Деревообробний форум

Репортаж телеканалу Новий Чернігів

Що змусило чернігівських підприємців об’єднатися? Ліс рубають, а деревообробники його не мають.

 

Темна сторона електронних торгів деревиною

4b4598870f035bb0Які результати традиційних аукціонів “з голосу”.

Львівська область – одна з небагатьох, в якій квартальні торги необробленою деревиною на 4-й квартал проведені з голосу в торгівельному залі, а не через нав’язаний з київських пагорбів електронний майданчик. То ж маємо можливість порівняти результати традиційних та електронних торгів, проаналізувати їх наслідки для розвитку деревообробного бізнесу.

На продаж лісогосподарськими підприємствами було виставлено 45,3 тисячі кубометрів деревини. Викуплено під час аукціону майже 83 % лотів, а підвищення ціни відбулося в-середньому в межах 5 %. Відзначимо: зростання вартості сировини вкладається в офіційний рівень інфляції та, за нашими розрахунками, не погіршить фінансовий стан деревообробних підприємств.

Вагомим результатом торгів з голосу є те, що біля 80 % деревини придбано деревообробними підприємствами Львівщини. В області будуть збережені робочі місця, сплачені податки. А найголовніше – працівники гідно зустрінуть Різдво та Новий рік у колі сім’ї, а не на заробітках за кордоном.

 

Чи є життя після інтернет-аукціонів?

Ситуація в областях, де підприємців загнали на електронний аукціон, різко погіршилась.

Після електронного аукціону третього кварталу державні чиновники заспокоювали підприємців, мовляв хто не зміг купити достатньо сировини, отримає її по прямих угодах. Добігають останні дні третього кварталу і стає зрозумілим, що прямі угоди – то не для всіх і не на завжди.

Деревообробники вкотре стають жертвою чиєїсь жадібності. І справа не лише в тому, що Аграрна біржа вирішила підняти ціну на свої послуги.

Громадська рада при Держлісагентстві зверталась до керівництва лісової галузі із застереженнями про електронні торги: вони зруйнують малий та середній деревообробний бізнес, який є основним роботодавцем у регіонах. У підтвердження ми отримуємо інформацію від колег з Полісся про те, що більшість місцевих підприємців за місяць до завершення кварталу вимушені суттєво, аж до зупинки, скоротити виробництво.

Критичними для деревообробників стали електронні торги деревиною на четвертий, найбільш важкий квартал року. Частина підприємців змогла викупити лише від 10 до 30% від необхідного, а інші взагалі залишися ні з чим.

Питання: чому ситуація після проведення електронних аукціонів ще гірша, ніж до запровадження мораторію?

Як не парадоксально, але у розрекламованих «прозорих» інтернет-майданчиків забагато темних закутків.

По-перше ні під час, ні після торгів неможливо ідентифікувати покупців, отже практично неможливо відстежити сумлінність виконання біржових угод переможцем торгів. Така особливість дозволяє недобросовісним покупцям наганяти ціну на аукціоні, а потім не викуповувати лоти.

По-друге електронні торги – зручний інструмент для монополізації ринку деревини крупними підприємствами. Навіть двократне зростання ціни на десяток лотів нівелюється, якщо їх придбано сотні. Натомість підприємець, який вказав у заявці саме ті 10 лотів, збанкрутує.

Власне таку монополізацію ми спостерігаємо на ринку дубу.  Ціна на дубовий пиловник та фанерну сировину, й без того завищена,  в ході електронних торгів фактично подвоїлась! Так, за інформацією колег, на аукціоні у Прикарпатті фактично весь дуб викуплений одним покупцем.

Аналогічна ситуація на Закарпатті: майже 80 % дубової сировини виграв один покупець.

Так не повинно бути, бо монополія шкодить і деревообробному бізнесу і лісгоспам!

Ринок хвойних порід не відстає. На електронних аукціонах пиловник сосновий злетів у ціні від 200 до 500 гривень за кубічний метр. Незначне подорожчання пиломатеріалів не компенсує і не виправдовує такий зліт.

Кричуща і красномовна ситуація склалася на електронних торгах, організованих Аграрною біржою, де торгували деревиною лісгоспи  Межигірського району Закарпатської області. Вартість кубометра смереки подвоїлась і сягнула ціни від 2800 до 4000 гривень! Хто може купляти заготовку чи навіть готові меблі за такої вартості сировини? Може та смерека вкрита сусальним золотом?

Причина – у будівництві заводі “Швайгофер” в Коломиї. Бюджет цього гіганта дозволяє робити у збиток тривалий час, набагато триваліший, ніж можуть витримати місцеві (і не тільки) підприємства. Тобто йде “розчистка” ринку і можливе повторення “Румунського” варіанту в Україні. А 20 чоловік на одному заводі будуть переробляти стільки ж, як половина Закарпаття до цього.

Для порівняння. Споживачі Угорщини  вже відмовляються від нашої продукції, бо в них кругляк смереки коштує 56 Євро на пилорамі, тоді як ціна на електронному аукціоні склалась від 90 Євро за кубометр в лісі! Про яку чесну конкуренцію може йти мова?

Лісові генерали, представники біржі радіють: небачений зліт ціни! Але вони або не розуміють, або не бажають розуміти, що монополіст, якого зростили власними зусиллями, через два-ти роки буде диктувати свої умови контракту, бо витрати на захват ринку треба буде компенсувати через здешевлення сировини.

Проте, судячи з відсутності стратегії або програми розвитку лісового господарства і промисловості, ні в Уряді, ні в Мінагорополітики, ні в Держлісагентстві так далеко не заглядають. Як не заглядають можновладці ні у Господарський Кодекс, де чорним по білому прописані засади соціальної та економічної політики держави України, ні в Антимонопольне законодавство.

Натомість продовжують нарощувати потужність лісопилок у держлісгоспах, списувати більше сировини по собівартості на власну переробку та отримувати вихід дохід з того менше, ніж вони отримали б, продавши сировину кругляком.

А тим часом зліт цін, штучно спровокований із запровадженням електронних торгів та збільшенням власної переробки, лише підігріває нелегальний ринок деревини.

 

І на довершення.

Власне торгівля на електронному майданчику відбувається на останніх долях секунди. При рівних умовах виграє більша ставка.

Але умови далеко не рівні.

Один з підприємців Івано-Франківської області, який взяв участь у торгах, розповідає, що програма електронних торгів має властивість періодично «підвисати». І поки вона «вісить», лот встигає викупити хтось інший. Це явище спостерігалося паралельно на комп’ютерах кількох колег.

Навіть був проведений експеримент: умисне робилися високі ставки на лоти. Проте майже завжди і, як правило, з мінімальною перевагою лоти вигравав хтось інший.

Як можна за долі секунди до завершення торгів побачити ставку і мінімально її перебити?

Логічних пояснень тільки три:

  1. Перевагу має той, у кого кращий інтернет-зв’язок, менший час проходження сигналу, нема «підвисань» і затримки.
  2. Можливе втручання безпосередньо в програму або на сервер, що дозволяє маніпулювати результатами торгів.
  3. Використання так званої програми «снайпера». Вона відома тим, хто бере участь в інтернет-аукціонах на таких всесвітньо відомих сайтах як, наприклад, «eBay». Завдання «снайпера» – зробити найбільшу серед всіх інших покупців ставку на останніх сотих долях секунди до завершення торгів.

Тим, хто скаже: «от бачите, навіть такі гіганти як «eBay» беззахисні перед «снайпером», що вже казати про якусь Аграрну біржу», відповім, що ні одне підприємство не купляє сировину для свого виробництва виключно через інтернет-сайти. А ви знаєте такі приклади?

Але Держлісагентсво та окремі урядовці вперто заганяють бізнес на електронні торги, нав’язують послуги, про які ніхто не замовляв, одноосібно визначають біржу – організатора аукціону.

Які ще необхідні аргументи керманичам лісової галузі, щоб доказати про безглуздість і небезпеку продажу деревини виключно через електронні аукціони? Які потрясіння повинні статися, щоб доказати необхідність зваженого і комплексного підходу до змін правил торгівлі деревиною? Чи розуміють керівники державних органів влади наслідки своїх дій для працездатного населення і місцевих громад по всій Україні і свою персональну відповідальність?

 

«Асоціація деревообробників та лісозаготівельників Львівщини»

Микола Когут

Що за півроку напрацювала промисловість Чернігівщини

За підсумками січня–червня поточного року індекс промислової продукції області становив 96,5%. Повідомляє Головне управління статистики в області.

Що за півроку напрацювала промисловість Чернігівщини

У добувній промисловості виробництво склало 92,6% проти січня–червня 2016року, у переробній промисловості – 97,7%, у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 95,1%.

Серед підприємств переробної промисловості порівняно спостерігалося зниження випуску свіжого чи охолодженого м’яса  свиней, ковбасних виробів, соняшникової нерафінованої олії, вершкового масла, борошна, хліба та хлібобулочних виробів, деревини, шпалер, шампунів, вогнегасників, верстатів для оброблення деревини.

Водночас зросло виробництво свіжого чи охолодженого м’яса великої рогатої худоби (на 54%), оселедців солоних (на 43%), сичужних та плавлених сирів (на 5%), рідкого обробленого молока (на 4%). Більше вироблено взуття, цегли невогнетривкої керамічної будівельної, верстатів для оброблення металу, тракторів, пожежних машин.

 

ЧАС ЧЕРНІГІВСЬКИЙ

Мировая лесная промышленность в первом квартале 2017 года

Мировые рынки древесины

  • Мировой индекс цен на пиловочник (GSPI) в первом квартале 2017 вырос на 0,3% по сравнению с предыдущим кварталом. Это только второй случай за почти три года, когда GSPI увеличился по сравнению с предыдущим кварталом. За последний год цены на пиловочник в целом выросли в Латинской Америке, Океании и Северной Америке, в то время как в Европе они снизились.
  • В I квартале 2017 европейский индекс цен на пиловочник в Европе (ESPI- €) составил € 83,12 / м3, что практически не изменилось по сравнению с предыдущим кварталом. С рекордно высокого уровня за 1 квартал 2014, ESPI- € упал на 8,3% с самым большим снижением в Центральной и Северной Европе.

Мировые цены на балансовую древесину

  • Мировой индекс цен на балансы хвойных пород (SFPI) в первом квартале 2017 пал на 0,7% по сравнению с предыдущим кварталом, или снизился на 3,0% по сравнению с 1 кварталом 2016. SPFI находится на спаде почти пять лет и в настоящее время находится на самом низком уровне по сравнению с 3 кварталом 2004. В реальном выражении SFPI в I квартале 2017 был на самом низком уровне, так как WRQ инициировал индекс 30 лет назад в 1988 году. Самые большие недавние сокращения затрат на балансы хвойных пород для сектора целлюлозы произошли в Восточной
    Канаде, Финляндии, Франции и Германии.
  • Цены на балансы лиственных пород в первом квартале 2017 в целом выросли во всем мире, а индекс цен на балансы твердой древесины (HFPI) увеличился на 1 процент поквартально до $ 86,99 / абсолютно сухая тонна в 1 квартале 2017. Цены выросли больше всего в Австралии, Бразилии, России и западной части США.

Мировые рынки целлюлозы

• Спрос на целлюлозу на химическом рынке вырос в течение первых трех месяцев 2017 года более чем на шесть процентов по сравнению с тем же кварталом 2016 года. Спрос на китайском рынке вырос на 22%, тогда как Западная Европа была единственным регионом, где потребление сократилось в начале 2017 года.

• Цены на большинство марок целлюлозы увеличились в начале 2017 года из-за сочетания ограниченного предложения и постоянного спроса.

• В этом году цена BHKP (белёная лиственная крафт-целлюлоза) выросла больше всего, увеличившись почти на 90 долларов на тонне до 740 долларов за тонну всего за четыре месяца, тогда как рост цен NBSK (отбелённая бумажная масса из древесины мягких пород) составил более скромные 30 долларов США за тонну с января по апрель.

Мировые рынки пиломатериалов

• В 2016 году мировые продажи пиломатериалов хвойных пород достигли рекордного уровня. Согласно оценкам WRI, в прошлом году было продано 118 млн. м3 пиломатериалов, что на 10 процентов больше, чем в 2015 году. Импорт в США составляет около одной трети продаваемых в мире пиломатериалов и за пять лет почти удвоился. На долю Китая приходилось около 17% объемов импорта в 2016 году.

• Производство пиломатериалов в Северной Америке в 2016 году выросло на шесть процентов по сравнению с предыдущим годом, достигнув самого высокого уровня с 2007 года. Наибольший рост производства наблюдался в Южной и Восточной Канаде США, в то время как рост в западной части Канады и западных США был более скромный. Эта тенденция продолжалась в течение первых двух месяцев этого года, при этом производство на континенте было на 1,5% выше, чем за тот же период в 2016 году.

• Цены на внутреннем рынке как в Финляндии, так и в Швеции по-прежнему близки к самым низким уровням за десять лет в долларовом выражении.

• Цены на импортную древесину хвойных пород в Китай постоянно растут в течение 2016 и 2017 годов, при этом средняя импортная цена в марте 2017 года была на 13% выше, чем 18 месяцев до этого.

Мировые рынки биотоплива

• Импорт древесных гранул в Азию достиг рекордного уровня в 4 кв 2016, когда Япония и Южная Корея вместе импортировали 630 тыс. т гранул. Хотя объемы импорта в первом квартале 2017 немного снизились, они по-прежнему были на 43% выше, чем в первом квартале 2016.

• За последние десять лет произошел явный сдвиг в использовании древесного сырья для производства пеллет на юге США от бревен до отходов лесозаготовок и лесопиления.

Перспективи української деревообробки

Вітчизняні деревообробні підприємства стали менше потерпати від нестачі сировини. З введенням у дію мораторію на вивіз лісу-кругляка деревини побільшало. Внаслідок цього підприємства отримали замовлення, з’явилися нові робочі місця та перспективи подальшого розвитку. Втім, для того, аби якісна продукція української деревообробки завоювала міжнародний ринок, одного мораторію замало – потрібні значно глибші зміни.

Директор одного з провідних на теренах Чернігівщини деревообробних підприємств «Маркет Ліс» Віктор Баскопереконаний, що українська економіка має всі шанси стати конкурентною. Для цього вона повинна перестати бути сировинною, як того хочуть, скажімо, в Європі, дозволяючи українцям експортувати лише сировину, – переважно ліс або зерно.

З введенням мораторію на вивезення за кордон лісу-кругляка на підприємстві «Маркет Ліс» вдалося частково оновити виробничу базу і поповнити його новими кадрами.

«Після впровадження мораторію на вивіз кругляка, проблем із сировиною стало менше, ми взяли на роботу додатково 15 спеціалістів, – розповідає Віктор Баско. – Нині на нашому підприємстві працює понад 150 чоловік. Підприємство має закритий виробничий цикл і продає власну продукцію не лише на теренах України, але й експортує її за кордон, шукаючи нові ринки збуту – в Ізраїль, Узбекистан, Польщу та Туреччину».

Деревообробне підприємство розташоване під самим Черніговом, у селі Новий Білоус. Більшість працівників – місцеві, хоча є й такі, що їздять на роботу з Чернігова. Середня заробітна платня складає понад чотири тисячі гривень, не на кожному підприємстві в місті платять таку зарплату.

«А була б ще більшою, якби Уряд пішов назустріч галузі, – коментує Віктор Баско. – Перш за все потрібно зробити для деревообробників доступні кредити, аби ми мали більше оборотних коштів і змогли їх вкладати у виробничу базу. Як відомо, модернізація тягне за собою зниження споживання енергоносіїв, зменшення собівартості продукції і збільшення продуктивності виробництва, – продовжує підприємець. – Це означає збільшення заробітних плат і збільшення кількості робочих місць».

Мрії приватного підприємця не позбавлені сенсу, адже у тій самій Європі влада країн опікується національним товаровиробником, через те і не хоче бачити в себе готової української продукції. У Сполучених Штатах Америки кредитування відбувається взагалі ледь не за нульовою ставкою, адже мова йде, знову ж таки, про національного товаровиробника.

Зрештою, в нашій країні насправді не все так погано. Вслід за мораторієм на вивіз лісу-кругляка в українському парламенті зареєстровано низку законопроектів, ухвалення яких дасть колосальний поштовх для промислового розвитку.

Найголовніший із них – ввезення деревообробного обладнання без сплати ПДВ. Якщо законопроект ухвалять, то більшість підприємств галузі отримає доступ до дешевого і якісного імпортного обладнання. Це фактично означатиме тотальну модернізацію виробничої бази.

Ще однією позитивною законодавчою ініціативою є впровадження нульової ставки на виробництво. В цьому напрямку народні депутати у першому читанні ухвалили законопроект про індустріальні парки. Їх можна створити на базі таких підприємств, як «Маркет Ліс», звільнивши на 5 років від сплати податків. Подібна ініціатива дасть колосальний поштовх для розвитку промислових підприємств, що потягне за собою зменшення безробіття та наповнення бюджетів усіх рівнів за рахунок сплати податків на доходи фізичних осіб і сплати єдиного соціального внеску до пенсійного фонду.

Тож перспективи в української деревообробки – райдужні. От тільки можновладцям треба менше слухати закордонних партнерів і таки повернутися обличчям до українських підприємців.

 

 

 

Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора

zemlyaivolya.net

постійна комісія обласної ради розглянуло звернення “Союзу бірж України”

6 липня відбулося засідання постійної комісії обласної ради з питань агропромислового комплексу, екології, природокористування та земельних відносин, яку провів її голова Віктор Кияновський.

В ході  роботи народні обранці, зокрема, розглянули звернення Асоціації «Союз бірж України щодо ситуації, що склалася на ринку лісу Чернігівської області. По ньому присутніх поінформував Борис Беренштейн, генеральний директор Асоціації «Союз бірж України».

Асоціація «Союз бірж України» 16 травня 2017 року звернулася до голови обласної ради стосовно тривожної ситуації, що склалася на ринку лісу Чернігівської області, в зв’язку зі спробою заміни місцевої товарної агропромислової біржі продажем необробленої деревини в електронному вигляді через Державне підприємство «Аграрна біржа».

У своєму роз’ясненні начальник обласного управління лісового та мисливського господарства, депутат обласної ради Олександр Демченко запевнив представників Асоціації та місцевих лісопереробників, що перебоїв із сировиною для Чернігівських підприємств не повинно виникати та погодився з тим, що за електронними торгами лісоматеріалами майбутнє, але повинно відбуватися не централізовано, в столиці, а в першу чергу на обласному рівні.

01 10 1308

Звернення Асоціації до обласної адміністрації та обласної ради щодо планів передачі державних підприємств лісового господарства у концесію

Голові Чернігівської обласної державної адміністрації

Кулічу В.П.

Голові Чернігівської обласної ради

Вдовенко І.С.

Щодо планів передачі державних підприємств

лісового господарства у концесію

Шановний Валерію Петровичу!

Шановний Ігоре Станіславовичу!

З інформації, яка оприлюднена на сайті Кабінету Міністрів України, 4 липня цього року Уряд схвалив пропозицію Мінекономрозвитку щодо поводження з державними підприємствами, які знаходяться у підпорядкуванні центральних органів влади, яким визначено, що державні підприємства лісового господарства в довгостроковому періоді повинні бути передані в концесію.

Успішні європейські моделі управління лісами на перше місце ставлять питання збалансованого управління лісами і лісовими ресурсами шляхом розділення повноважень: формування політики, контрольні та господарські функції виконуються різними органами влади. Саме цей принцип реформування галузі закладено у “Коаліційній угоді”.

Натомість пропозиція Мінекономрозвитку щодо передачу держлісгоспів у концесію (тимчасове використання приватними суб’єктами господарювання) є одним з найгірших варіантів ведення господарства в лісах.

Твердження урядовців, що передача в концесію державних підприємств лісового господарства дозволить значно збільшити загальний економічний ефект від їх діяльності не відповідає дійсності.

Потрібно зазначити, що жодна країна Європи з розвинутою економікою на разі не використовує концесійну модель управління.

Досвід концесії у Росії, Грузії, Болгарії свідчить лише про збільшення як прямих, так і опосередкованих втрат бюджетів всіх рівнів, різкого погіршення стану лісів, зокрема:

  • Руйнуються економічні основи лісового господарства, в наслідок чого спеціалізовані підприємства втрачають здатність за рахунок власних коштів утримувати штат, виконувати лісогосподарські роботи по охороні і захисту від порушень, шкідників, хвороб, пожеж та інших стихійних лих. Фактичне знищення державної лісової охорони.

  • Погіршення доступу до сировини для місцевих громад та підприємств. В першу чергу це стосуватиметься дрібних, а також середніх підприємств, які відіграють важливу роль у працевлаштуванні сільського населення.

  • Кількість людей, зайнятих в лісовому господарстві зменшується в декілька раз, що також катастрофічно впливає на громади міст і сіл.

  • Падіння обсягів надходження коштів, зокрема до місцевих бюджетів.

  • Зменшення впливу місцевої влади та громади на екологічну складову роботи лісового господарства.

  • Зростання ризиків щодо виведення лісових земель із державної власності (через недосконале та часом суперечне законодавство у лісових та земельних відносинах).

На сьогодні лісове господарство має стратегічне значення для області та в-цілому ведеться збалансовано.

За результатами господарсько-фінансової діяльності державних лісогосподарських підприємств у 2016 році отримано 46,2 млн. грн. чистого прибутку. З них відраховано частини чистого прибутку до державного бюджету 26,6 млн. грн. В-цілому до зведеного бюджету країни сплачено 245 млн. грн. податків, зборів та обов’язкових платежів, в тому числі до місцевого бюджету — 107,1 млн.грн..

Ми за розвиток лісової галузі регіону, за впровадження нових стандартів управління лісогосподарськими підприємствами, але проти їх розвалу шляхом концесії або приватизації.

Просимо Вас, в межах Ваших повноважень, втрутитись в ситуацію та не допустити процеси, які можуть призвести до руйнування лісопромислового сектору економіки Чернігівської області.

Голова Асоціації

Чернігівлісдеревпром” Валерій Лозицький

Виконавчий директора

Асоціації

Чернігівлісдеревпром” Юрій Ляховой

Лісова галузь: підсумки І кварталу 2017 року у світі

Нещодавно Wood Resource Quarterly (WRQ) оприлюднив звіт, де підбив підсумки діяльності світової лісової галузі за І квартал 2017 року.

За даними цієї організації, глобальний індекс цін на пиловник (GSPI) за цей період збільшився на 0,3% порівняно із IVкварталом 2016 р. Це лише вдруге майже за три роки, коли GSPI демонструє щоквартальне збільшення.

За останній рік ціни на пиловник загалом зросли в Латинській Америці, Океанії та Північній Америці, в той час як в Європі вони знизилися.

Глобальний індекс цін на пиловник GSPI

У І кварталі 2017 року європейський індекс цін на пиловник (ESPI- €) становив 83,12 €/м3, тобто практично не змінився порівняно із попереднім кварталом. З рекордно високого показника, якого ESPI-€ досягнув в І кварталі 2014 року, він знизився на 8,3%, при цьому найсуттєвіше – в Центральній і Північній Європі.

Щодо цін на баланси, то тут тенденції інші.

Глобальний індекс цін на баланси м’яких порід (SFPI) у І кварталі 2017 року знизився на 0,7% порівняно із останнім кварталом 2016 року. Окрім того, він знизився на 3%, якщо порівнювати з І кварталом 2016 року. SPFI утримує таку тенденцію вже майже п’ять років і наразі перебуває на найнижчому рівні з ІІІ кварталу 2004 року. У реальному виразі показник SFPI І кварталу 2017 року – на найнижчому рівні за 30 років, відколи у 1988 році WRQ ініціював запровадження такого індексу. Найзначніше зниження витрат на баланси м’яких порід для целюлозного виробництва зафіксовано недавно у Східній Канаді, Фінляндії, Франції та Німеччині.

Ціни на баланси твердих порід у І кварталі 2017 року загалом підвищилися у всьому світі. Глобальний індекс цін на баланси твердих порід (HFPI) у І кварталі 2017 року зріс на 1% порівняно з попереднім кварталом і становив $86,99/за абсолютно суху тонну. Ціни найбільше зросли в Австралії, Бразилії, Росії та західній частині США.

Індекс цін на баланси м’яких порід (SFPI), індекс цін на баланси твердих порід (HFPI)

За перші три місяці 2017 року попит на целюлозу на ринку збільшився більш ніж на 6% порівняно з аналогічним кварталом 2016-го. Попит у Китаї підвищився найбільше – на 22%, тоді як Західна Європа була єдиним регіоном, де споживання целюлози на початку 2017 року зменшилося.

Загалом ціни на більшість фракцій целюлози на початку 2017 року зросли завдяки поєднанню широкої пропозиції і тривалого попиту.

Цьогоріч найістотніше зросла ціна на вибілену листову крафт-целюлозу – майже на $90 за1 тонну, до $740 за 1 тонну за чотири місяці, а підвищення цін на вибілену хвойну крафт-целюлозу з січня по квітень було скромнішим і становило $30 за 1 тонну.

Торгівля пиломатеріалами хвойних порід у світовому масштабі у 2016 році досягла найвищого показника. За даними WRI, торік було продано 118 млн м3 пиломатеріалів, що на 10% більше, ніж у 2015 році. Імпорт пиломатеріалів до США становить приблизно третину всіх проданих у світі пиломатеріалів. За 5 років ввезення пиломатеріалів у цю країну зросло вдвічі. На Китай в 2016 році припадає близько 17% обсягів імпорту пиломатеріалів.

Виробництво пиломатеріалів у Північній Америці в 2016 р. було на 6% більшим порівняно з попереднім роком, досягнувши найвищого з 2007 року рівня. Найбільше зростало виробництво в США, Південній та Східній Канаді, а в Західній Канаді та Західній Америці показники значно скромніші. Ця тенденція тривала протягом перших двох місяців року. Загалом виробництво на континенті було на 1,5% вищим, ніж у той самий період 2016 року.

Внутрішні ціни на пиломатеріали у Фінляндії та Швеції надалі близькі до найнижчого рівня у доларовому еквіваленті за десять років.

Ціни на імпортні хвойні пиломатеріали до Китаю в 2016 та 2017 роках постійно зростають, а середня вартість імпорту в березні 2017 року була на 13% вищою, ніж за 18 місяців раніше.

Імпорт деревних пелет до Азії сягнув найвищого рівня у IV кварталі 2016 року, коли Японія та Південна Корея разом імпортували 630 тис. тонн гранул. Незважаючи на те, що обсяги імпорту впродовж І кварталі 2017 року дещо зменшились, вони все ж були на 43% більшими, ніж у І кварталі минулого року.

Протягом останніх десяти років спостерігається чітка переорієнтація серед виробників на Півдні США: для виробницва пелет замість колод почали використовувати відходи.

За матеріалами WRQ

 derevoobrobnyk.com

Технологія Massiv-Holz-Mauer: створено в Німеччині

Німці – люди прагматичні. Враховуючи, скільки осіб мріють про власне житло, вони розробили технологію, яка дає змогу не лише швидко споруджувати будинок, а й робити його екологічним, що властиво суспільству XXI століття.

Застосувавши технологію МНМ (Massiv-Holz-Mauer), можна поєднати переваги деревини, надійність цегляних будинків і швидкість складання таку, як у каркасних будівель. Власники отримають екологічне житло з чудовими тепло- і шумоізоляційними характеристиками без важкого дорогого фундаменту, яке до того ж можна швидко спорудити.

Переваги будинку МНМ

Нині технологія МНМ визнана однією з найбільш екологічних, оскільки при виробництві дерев’яних плит не використовують хімічних засобів, а високої біо- та вогнестійкості плит досягають під час механічної обробки деревини.

За словами розробників, використовуючи технологію Massiv-Holz-Mauer, в найкоротші терміни можна отримати не лише екологічний будинок, що «дихає», де комфортно і приємно жити, а й теплий, оскільки в ньому не буде містків холоду, тому витрати на обігрівання житла будуть низькими.

Технологію Massiv-Holz-Mauer за діапазоном можливостей застосування можна порівнювати із кам’яними стінами. Вона гарантує стабільність якості протягом декількох поколінь. На відміну від цегляної кладки або інших подібних матеріалів висушений будівельний матеріал і швидкий монтаж запобігають накопиченню вологи. Завдяки природним властивостям деревини вдається уникнути утворення конденсату і цвілі. Висока теплоємність стін, побудованих за технологією Massiv-Holz-Mauer, і природний баланс вологості формують здорову і затишну атмосферу в будинку і сприяють хорошому самопочуттю людини.

Коливання температур, відчуття незручності і постійно змінювана вологість повітря в приміщенні неможливі завдяки теплим поверхням стін і тривалому їх охолодженню, що підтверджено випробуваннями, – запевняють виробники будинків такого типу.

До переваг МНМ-будинку також належить те, що масивні панелі дають змогу здійснити будь-яке конструкційне побажання замовника, а гарантовано рівні стіни і перекриття не потребують додаткової обробки, що значно заощаджує час і гроші клієнта. Також будинок має вогнестійку надійну конструкцію, захищений від вітру та біологічних небезпек.

Але в кожній бочці меду завжди є ложка дьогтю. Для МНМ-будинків це – витрати на залучення будівельного крана і можливі проблеми зі стільниковим зв’язком. В усьому іншому МНМ-технологія відповідає всім сучасним вимогам до житлових будівель.

Виробництво панелей для будинку

Все геніальне – просте, і технологія Massiv-Holz-Mauer – не виняток. В її основу покладено принцип виробництва фанери. Як відомо, лист фанери одержують, склеюючи листи шпону, покладені волокнами перпендикулярно один до одного. Так само виготовляють і масивні дерев’яні панелі за технологією МНМ, пошарово скріплюючи дерев’яні ламелі. Один шар дощок кладуть уздовж, інший – упоперек. Таких шарів може бути велика кількість. Особливість технології – клей не використовують, а скріплюють ламелі впливом грубої сили без використання будь-яких хімічних сполук.

Процес виробництва стінової плити починається в сушильній камері. Обрізні дошки кладуть у сушарку і просушують до 12% вологості. Деякі виробники гарантують ступінь просушування до 9%. Після цього ламелі нарізають на дві різні довжини: 3,25 м (висота майбутньої стіни) і 6 м (її довжина). Далі – обробка на верстаті. Дошки калібрують за товщиною (зазвичай 21–23 мм), вирізають на них дрібні поздовжні пази, вибирають чверті по крайках для ідеального зчеплення елементів один з одним без утворення містків холоду в майбутньому.

Процес обробки майбутніх панелей можна як поділити на етапи і задіяти кілька верстатів, так і здійснювати одночасно, якщо на підприємстві є верстати типу NFA, котрі цілковито готують матеріал до складання.

Для виробництва масивних стін використовують порівняно недорогий матеріал – дошки хвойних порід II або III, іноді IV сортів без синяви та інших вад, які можуть позначитися на якості будівлі. Для внутрішніх шарів можуть використовувати як суцільні ламелі, так і невеликі фрагменти, перевірені і укладені за розміром. Однак використовувати шматочки деревини операторові верстата складно – програма повинна точно прорахувати зшивання таких клаптиків.

Перший, лицьовий, шар утворюють короткі дошки довжиною 3,25 м. Їх кладуть на стіл пазами вгору. Далі цвяхозабивний верстат, пересуваючись, на рівновіддаленій відстані вбиває йоржеві алюмінієві цвяхи під кутом 45°. Притискні ролики при цьому щільно стикують фальцьовані межі ламелей між собою для запобігання утворенню шпарин між елементами плити. Використання саме алюмінієвих цвяхів обумовлено тим, що спочатку всі панелі виготовляють суцільними і лише потім у них вирізають отвори для вікон і дверей. Якби цвяхи були не з доволі м’якого алюмінію, а зі звичайної сталі, то при виготовленні отворів їх би не розрізали пилкою, а видирали з коренем, розриваючи деревину і затуплюючи зубці пилки.

Наступний шар (парний) становлять довгі шестиметрові дошки, які також скріплюють між собою. Кількість шарів завжди непарна і може коливатися залежно від кліматичної зони від 7 до 15. Товщина зовнішніх несучих стін становить від 160 до 340 мм, перегородок – від 110 до 160 мм. Можливість створення таких товстих дерев’яних стін дає змогу будинку, побудованому за технологією MHM, відповідати сучасним вимогам теплозбереження без будь-якого додаткового утеплення.

Технологія Massiv-Holz-MauerТехнологія Massiv-Holz-Mauer

Після проходження всіх етапів готова стінна плита потрапляє на верстат з ЧПК, обладнаний різними різальними головками. Спочатку панель калібрують за товщиною, після чого обпилюють за розміром, заданим дизайн-проектом будинку. Потім верстат вирізає віконні та дверні прорізи (стіл повинен забезпечувати можливість наскрізного різання). Фрезою вибирають чверть у нижній частині плити для встановлення її на фундамент, при необхідності – по торцевих боках для стикування кутів. І врешті-решт фрезою вирізають ненаскрізні пази, призначені для розведення труб, проводки. Але робиться це в останню чергу.

В результаті замовник отримує комплект будинку з деревини, просушеної настільки, що їй не страшні біологічні ураження. Деякі виробники після складання плит обробляють їх екологічно чистими антисептиками, щоб забезпечити будинку додатковий захист від комах і цвілі.

Пожежобезпека, тепло- та звукоізоляція

За ступенем вогнестійкості дерев’яні масивні стіни належать до класу малопожежонебезпечних, оскільки різноспрямовані пази на дошках і утворені ними повітряні канали перешкоджають поширенню вогню. І навіть якщо пожежа в такому будинку все-таки виникне, мінімальний час, який витримують стіни до втрати несучої стійкості, становить 30 хв. Обвуглювання панелі відбувається повільно. Отже, боятися немає чого – при таких параметрах люди встигнуть покинути приміщення.

Повітряні канали в тілі готової плити покращують також показники тепло- і звукоізоляції. Деякі виробники заявляють, що здійснені ними випробування довели, що будинки, побудовані за технологією МНМ, на 30% перевершують нормативні вимоги щодо теплоізоляції. Також серед плюсів будівництва з масивних стін називають їх здатність відбивати електромагнітне випромінювання (до 97,5%), що можна пояснити екранувальною дією алюмінієвих цвяхів. Однак тут може виникнути неприємний момент – за наявності великої кількості цвяхів в дерев’яному «пирозі» стін можливі проблеми зі стільниковим зв’язком, що може дратувати мешканців. Тому майбутнім власникам будинку краще вибирати виробника, який не економить на матеріалах і використовує цілі дошки, а не зрощує їх з невеликих шматочків.

Правила монтажу

Від швидкості монтажу залежить якість деревини: вона не повинна набрати зайвої вологи, набрякнути і заразитися грибками. Для запобігання появі дефектів виробник повинен герметично обгорнути плити плівкою або іншим водонепроникним матеріалом перед відправленням на будмайданчик. Завдяки тому, що масивна стіна вже має всі необхідні конструкційні пази і вирізи, саме складання будинку відбувається швидко. На будмайданчику зберігати плити слід за півметра від землі без плівки, перекладати їх лагами, забезпечити провітрювання, і обов’язково зберігати під навісом. Для захисту від косих дощів можна тимчасово накривати матеріал товстою плівкою.

Як і під час будь-якого будівництва, перед монтажем за технологією МНМ передусім заливають фундамент. Вибір типу основи залежить від грунту на ділянці. Найчастіше для масивних стін влаштовують свайовий або стрічковий фундамент, оскільки деревина не потребує масивної платформи. На готовий фундамент укладають обв’язувальний брус, міцно закріплюючи його анкерними болтами. Після цього можна починати монтаж будинку. Для цього використовують кран, оскільки плити великі за розміром і важкі, – людина їх підняти не в змозі. Кран встановлює масивні стіни прямо на обв’язувальний брус, з яким виготовлені на заводі чверті надійно зчіплюють по нижній частині плити за допомогою масивних конструкційних цвяхів, забитих по периметру. Місця стиків елементів змащують герметиком. Так одна за одною стіни стають на свої місця.

Технологія Massiv-Holz-MauerТехнологія Massiv-Holz-Mauer

Бригада кваліфікованих робітників складає коробку будинку площею до 70 м2 з масивних стін за 1-2 робочі дні. Якщо дім дво- або триповерховий, часу знадобиться більше.

Якщо будинок має кілька поверхів, то технологія така сама. Після укладання краном міжповерхових перекрить на балки, які є в комплекті будинку, знову кладуть обв’язувальний брус, закріплений болтами, і повторюють операції. Готову коробку заводять під дах. Для кроквяної системи найчастіше використовують клеєний брус, довжина якого може значно перевищувати звичайний дерев’яний брус, що надає широкі можливості для реалізації дизайнерських рішень.

Облаштування будинку

Будинок, споруджений за технологією Massiv-Holz-Mauer, не потребує часу на усадку. Це пояснюється тим, що панелі від самого початку оптимально висушені, тому встановлювати вікна і двері, починати обробку можна відразу. Будинок також не потребує додаткового утеплення, однак при бажанні (або якщо стіни тонші за рекомендовані для відповідної кліматичний зони) їх можна утеплити. Для цього годиться як екструдований пінополістирол або мінераловатний утеплювач, так і сендвіч-панелі (в цьому випадку, однак, вже не доводиться говорити про 100% екологічність будинку). Ці матеріали укладають за стандартною схемою, використовуючи ригелі, жодних особливостей у технології МНМ тут немає. Облицювати будинок можна також будь-яким традиційним матеріалом: цеглою, вагонкою, сайдингом, вентильованим фасадом, штукатуркою. Останню наносять тільки на утеплювач – в жодному разі не на дерев’яні стіни.

Стіни зсередини захищають пароізоляцією, обшивають гіпсокартоном і покривають керамічною плиткою, шпалерами, фарбою. Особливо гарно виглядає всередині будинку натуральна вагонка. Підлога у такому житлі одразу рівна, тому не потребує додаткових операцій – на неї можна укласти будь-яке підлогове покриття: від ламінату до підлогової дошки.

Технологія MHM дає змогу споруджувати як індивідуальні котеджі всіх класів, таунхауси, так і малоповерхові будинки та об’єкти соціально-побутової інфраструктури (школи, адміністративні будівлі, склади і офіси).

 

Підготував Ігор ВАРЕНИЦЯ

Шоу-рум в Євросоюзі: угорські деревообробники радять українським виробникам, як продавати в ЄС

Така бажана для України деревообробка на противагу вивезенню лісу за кордон може бути досягнена кількома шляхами. І чи не найдієвіший з них – навіть не мораторій на експорт, що викликав стільки дискусій (як внутрішніх, так і між Україною та ЄС), а успішне віднайдення українськими виробниками свого місця на зовнішньому ринку.

Журналісти Ужгородського прес-клубу поспілкувалися із виробниками деревообробної продукції в сусідній Угорщині, щоб дізнатися їхні поради для українських підприємців цієї галузі, а також історії успіху сусідів-угорців.

Шоу-рум для збільшення продажів

Шоу-рум у центрі європейських міст – такою є найперша порада щодо завоювання ринку від власника меблевої компанії «Guido» (м. Ніредьгаза, Угорщина). Так, Жолт Гуяш розповів:  «Саме виставкові вироби проштовхують товар на ринок, – каже підприємець. – Ми орендували і облаштували 90 м.кв. виставкової площі у Ніредьгазі. Там же працює команда, яка займається дизайном, виготовлення креслень, обробкою нових ідей, співпрацею із замовниками».

До слова, виробник зауважує, що ціна залежить від того, скільки готові заплатити клієнти, а не скільки вкладено в товар. Вміти продати дорожче, ніж було витрачено на це, заохотити покупця – завдання працівників шоу-руму.

Житомир.info: Шоу-рум в Євросоюзі: угорські деревообробники радять українським виробникам, як продавати в ЄС

Власний сектор замість нереальної універсальності

Його підприємство (виробничі потужності розташовані у власних приміщеннях компанії на околицях міста, що за 70 км від українського кордону) має вже досить давню історію, спочатку виготовляли найрізноманітнішу продукцію з дерева, а зараз зосередилися в основному на кухнях, а також інших домашніх меблях. Підприємство працює для всієї Угорщини, а також сусідніх європейських країн.

Підготовлену сировину для своїх меблів «Guido» закуповує у Польщі, Німеччині та Італії. Іноді за маркуванням директор розпізнає, що власне деревина туди надійшла з України. Але до безпосередньої співпраці з українськими лісівниками не готовий – відлякує кордон і митні перипетії з паперами, чергами тощо.  «Нереально охопити всі технічні процеси, тому ми звузили діяльність і задоволені цим. Тому раджу кожному виробнику обрати свій сектор і вдосконалюватися у ньому», – каже Жолт Гуяш.

Житомир.info: Шоу-рум в Євросоюзі: угорські деревообробники радять українським виробникам, як продавати в ЄС

Власна нерухомість для виробництва

Він також наголошує на тому, що варто з усіх сил прагнути збудувати власне приміщення для виробничого процесу: «Спочатку ми працювали в іншому приміщенні, але були оточені житловими будинками. Згодом я купив ділянку, за браком коштів на будівництво ми просто грали тут у футбол, засаджували дерева довкола. А у 2008-му збудували власне підприємство. Це дало нам можливість не тільки розширитися, але і забезпечити одне з найголовніших складових бізнесу – людські контакти із замовниками та постійними і потенційними клієнтами».

Спільні інтереси з клієнтом і дозвілля для колективу

Компанія «Guido», володіючи власною землею, розташувала на ній не лише цехи, а й займається розвитком власного іподрому та конюшні. Тут полюбляють відпочивати не тільки його колеги, а й мешканці Ніредьгази загалом. Багато з них з часом стають клієнтами фірми, яка забезпечує таке цікаве дозвілля. Нещодавно придбали карету і це дає масу задоволення відвідувачам конюшні. «Бізнес можна будувати саме на нормальній співпраці і людських контактах. Коли замовляють меблі, то ми запрошуємо на іподром, і навпаки. Так чи інакше комунікація розширює клієнтську базу», – каже виробник.

Житомир.info: Шоу-рум в Євросоюзі: угорські деревообробники радять українським виробникам, як продавати в ЄС

Житомир.info: Шоу-рум в Євросоюзі: угорські деревообробники радять українським виробникам, як продавати в ЄС

Інвестиції в освіту майбутніх кадрів

«Останнім часом я зрозумів, що буде все важче поповнювати виробництво кадрами. Профтехосвіта гине, робітниче навчання просто вимирає. Сектор бізнесу може вимерти, бо нема робочих З певними побоюваннями, але ми все-таки розпочали вести навчальний клас, набрали 23 особи. З них чимало хто лишиться працювати тут, адже живуть неподалік і за час роботи полюбили цю справу та нашу фірму. До речі, наш найперший працівник, якого я першим взяв на роботу, і по сьогодні працює у нас. Думаю, що інвестиції в освіту – правильна річ», – ділиться бізнесмен.

Пошук інвестицій в себе

На думку Жолта Гуяша, українським підприємцям варто докладати усіх зусиль для пошуку інвестора. Це значно збільшує усі можливості. Для угорських підприємців доступними є європейські фонди. «Приєднання до Євросоюзу дало нам поштовх для подальшого розвитку. Бо є межа можливостей людського фактору. Настає та грань, за якою потрібні технологічний розвиток, інновації і капіталовкладення. Все це можливо для нас за рахунок фондів та їх підтримки для технологічного розвитку підприємств. На певному етапі треба вміти дивитися на кілька кроків вперед, аналізувати, що буде потребувати ринок. Тільки тоді можеш забезпечувати успіх бізнесу».

Жолт Гуяш побажав усім українським колегам позбутися перепон у вигляді кордону: «Вам потрібен такий кордон, через який можна вільно пересуватися без перепон. Вважаю, що у нас велика історія і великі можливості розвитку деревообробки як такої та співпраці, але ніхто не хоче стояти в цих чергах і витрачати стільки часу на документальні проблеми.

Житомир.info: Шоу-рум в Євросоюзі: угорські деревообробники радять українським виробникам, як продавати в ЄС

Вчитися у досвідченіших

«Я їздив свого часу до Німеччини, коли відкривав бізнес. Я дивився на ті прекрасні підприємства і думав, що це нереально стати таким же. Але потім зрозумів: вони ж уже 40 років розвиваються, а я лише починаю. Якби я знав, скільки роботи ще попереду! Але все ж ні про що не шкодую. Ось пройшло 20 років, я працюю тут, у власній компанії і про нас говорять так: їх меблі дещо дорогі, але хороші. І мені подобається цей вислів більше, ніж говорили б «дешева ціна, але якісь так собі», – відверто каже Жолт Гуяш.

Любити свою справу

Угорський виробник наголошує: «Вважаю, що у цьому бізнесі треба любити те, що ти виготовляєш. Я коли бачу свої меблі, то можу їх навіть погладити, порадіти. Так, я це роблю не для розваги, а заробітку. Але треба любити свою справу. І паралельно розвивати улюблене хобі, як у нас кінна справа. На одному лише виробництві, сухому автоматі неможливо бути щасливим і успішним».

Українські деревообробники експортують свої вироби практично до усієї Європи. На Закарпатті діє підприємство, яке виготовляє меблі для знаменитої «ІКЕА». Також одним із найбільш успішних виробників цієї сфери є ТзОВ «К’Лен» – деревообробне підприємство у Іршавському районі з повним завершеним циклом виробництва. Тут розповіли, що найбільше труднощів – з сировиною. Важко закупити достатні об’єми через систему регулювання. Щодо експорту, то варто насамперед думати не про те, як продавати на зовнішні ринки, а про те, що, – кажуть у керівництві компанії. Перспективу для європейського ринку, на переконання закарпатських деревообробників, має максимальна додана вартість, більша степінь переробки. Наразі «К’Лен» виготовляє меблі, брикети, мебельний щит та експортує їх до Німеччини, Чехії, Франції, Англії, Росії Білорусі. Сьогодні у тренді екологічність, тому меблі із Закарпаття цінуються за кордоном.

Житомир.info: Шоу-рум в Євросоюзі: угорські деревообробники радять українським виробникам, як продавати в ЄС

Житомир.info: Шоу-рум в Євросоюзі: угорські деревообробники радять українським виробникам, як продавати в ЄС

За інформацією Економічної правди, торік в Україні (за перше півріччя) порівняно з попереднім періодом у 3,5 рази збільшилися обсяги імпорту верстатів для обробки дерева. Останнє, зрозуміло, свідчить про те, що розвиток відповідних галузей набиратиме обертів, варто лише вселити у виробничників надію на стабільність ситуації, хоча б мінімально їх підтримати, чи, принаймні, не заважати, – пише Європейська правда.

Цього року влада свідчить, що деревообробна і меблева промисловість зростають на 15-16%. Експорт лісоматеріалів зріс на 11% (за даними голови комітету Верховної ради з питань промислової політики та підприємництва Віктора Галасюка).

Такими даними прихильники мораторію на експорт необробленої деревини відстоюють його позитивний вплив. Водночас Міністерство економічного розвитку і торгівлі України заперечує, мораторій не є ефективним і, тим більше, є порушенням міжнародних зобов’язань України, зокрема в рамках Угоди про асоціацію та Світової організації торгівлі.

Водночас у Європейська комісія заявила, що мораторій не відповідає зобов’язанням в рамках СОТ та Угоди про асоціацію.

Згодом в офіційній заявіпредставництво ЄС в Україні навело декілька причин, чому мораторій не сприяв зменшенню вирубки лісу: “Нинішня заборона на експорт не досягає цілей попередження незаконної вирубки лісу. Вона лише служить потребам деяких зацікавлених груп у деревообробній промисловості, дозволяючи їм отримувати винятковий та необмежений доступ до лісових ресурсів, аби власноруч ними скористатися. Заборона на експорт не запобігає вирубці лісів”, пише Європейська правда.

 Ганна Твердохліб, Ужгородський прес-клуб

Матеріал підготовано в рамках проекту «Просування реформ в регіони» Програма Європейського Союзу «Підтримка громадянського суспільства в Україні.

ЖИТОМИР.info

Page 1 of 23123451020...Остання »
Залишилися питання? Дзвоніть нам за телефоном (096) 525-57-21 або відправте своє повідомлення по електронній пошті chernigivderevprom@gmail.com