбачених цим Законом.
2.4. Усі постійні лісокористувачі мають запровадити наскрізний електронний облік лісового фонду України для забезпечення контролю за обігом деревини.

3. Класифікація підприємств, що здійснюють переробку деревини

3.1. З метою стимулювання розвитку вітчизняного деревообробного виробництва, орієнтованого на випуск продукції переробки деревини з високою доданою вартістю та виробництва готової продукції, створюється національна класифікація підприємств, що здійснюють переробку деревини.
3.2. Категорії підприємств (далі – Категорії) визначаються за кінцевою продукцією власного виготовлення, що реалізується цими підприємствами.
3.1. Категорії в порядку їх зростання, наступні:
1 категорія – пиломатеріали, які пройшли термічну обробку та деревне біопаливо ( гранули, брикети).
2 категорія – стругані та шліфовані сухі пиломатеріали; дерев’яна тара та піддони, барабани тощо; погонажні (профільовані) вироби.
3 категорія – плити деревностружкові або деревоволокнисті; плити з орієнтованою стружкою або аналогічні; фанера; дерев’яні клеєні щити; модифікована деревина.
4 категорія – дерев’яні панелі фанеровані; меблеві фасади; клеєні або гнуто-клеєні конструкції для будівництва.
5 категорія – готові столярні, токарні вироби; меблі; підлогове покриття з натуральної деревини цінних порід; дерев’яні будинки та споруди; інші вироби із деревини для кінцевого споживача, які не можуть бути в подальшому сировиною для інших виробництв.
3.2. Не класифікуються підприємства, що здійснюють первинну обробку деревини.
3.3. Внесення доповнень у класифікацію підприємств на категорії відповідно до складності виробництва, здійснюється спеціально уповноваженим центральним орган виконавчої влади з питань лісового господарства.
3.4. Рівень відсоткового забезпечення підприємства деревиною в залежності від категорії визначається Кабінетом Міністрів України виходячи з принципу, що кожній наступній категорії присвоюється більший коефіцієнт забезпечення. Для визначення коефіцієнту забезпечення також враховуються такі показники, як обсяг переробки деревини, сума сплачених податків, кількісті робочих місць, добросовісність підприємства, наявності інвестицій тощо.

Розділ II
ПОРЯДОК РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЕВИНИ

4. Механізм реалізації деревини

4.1. Реалізація деревини здійснюється шляхом укладання довготермінових договорів; продажу на аукціонних торгах; роздрібної торгівлі.
4.1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань лісового господарства щороку, не пізніше 30 вересня, оприлюднює баланс запланованої заготівлі деревини та затверджує обсяг реалізації деревини через прямі договори та аукціонні торги.
4.2. Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань лісового господарства здійснює збір та обробку даних щодо щорічного об’єму закупівель деревини кожним покупцем деревини по кожному продавцю.
4.3. Ціна на деревину формується згідно нормативно-правових актів щодо ціноутворення, виходячи із розрахункової собівартості одиниці продукції та затвердженого коефіцієнту рентабельності.
4.4. Поставка деревини продавцем здійснюється на умовах «нижній склад», або «проміжний склад», до якого забезпечений під’їзд вантажного автотранспорту по дорозі з твердим покриттям із завантаженням деревини продавцем на транспорт покупця або у вагон. Вартість усіх послуг по доставці деревини на нижній чи проміжний склад, її завантаженню має бути включені до ціни деревини та додатковій оплаті не підлягає.
4.5. Договори на придбання деревини є обов’язковими для виконання. Зокрема продавець зобов’язаний надати визначений договором обсяг та сортимент деревини, а покупець – оплатити та отримати його.
4.6. Придбана деревина покупцем не може бути перепродана третім особам без відповідної деревообробки в межах категорій визначених Законом.

5. Довготермінові договори

5.1. Довготермінові договори укладаються між продавцем та покупцем строком не менше ніж на один фінансовий рік. Довготермінові договори укладаються по усіх породах та сортиментах деревини.
5.2. Довготерміновий договір на кожний наступний період укладається не пізніше 15 листопада року, що передує року, в якому мають здійснюватися поставки деревини за таким договором.
5.3. Обсяг деревини для реалізації кожному окремому підприємству (посортиментно та попородно) на підставі довготермінових договорів повинен складати не менше 20 та не більше 70 відсотків від річного обсягу деревини, що був перероблений таким підприємством протягом четвертого кварталу попереднього року та протягом перших трьох кварталів року, в якому укладається довготерміновий договір.
5.4. Визначення обсягу деревини (посортиментно та попородно), який може бути придбаний кожним окремим покупцем на умовах довготермінового договору, визначається продавцем, за погодженням зі спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань лісового господарства, на підставі категорій підприємства.

6. Аукціонні торги

6.1. Аукціонні торги проводяться щоквартально не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. На аукціонні торги виставляється деревина в обсязі квартальної її заготівлі.
6.2. Нереалізований обсяг деревини на аукціонних торгах, а також обсяг, отриманий у результаті додаткових надходжень лісоматеріалів необроблених (рубки, формування та оздоровлення лісів тощо), продавці виставляють на додаткові аукціонні торги.
6.3. Форма проведення аукціонних торгів: з голосу ліцитатором або електронна.
6.4. До участі в аукціонних торгах допускаються виключно суб’єкти господарської діяльності, що зареєстровані та мають деревообробне виробництво на території Україні.
6.5. Для відшкодування організатору аукціонних торгів витрат, пов’язаних з організацією та проведенням торгів, покупці, які підписали аукціонне свідоцтво, сплачують на користь організатора винагороду, розмір якої затверджується аукціонним комітетом, але не може перевищувати 0,8 % від загальної суми реалізованих лотів.
6.6. Продаж цінних сортиментів може відбуватись на окремих аукціонних торгах, які проводяться безпосередньо на спеціально підготовленій площадці продавця. Продаж цінних та рідкісних порід вищих ґатунків деревини проводиться поштучно (колодами). Покупець повинен мати можливість оглянути кожну колоду.

7. Роздрібна торгівля

7.1. Роздрібна торгівля призначена для забезпечення потреб в деревині соціальних верств населення для ремонту, будівництва, виготовлення виробів для власного вжитку, а також опалення для населення, приватних домогосподарств, бюджетних організації, соціального сектору.
7.2. Дозволяється реалізація деревини в роздрібну торгівлю дрібним (кустарним) виробникам, які виготовляють готову продукцію (столярні та теслярські вироби, народні промисли, посуд, інструменти, сувеніри, шкатулки та коробки, предмети меблів тощо), та річна потреба яких не перевищує 40 кубічних метрів.
7.3. Перелік споживачів та граничні річні обсяги деревини для роздрібної торгівлі затверджуються продавцем на основі заявок та за погодженням з органами територіальних громад.
7.4. Деревина, придбана в роздрібну торгівлю, не може бути використана в комерційних цілях.

8. Облік деревини

8.1. Облік деревини здійснюється у місцях її заготівлі шляхом внесення інформації до єдиної державної системи електронного обліку деревини. Порядок запровадження єдиної державної системи електронного обліку деревини затверджується Кабінетом Міністрів України. Забороняється вивезення деревної сировини з місць заготівлі без проведення її обліку у встановленому порядку.

Розділ ІІІ

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. На період дії тимчасової заборона експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді (код 4403 УКТЗЕД) встановлюється обмеження внутрішнього споживання деревини на рівні 20 млн кубів на рік.
4. Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнити статтею 883. «Порушення законодавства про обіг деревної сировини».
Купівля чи інше приймання суб’єктами господарювання деревної сировини, яка не облікована постійними лісокористувачами у встановленому порядку, або не має документів, що підтверджує законність придбання чи транспортування, –
тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією необробленої деревини.
5. Кабінету Міністрів України:
5.1. У чотиримісячний термін:
• подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність до положень цього Закону;
• привести свої нормативно-правові акти у відповідність до положень цього Закону;
• забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;
• відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
• забезпечити відкритий доступ до інформації про баланси заготівлі та реалізації деревини, а також про заходи щодо регенерації лісового фонду України;
• забезпечити доступ громадськості до контролю за обігом деревини.
5.2. Протягом року з дня набрання чинності даного Закону:
• провести реорганізацію лісогосподарських підприємств шляхом відокремлення деревообробних структурних підрозділів;
• здійснити перехід на єдину систему стандартів, гармонізовану з міжнародною системою стандартів необробленої деревини, пиломатеріалів, обробленої деревини і деревних матеріалів, включаючи термінологію, технічні характеристики і методи оцінювання, обов’язкову для використання у всіх сферах діяльності;
• запровадити наскрізний електронний облік деревини та контроль на всіх етапах її трансформації в готову продукцію.

 

Центр розвитку ринкової економіки (CMD-Ukraine)

Уряд ухвалив рішення щодо порядку отримання розстрочення сплати ПДВ при ввезенні імпортного деревообробного обладнання

Уряд прийняв рішення, що надає можливість суб’єктам господарювання реалізувати своє право на отримання розстрочення сплати податку на додану вартість при ввезенні на митну територію України устаткування та обладнання для використання у деревообробному виробництві та для виробництва медичних виробів. Документом передбачено, що надання розстрочення сплати ПДВ здійснюватиметься відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України. При цьому будуть враховані особливості, обумовлені Перехідними положення, щодо терміну розстрочення до 36 календарних місяців без нарахування процентів та пені. А також щодо зобов’язань платника податку сплатити податкові зобов’язання та пеню у разі нецільового використання устаткування та обладнання, ввезених на митну територію України із отриманням розстрочення сплати податку на додану вартість.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 29 березня 2017 р. № 196

Київ

Питання надання розстрочення сплати
податку на додану вартість під час ввезення на митну
територію України устатковання та обладнання

Відповідно до пунктів 58 і 59 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:

  1. Установити, що надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту тільки верстатів для обробки дерева, що класифікуються за кодами товарної позиції 8465 згідно з УКТЗЕД; сушарок для деревини, що класифікуються у товарній підкатегорії 8419 32 00 00 згідно з УКТЗЕД; пресів для виробництва деревностружкових або деревноволокнистих плит, що класифікуються у товарній підпозиції 8479 30 згідно з УКТЗЕД, які ввозяться для використання у деревообробному виробництві; обладнання (його частин), що класифікується у товарних підкатегоріях 8421 39 20 00, 8422 30 00 99, 8422 90 90 00, 8428 20 20 00, 8428 20 80 00, 8477 10 00 00, 8477 20 00 00, 8477 30 00 00, 8477 40 00 00, 8477 59 10 90, 8477 90 80 00, 8480 71 00 90 згідно з УКТЗЕД, для виробництва тільки медичних виробів здійснюється у порядку, передбаченому статтею 100 Податкового кодексу України, з урахуванням таких особливостей:

розстрочення (рівними частинами) надається за заявою платника податку на строк до 36 календарних місяців без нарахування процентів та пені, визначених пунктом 129.5 статті 129 Податкового кодексу України;

у разі нецільового використання устатковання та обладнання, ввезених на митну територію України з отриманням розстрочення сплати податку на додану вартість, платник податку зобов’язаний сплатити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, у сумі, розрахованій як позитивна різниця між сумою податку на додану вартість, що мала бути сплачена із зазначених операцій у момент ввезення таких товарів, та фактично сплаченою сумою, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день сплати податкового зобов’язання, за період з дня ввезення таких товарів до дня збільшення податкового зобов’язання.

  1. Внести до переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1235 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 1, ст. 20), зміни, що додаються.
  2. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування.
 Прем’єр-міністр України             В. ГРОЙСМАН
Інд. 21

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 29 березня 2017 р. № 196ч

ЗМІНИ,
що вносяться до переліку обставин, що свідчать про
наявність загрози виникнення або накопичення податкового
боргу, і доказів існування таких обставин

Доповнити розділ I переліку пунктами 11 і 12 такого змісту:

“11. Ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту тільки верстатів для обробки дерева, що класифікуються за кодами товарної позиції 8465 згідно з УКТЗЕД; сушарок для деревини, що класифікуються у товарній підкатегорії 8419 32 00 00 згідно з УКТЗЕД; пресів для виробництва деревностружкових або деревноволокнистих плит, що класифікуються у товарній підпозиції 8479 30 згідно з УКТЗЕД, які ввозяться для використання у деревообробному виробництві*.

  1. Ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту обладнання (його частин), що класифікується у товарних підкатегоріях 84213920 00, 8422 30 00 99, 8422 90 90 00, 8428 20 20 00, 8428 20 80 00, 8477 10 00 00, 8477 20 00 00, 8477 30 00 00, 8477 40 00 00, 8477 59 10 90, 8477 90 80 00, 8480 71 00 90 згідно з УКТЗЕД, для виробництва тільки медичних виробів*.”.

_____________________

 

 

Залишилися питання? Дзвоніть нам за телефоном (096) 525-57-21 або відправте своє повідомлення по електронній пошті chernigivderevprom@gmail.com