Розстрочка ПДВ на імпортне деревообробне обладнання може запрацювати найближчим часом

unnamed

Завдяки наполегливій роботі Радикальної партії та особисто Олега Ляшка уряд запустив впровадження норми, що спростить процедуру отримання розстрочення сплати ПДВ при ввезені в Україну устаткування та обладнання для деревообробного виробництва. «Є надія, що норма по розстрочці ПДВ на імпортне деревообробне обладнання, яку ми вибороли ще у грудні 2016, нарешті запрацює”, – заявив голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк.

«В результаті моїх неодноразових звернень як заступника лідера РПЛ з економічної політики та голови Комітету Кабмін нарешті затвердив новий порядок розстрочки ПДВ на імпортні преси, сушарки та верстати для деревообробки”, – зазначив політик. Парламентар переконаний – якщо порядок реально запрацює найближчим часом, деревообробники отримають можливість модернізації та розширення власних виробництв, галузь – серйозні інвестиції, люди – нові робочі місця та вищі зарплати.

 

Ляховой Юрій

По слідах президентської лісової наради у Франківську

Yak-vidkryty-derevoobrobnyj-biznes

Кампанія за відміну мораторію на експорт необробленої деревини, вийшла на новий рівень. Підтвердження тому – нарада за участю Президента України з питань реформування лісового господарства, яка відбулася в Івано-Франківську 29 вересня. Назріла необхідність висловити свою позицію по слідах тієї наради.

На самому початку засідання пан Порошенко заявив: “На законодавчому рівні потрібно врегулювати питання стимулювання розвитку вітчизняної деревообробки з виготовленням продукції з високою доданою вартістю”. Президента не задовольняють ні темпи розвитку деревообробної промисловості, ні рівень створеної доданої вартості в галузі. На його думку передумови створені: є мораторій, є пільгові умови для завезення обладнання, а результат не відповідає очікуванням.

Чи насправді створені умови для розвитку переробки, а тим більше переробки з високою доданою вартістю? Давайте разом розберемося із маніпуляціями, які використовують противники мораторію.

 

Міф перший: “Із запровадженням мораторію дефіцит деревини не зменшився, а завантаження вітчизняних деревообробних підприємств не збільшилося”.

Тут зіграли одразу декілька факторів: ринкові і адміністративні.

По-перше: бізнес повірив у мораторій, тому за попередні 2 роки (майже стільки працює мораторій) було побудовано три крупні лісопильні підприємства, а також цілий ряд менших у різних регіонах, але досить сучасних і потужних. Будує завод сумнозвісний «Швайгофер». Таким чином із двох мільйонів кубометрів ділового лісу, який йшов на експорт, вже цього року від половини до двох третин поглинуть новостворені підприємства.

По-друге: пільги при експорті імпортного деревообробного обладнання відсутні. Ми двічі зверталися до податкової та кожного разу отримували відповідь, що механізму надання пільг не існує – Міністерство фінансів не розробило порядок до відповідного Закону.

Третє питання: лісгоспи почали нарощувати власне лісопильне виробництво. Окрім того, ними широко застосовується давальницька схема переробки деревини на обладнанні сторонніх підприємств. За останні роки державні лісгоспи наростили обсяг переробки деревини із 1,2 млн. кубометрів до прогнозованих 2 млн. кубометрів у 2017 році. Таким чином, з ринку деревини буде виведено ще 800 тисяч кубометра дефіцитної ділової деревини на первинну переробку, яка не створює великої доданої вартості.

Те, що лісгоспи створюють робочі місця у власних цехах – це добре. Але питання в іншому:

  • Держлісагентство сповідує подвійні стандарти. З одного боку закидаються лозунги про справедливу світову ціну на круглий ліс для українських підприємців. З іншого боку – беруть на власну переробку сировину за собівартістю, яка для шпилькових на 30-50 %, а для цінних твердих порід в рази (!) менша за ринкову ціну.
  • Збут продукції деревообробки державними лісгоспами – скоріше закритий клуб, ніж ринкова економіка. Керівництво лісової галузі коробить від пропозиції асоціацій деревообробників продавати власну продукцію переробки на відкритому (тим більше електронному) аукціоні.
  • “Лісовий фонд”, на створенні якого так наполягають у лісовому агентстві, наповнюватиметься від продажу деревини. Але він ніколи не наповниться, якщо лісгоспи братимуть сировину самі у себе за собівартістю.

Заручниками адміністративного свавілля стає приватний бізнес. Імпортери в першу чергу моніторять цінову політику державного лісового монополіста, а потім йдуть до приватника і кажуть: ти просиш багато, в лісгоспі прейскурант менший.

Четвертий фактор: кулуарне рішення керівництва галузі про перехід на виключно електронні аукціони.

Грубо проігноровані численні звернення деревообробників, які платять за організацію торгів, про шкідливість квартальних електронних аукціонів у запропонованому вигляді. Такого економічно необґрунтованого стрибку цін і кількості підприємців, які залишилось без сировини, не було навіть у останні до запровадження мораторію аукціони (які, до речі, проводились “з голосу”). Специфіка програмного забезпечення, організація торгів, незрозумілим чином обрана біржа, дивна схема сплати окремо послуг біржі і програмного забезпечення – яскравий приклад шкідливих, “схемних”, незаконних рішень теперішніх органів державної влади.

Результатом переходу на 100 % квартальні електронні торги буде знищення малого і частково середнього бізнесу та монополізація ринку деревини крупними гравцями.

Саме неприємне в такій ситуації – знищення вже існуючих дрібних та середніх виробництв, які займаються виробництвом готових виробів: дверей, вікон, сайдингу, дошки підлоги, будинків, меблів. У них складне виробництво, навчений персонал, великі виробничі витрати і жорстка конкуренція із більш дешевими виробами з пластику. Наші закордонні колеги дивуються: “Що можна робити із дубу або смереки за такою ціною, як в Україні?”

Примітивне лісопильне виробництво набагато легше переживає кризи, періоди нестабільності, а тому воно витіснило колись потужну переробку, яка дісталася незалежній Україні у спадок.

Результат електронних торгів очікуємо той, що озвучив Президент у своїй доповіді: 50 із 1000 кубометрів виграного лісу буде куплено за завищеною ціною, а решту 950 – вибракувано і куплено за значно нижчою ціною. Особливо після знищення конкурентів в особі дрібного і середнього виробника.

Власне тому асоціації деревообробників винесли за найближче засідання громадської ради при Держлісагентстві і будуть вимагати доповіді про фактичне виконання аукціонних угод за третій квартал.

 

Міф другий: “Мораторій не допомагає у боротьбі із незаконними рубками”

Мораторій не може перекрити дірки у природоохоронному законодавстві, безвідповідальність тих, хто охороняє ліс, бездіяльність правоохоронних органів, безкарність злочинців і корупцію.

Теоретично мав скоротитися дефіцит деревини та, як наслідок,  зменшитися попит на незаконно добуту деревину. Але вже з третього кварталу цього року спостерігаємо, як штучно накручується дефіцит сировини та провокується зростання ціни шляхом:

  • стрімкого нарощування темпів власної переробки держлісгоспами;
  • створення за допомогою електронних аукціонів сприятливих умов для витіснення із ринку деревини дрібних та, частково, середніх підприємств крупними споживачами, які мають перевагу на таких торгах.

На жаль у високих кабінетах більше стурбовані питанням як продавати ліс, а не як його захищати. Інакше давно б залатали діри в законах, щоб притягувати до відповідальності не тільки тих, хто незаконно рубає, а й тих хто перевозить, купує, перепродує і пиляє незаконно добуту деревину.

Доки крадіжка лісу називатиметься “незаконною рубкою”, до суду потраплятиме у кращому випадку одна із десяти справ, а ще по одній з десяти буде реальний вирок справжнім злочинцям, а не лише дядьку, який зрубав сухостій на дрова.

 

Міф третій: “Деревообробники – це вороги лісу”

На жаль такий штамп дуже поширений штамп, який продовжують нав’язувати суспільству. Ним зручно прикривати законодавчі і виконавчі помилки у боротьбі із незаконними рубками або користуватися наче б то для захисту лісу від вирубування.

Ліс – це невичерпне джерело. Деревина – лише одна зі складових цього джерела. Наші діди-прадіди вміло користувалися дарами лісу. Ми так само користуємося цим джерелом. Наші лісівники точно знають скільки деревини можна взяти, щоб не нашкодити природі. Потрібно лише створити нормальні умови, чіткі правила роботи і відповідальність за їх дотримання для всіх: від лісника до голови лісового агентства.

Використання незаконно добутої деревини можливо через недосконалість законів, їх невиконання, недосконалу правоохоронну систему, чим користуються не чисті на руку “бізнесмени”. Таке відношення не має спільного із чесною конкуренцією – їм не місце в асоціації деревообробників.

Підприємства, купуючи деревину, фінансують лісове господарство. Чим ширший асортимент продукції із деревини вини виробляють – тим більший попит на деревину від дров до фанерної сировини. Поки що ми бачимо преференції лише для крупних лісопилок.

На нараді в Івано-Франківську неодноразово повторювалося про так званий “Лісовий фонд”. Лісовий фонд також буде наповнюватися за рахунок продажу деревини. Тому лісівники повинні бути зацікавлені у розвитку потужної, стабільної деревообробної галузі.

Я завжди повторюю, що лісівники і деревообробники – партнери, а не конкуренти. Ми зацікавлені у тривалій і стабільний роботі, тому зацікавлені, щоб ліси не виснажувалися, ставали кращими.

Наша асоціація, за підтримки обласної адміністрації, ініціювала проведення форуму, на якому, окрім питань ринку деревини та співпраці із місцевими громадами, буде розглянуте питання масового всихання лісів. Форум планується провести в листопаді цього року і ми запрошуємо до участі і обговорення.

Ми відкриті для всіх!

 

Що насправді необхідно для розвитку деревообробки?

Гарант заявив: “На законодавчому рівні потрібно врегулювати питання стимулювання розвитку вітчизняної деревообробки з виготовленням продукції з високою доданою вартістю”. Цілком погоджуюсь!

Постійне нарощування виключно лісопильних потужностей – шлях в нікуди, бо нема в країні стільки лісу. Необхідно відходити від сировинної економіки, піднімати переробку на наступний рівень і створювати робочі місця в Україні.

Ринок – це жорстка конкуренція. Глобальний ринок не переймається питаннями розбудови економіки України, вирішенням її соціальних, демографічних проблем. Державне будівництво і соціальна політика – це виключна компетенція і сенс існування державного управління!

Державні органи влади не повинні порушувати власні ж правила, визначати яка біржа буде продавати деревину – це питання ринкової конкуренції. Вони повинні визначити правила торгівлі, створити умови для розвитку виробництва, яке дає високу додану вартість, робочі місця. І гарантувати стабільність цих умов на 3-5-10 років.

Вже другий рік у шухляді керівників лісової галузі лежать напрацьовані спільно із деревообробниками нові правила торгівлі деревиною, в яких ми підійшли до компромісу між інтересами державних лісгоспів і деревообробного, зокрема дрібного і середнього, бізнесу.

Мені прикро, що заступник голови Держлісагентства, пан Бондар, на тому засіданні не згадав, що є готові правила торгівлі, яке лиш потрібно погодити з Міністерствами, представники яких були у залі.

Проте згадав про проект Закону «Про ринок деревини», напрацьований  Комітетом промполітики Верховної Ради України, який очолює Віктор Галасюк. Законопроект цікавий, в ньому є норми і про прямі угоди, і про стимулювання підприємств, які виготовляють готову продукцію та чесно платять заробітну плату своїм працівникам.

Але прийняття Закону – це тривалий процес. Ми вже втратили 26 років. Кому і чому вигідно тягнути час і ловити рибку у мутній воді? Питання риторичне.

Які першочергові кроки ми очікуємо для відродження потужної деревообробки в Україні:

  • Прямі довготермінові угоди для реальних виробників на сировину за ринковими цінами. Чим вище додана вартість виробництва, чим більше офіційних робочих місць – тим кращі повинні бути умови угоди.
  • Врахування історії роботи підприємства. Купуєш деревину офіційно – маєш право на певний її обсяг в майбутньому.
  • Виставляти на аукціони фактично заготовлену деревину, яку можна побачити, обміряти, оцінити якість і встановити справедливу ринкову ціну. Сьогодні ж на аукціонах нам щоразу пропонують купувати кота в мішку.
  • Встановити чітку відповідальність покупців і продавців за виконання аукціонних угод. Незалежним арбітром тут повинні стати організатори аукціону – біржі.
  • Забезпечення сировиною деревообробних цехів державних лісгоспів на загальних умовах за ринковими цінами. Державні підприємства мусять дотримуватись вимог Господарського кодексу щодо чесної конкуренції та рівних умов ведення бізнесу. Інакше розмови про їх ефективність – це обман.

Закликаю державних управлінців прислухатись до наших пропозицій і будувати сильну економіку України не на словах, а на ділі!

 

«Асоціація деревообробників та лісозаготівельників Львівщини»

Микола Когут

«Ліс рубають – тріски летять», але тільки в сторону місцевих деревообробників…

23a32c98b4d9a50146f7103dfb75ce48_XL 12 жовтня відбулося засідання постійної комісії обласної ради з питань агропромислового комплексу, екології, природокористування та земельних ресурсів, яке провів її голова, депутат обласної ради Віктор Кияновський.

В порядок денний засідання комісії було внесено більше десятка різноманітних питань, проте найбільше нарікань, зауважень та пропозицій викликало обговорення спільного звернення підприємців та громадських організацій щодо врегулювання ситуації на ринку деревини Чернігівської області.

Воно й зрозуміло. Як стверджували учасники зібрання, ліси випилюють і майже в сировинному вигляді вивозять на переробку за кордон, а ось ділової деревини для виробничої діяльності на місцях – дефіцит. Як кажуть в народі – одні тріски… Через це на деревообробних малих та середніх підприємствах Чернігівщини знижується рівень виробництва, зменшуються зарплати, а працівники просто звільняються з роботи і виїжджають за кордон…

Винні ж в усьому – недосконалий механізм продажу деревини на аукціонах та монополісти, які з допомогою іноземного капіталу спорудили кілька великих підприємств та масово викупляють деревину на аукціонах (на жаль, як сказали підприємці, із Чернігова такий аукціон «перебазували» в столицю, що й спричинило нинішні неурядиці). В той же час, як було наголошено, приміром, в Польщі монополістів і близько до лісового господарства не допускають, а замість них працюють тисячі приватних малих підприємств, які забезпечують робочими місцями та нормальною європейською платнею всіх бажаючих.

Ось тому чернігівські підприємці-деревообробники і звернулися до депутатської комісії з проханням розглянути це вкрай наболіле питання на своєму засіданні із долученням відповідальних за цей профіль діяльності спеціалістів.

Вислухавши всі «за» і «проти», депутати постійної комісії прийняли відповідні рекомендації, в тому числі – розглянути це наболіле питання на черговому засіданні обласної ради, аби вирішити його на користь підприємців Чернігівщини, як це вже зробили обласні ради окремих областей нашої держави.

Далі члени постійної комісії розглянули декілька клопотань комунальних підприємств та закладів стосовно надання згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі; щодо поділу земельних ділянок; надання земельної ділянки у постійне користування…

Також народні обранці розглянули звернення Державної служби геології та надр України щодо погодження надання спеціальних дозволів на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки питних підземних вод ділянки Сновського родовища, що знаходиться в Чернігівській області, приватному акціонерному товариству «Комунальник» та водозабору КП «Міськдобробут» у м.Бобровиця, а заодно і про надання гірничого відводу на розробку суглинків Носівського-2 родовища на території Носівського району ТОВ «Чернігівська будівельна кераміка».

Окрім того, депутати обговорили питання про хід виконання Програми використання та охорони земель Чернігівської області на 2011-2020 роки, із змінами та доповненнями, та низку інших питань, по яких прийняті відповідні рекомендації та підтримані проекти рішень для внесення на чергове пленарне засідання обласної ради.

 10 09 08 05 04 02

Деревообробний форум

Репортаж телеканалу Новий Чернігів

Що змусило чернігівських підприємців об’єднатися? Ліс рубають, а деревообробники його не мають.

 

Темна сторона електронних торгів деревиною

4b4598870f035bb0Які результати традиційних аукціонів “з голосу”.

Львівська область – одна з небагатьох, в якій квартальні торги необробленою деревиною на 4-й квартал проведені з голосу в торгівельному залі, а не через нав’язаний з київських пагорбів електронний майданчик. То ж маємо можливість порівняти результати традиційних та електронних торгів, проаналізувати їх наслідки для розвитку деревообробного бізнесу.

На продаж лісогосподарськими підприємствами було виставлено 45,3 тисячі кубометрів деревини. Викуплено під час аукціону майже 83 % лотів, а підвищення ціни відбулося в-середньому в межах 5 %. Відзначимо: зростання вартості сировини вкладається в офіційний рівень інфляції та, за нашими розрахунками, не погіршить фінансовий стан деревообробних підприємств.

Вагомим результатом торгів з голосу є те, що біля 80 % деревини придбано деревообробними підприємствами Львівщини. В області будуть збережені робочі місця, сплачені податки. А найголовніше – працівники гідно зустрінуть Різдво та Новий рік у колі сім’ї, а не на заробітках за кордоном.

 

Чи є життя після інтернет-аукціонів?

Ситуація в областях, де підприємців загнали на електронний аукціон, різко погіршилась.

Після електронного аукціону третього кварталу державні чиновники заспокоювали підприємців, мовляв хто не зміг купити достатньо сировини, отримає її по прямих угодах. Добігають останні дні третього кварталу і стає зрозумілим, що прямі угоди – то не для всіх і не на завжди.

Деревообробники вкотре стають жертвою чиєїсь жадібності. І справа не лише в тому, що Аграрна біржа вирішила підняти ціну на свої послуги.

Громадська рада при Держлісагентстві зверталась до керівництва лісової галузі із застереженнями про електронні торги: вони зруйнують малий та середній деревообробний бізнес, який є основним роботодавцем у регіонах. У підтвердження ми отримуємо інформацію від колег з Полісся про те, що більшість місцевих підприємців за місяць до завершення кварталу вимушені суттєво, аж до зупинки, скоротити виробництво.

Критичними для деревообробників стали електронні торги деревиною на четвертий, найбільш важкий квартал року. Частина підприємців змогла викупити лише від 10 до 30% від необхідного, а інші взагалі залишися ні з чим.

Питання: чому ситуація після проведення електронних аукціонів ще гірша, ніж до запровадження мораторію?

Як не парадоксально, але у розрекламованих «прозорих» інтернет-майданчиків забагато темних закутків.

По-перше ні під час, ні після торгів неможливо ідентифікувати покупців, отже практично неможливо відстежити сумлінність виконання біржових угод переможцем торгів. Така особливість дозволяє недобросовісним покупцям наганяти ціну на аукціоні, а потім не викуповувати лоти.

По-друге електронні торги – зручний інструмент для монополізації ринку деревини крупними підприємствами. Навіть двократне зростання ціни на десяток лотів нівелюється, якщо їх придбано сотні. Натомість підприємець, який вказав у заявці саме ті 10 лотів, збанкрутує.

Власне таку монополізацію ми спостерігаємо на ринку дубу.  Ціна на дубовий пиловник та фанерну сировину, й без того завищена,  в ході електронних торгів фактично подвоїлась! Так, за інформацією колег, на аукціоні у Прикарпатті фактично весь дуб викуплений одним покупцем.

Аналогічна ситуація на Закарпатті: майже 80 % дубової сировини виграв один покупець.

Так не повинно бути, бо монополія шкодить і деревообробному бізнесу і лісгоспам!

Ринок хвойних порід не відстає. На електронних аукціонах пиловник сосновий злетів у ціні від 200 до 500 гривень за кубічний метр. Незначне подорожчання пиломатеріалів не компенсує і не виправдовує такий зліт.

Кричуща і красномовна ситуація склалася на електронних торгах, організованих Аграрною біржою, де торгували деревиною лісгоспи  Межигірського району Закарпатської області. Вартість кубометра смереки подвоїлась і сягнула ціни від 2800 до 4000 гривень! Хто може купляти заготовку чи навіть готові меблі за такої вартості сировини? Може та смерека вкрита сусальним золотом?

Причина – у будівництві заводі “Швайгофер” в Коломиї. Бюджет цього гіганта дозволяє робити у збиток тривалий час, набагато триваліший, ніж можуть витримати місцеві (і не тільки) підприємства. Тобто йде “розчистка” ринку і можливе повторення “Румунського” варіанту в Україні. А 20 чоловік на одному заводі будуть переробляти стільки ж, як половина Закарпаття до цього.

Для порівняння. Споживачі Угорщини  вже відмовляються від нашої продукції, бо в них кругляк смереки коштує 56 Євро на пилорамі, тоді як ціна на електронному аукціоні склалась від 90 Євро за кубометр в лісі! Про яку чесну конкуренцію може йти мова?

Лісові генерали, представники біржі радіють: небачений зліт ціни! Але вони або не розуміють, або не бажають розуміти, що монополіст, якого зростили власними зусиллями, через два-ти роки буде диктувати свої умови контракту, бо витрати на захват ринку треба буде компенсувати через здешевлення сировини.

Проте, судячи з відсутності стратегії або програми розвитку лісового господарства і промисловості, ні в Уряді, ні в Мінагорополітики, ні в Держлісагентстві так далеко не заглядають. Як не заглядають можновладці ні у Господарський Кодекс, де чорним по білому прописані засади соціальної та економічної політики держави України, ні в Антимонопольне законодавство.

Натомість продовжують нарощувати потужність лісопилок у держлісгоспах, списувати більше сировини по собівартості на власну переробку та отримувати вихід дохід з того менше, ніж вони отримали б, продавши сировину кругляком.

А тим часом зліт цін, штучно спровокований із запровадженням електронних торгів та збільшенням власної переробки, лише підігріває нелегальний ринок деревини.

 

І на довершення.

Власне торгівля на електронному майданчику відбувається на останніх долях секунди. При рівних умовах виграє більша ставка.

Але умови далеко не рівні.

Один з підприємців Івано-Франківської області, який взяв участь у торгах, розповідає, що програма електронних торгів має властивість періодично «підвисати». І поки вона «вісить», лот встигає викупити хтось інший. Це явище спостерігалося паралельно на комп’ютерах кількох колег.

Навіть був проведений експеримент: умисне робилися високі ставки на лоти. Проте майже завжди і, як правило, з мінімальною перевагою лоти вигравав хтось інший.

Як можна за долі секунди до завершення торгів побачити ставку і мінімально її перебити?

Логічних пояснень тільки три:

  1. Перевагу має той, у кого кращий інтернет-зв’язок, менший час проходження сигналу, нема «підвисань» і затримки.
  2. Можливе втручання безпосередньо в програму або на сервер, що дозволяє маніпулювати результатами торгів.
  3. Використання так званої програми «снайпера». Вона відома тим, хто бере участь в інтернет-аукціонах на таких всесвітньо відомих сайтах як, наприклад, «eBay». Завдання «снайпера» – зробити найбільшу серед всіх інших покупців ставку на останніх сотих долях секунди до завершення торгів.

Тим, хто скаже: «от бачите, навіть такі гіганти як «eBay» беззахисні перед «снайпером», що вже казати про якусь Аграрну біржу», відповім, що ні одне підприємство не купляє сировину для свого виробництва виключно через інтернет-сайти. А ви знаєте такі приклади?

Але Держлісагентсво та окремі урядовці вперто заганяють бізнес на електронні торги, нав’язують послуги, про які ніхто не замовляв, одноосібно визначають біржу – організатора аукціону.

Які ще необхідні аргументи керманичам лісової галузі, щоб доказати про безглуздість і небезпеку продажу деревини виключно через електронні аукціони? Які потрясіння повинні статися, щоб доказати необхідність зваженого і комплексного підходу до змін правил торгівлі деревиною? Чи розуміють керівники державних органів влади наслідки своїх дій для працездатного населення і місцевих громад по всій Україні і свою персональну відповідальність?

 

«Асоціація деревообробників та лісозаготівельників Львівщини»

Микола Когут

Що за півроку напрацювала промисловість Чернігівщини

За підсумками січня–червня поточного року індекс промислової продукції області становив 96,5%. Повідомляє Головне управління статистики в області.

Що за півроку напрацювала промисловість Чернігівщини

У добувній промисловості виробництво склало 92,6% проти січня–червня 2016року, у переробній промисловості – 97,7%, у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 95,1%.

Серед підприємств переробної промисловості порівняно спостерігалося зниження випуску свіжого чи охолодженого м’яса  свиней, ковбасних виробів, соняшникової нерафінованої олії, вершкового масла, борошна, хліба та хлібобулочних виробів, деревини, шпалер, шампунів, вогнегасників, верстатів для оброблення деревини.

Водночас зросло виробництво свіжого чи охолодженого м’яса великої рогатої худоби (на 54%), оселедців солоних (на 43%), сичужних та плавлених сирів (на 5%), рідкого обробленого молока (на 4%). Більше вироблено взуття, цегли невогнетривкої керамічної будівельної, верстатів для оброблення металу, тракторів, пожежних машин.

 

ЧАС ЧЕРНІГІВСЬКИЙ

Мировая лесная промышленность в первом квартале 2017 года

Мировые рынки древесины

  • Мировой индекс цен на пиловочник (GSPI) в первом квартале 2017 вырос на 0,3% по сравнению с предыдущим кварталом. Это только второй случай за почти три года, когда GSPI увеличился по сравнению с предыдущим кварталом. За последний год цены на пиловочник в целом выросли в Латинской Америке, Океании и Северной Америке, в то время как в Европе они снизились.
  • В I квартале 2017 европейский индекс цен на пиловочник в Европе (ESPI- €) составил € 83,12 / м3, что практически не изменилось по сравнению с предыдущим кварталом. С рекордно высокого уровня за 1 квартал 2014, ESPI- € упал на 8,3% с самым большим снижением в Центральной и Северной Европе.

Мировые цены на балансовую древесину

  • Мировой индекс цен на балансы хвойных пород (SFPI) в первом квартале 2017 пал на 0,7% по сравнению с предыдущим кварталом, или снизился на 3,0% по сравнению с 1 кварталом 2016. SPFI находится на спаде почти пять лет и в настоящее время находится на самом низком уровне по сравнению с 3 кварталом 2004. В реальном выражении SFPI в I квартале 2017 был на самом низком уровне, так как WRQ инициировал индекс 30 лет назад в 1988 году. Самые большие недавние сокращения затрат на балансы хвойных пород для сектора целлюлозы произошли в Восточной
    Канаде, Финляндии, Франции и Германии.
  • Цены на балансы лиственных пород в первом квартале 2017 в целом выросли во всем мире, а индекс цен на балансы твердой древесины (HFPI) увеличился на 1 процент поквартально до $ 86,99 / абсолютно сухая тонна в 1 квартале 2017. Цены выросли больше всего в Австралии, Бразилии, России и западной части США.

Мировые рынки целлюлозы

• Спрос на целлюлозу на химическом рынке вырос в течение первых трех месяцев 2017 года более чем на шесть процентов по сравнению с тем же кварталом 2016 года. Спрос на китайском рынке вырос на 22%, тогда как Западная Европа была единственным регионом, где потребление сократилось в начале 2017 года.

• Цены на большинство марок целлюлозы увеличились в начале 2017 года из-за сочетания ограниченного предложения и постоянного спроса.

• В этом году цена BHKP (белёная лиственная крафт-целлюлоза) выросла больше всего, увеличившись почти на 90 долларов на тонне до 740 долларов за тонну всего за четыре месяца, тогда как рост цен NBSK (отбелённая бумажная масса из древесины мягких пород) составил более скромные 30 долларов США за тонну с января по апрель.

Мировые рынки пиломатериалов

• В 2016 году мировые продажи пиломатериалов хвойных пород достигли рекордного уровня. Согласно оценкам WRI, в прошлом году было продано 118 млн. м3 пиломатериалов, что на 10 процентов больше, чем в 2015 году. Импорт в США составляет около одной трети продаваемых в мире пиломатериалов и за пять лет почти удвоился. На долю Китая приходилось около 17% объемов импорта в 2016 году.

• Производство пиломатериалов в Северной Америке в 2016 году выросло на шесть процентов по сравнению с предыдущим годом, достигнув самого высокого уровня с 2007 года. Наибольший рост производства наблюдался в Южной и Восточной Канаде США, в то время как рост в западной части Канады и западных США был более скромный. Эта тенденция продолжалась в течение первых двух месяцев этого года, при этом производство на континенте было на 1,5% выше, чем за тот же период в 2016 году.

• Цены на внутреннем рынке как в Финляндии, так и в Швеции по-прежнему близки к самым низким уровням за десять лет в долларовом выражении.

• Цены на импортную древесину хвойных пород в Китай постоянно растут в течение 2016 и 2017 годов, при этом средняя импортная цена в марте 2017 года была на 13% выше, чем 18 месяцев до этого.

Мировые рынки биотоплива

• Импорт древесных гранул в Азию достиг рекордного уровня в 4 кв 2016, когда Япония и Южная Корея вместе импортировали 630 тыс. т гранул. Хотя объемы импорта в первом квартале 2017 немного снизились, они по-прежнему были на 43% выше, чем в первом квартале 2016.

• За последние десять лет произошел явный сдвиг в использовании древесного сырья для производства пеллет на юге США от бревен до отходов лесозаготовок и лесопиления.

Перспективи української деревообробки

Вітчизняні деревообробні підприємства стали менше потерпати від нестачі сировини. З введенням у дію мораторію на вивіз лісу-кругляка деревини побільшало. Внаслідок цього підприємства отримали замовлення, з’явилися нові робочі місця та перспективи подальшого розвитку. Втім, для того, аби якісна продукція української деревообробки завоювала міжнародний ринок, одного мораторію замало – потрібні значно глибші зміни.

Директор одного з провідних на теренах Чернігівщини деревообробних підприємств «Маркет Ліс» Віктор Баскопереконаний, що українська економіка має всі шанси стати конкурентною. Для цього вона повинна перестати бути сировинною, як того хочуть, скажімо, в Європі, дозволяючи українцям експортувати лише сировину, – переважно ліс або зерно.

З введенням мораторію на вивезення за кордон лісу-кругляка на підприємстві «Маркет Ліс» вдалося частково оновити виробничу базу і поповнити його новими кадрами.

«Після впровадження мораторію на вивіз кругляка, проблем із сировиною стало менше, ми взяли на роботу додатково 15 спеціалістів, – розповідає Віктор Баско. – Нині на нашому підприємстві працює понад 150 чоловік. Підприємство має закритий виробничий цикл і продає власну продукцію не лише на теренах України, але й експортує її за кордон, шукаючи нові ринки збуту – в Ізраїль, Узбекистан, Польщу та Туреччину».

Деревообробне підприємство розташоване під самим Черніговом, у селі Новий Білоус. Більшість працівників – місцеві, хоча є й такі, що їздять на роботу з Чернігова. Середня заробітна платня складає понад чотири тисячі гривень, не на кожному підприємстві в місті платять таку зарплату.

«А була б ще більшою, якби Уряд пішов назустріч галузі, – коментує Віктор Баско. – Перш за все потрібно зробити для деревообробників доступні кредити, аби ми мали більше оборотних коштів і змогли їх вкладати у виробничу базу. Як відомо, модернізація тягне за собою зниження споживання енергоносіїв, зменшення собівартості продукції і збільшення продуктивності виробництва, – продовжує підприємець. – Це означає збільшення заробітних плат і збільшення кількості робочих місць».

Мрії приватного підприємця не позбавлені сенсу, адже у тій самій Європі влада країн опікується національним товаровиробником, через те і не хоче бачити в себе готової української продукції. У Сполучених Штатах Америки кредитування відбувається взагалі ледь не за нульовою ставкою, адже мова йде, знову ж таки, про національного товаровиробника.

Зрештою, в нашій країні насправді не все так погано. Вслід за мораторієм на вивіз лісу-кругляка в українському парламенті зареєстровано низку законопроектів, ухвалення яких дасть колосальний поштовх для промислового розвитку.

Найголовніший із них – ввезення деревообробного обладнання без сплати ПДВ. Якщо законопроект ухвалять, то більшість підприємств галузі отримає доступ до дешевого і якісного імпортного обладнання. Це фактично означатиме тотальну модернізацію виробничої бази.

Ще однією позитивною законодавчою ініціативою є впровадження нульової ставки на виробництво. В цьому напрямку народні депутати у першому читанні ухвалили законопроект про індустріальні парки. Їх можна створити на базі таких підприємств, як «Маркет Ліс», звільнивши на 5 років від сплати податків. Подібна ініціатива дасть колосальний поштовх для розвитку промислових підприємств, що потягне за собою зменшення безробіття та наповнення бюджетів усіх рівнів за рахунок сплати податків на доходи фізичних осіб і сплати єдиного соціального внеску до пенсійного фонду.

Тож перспективи в української деревообробки – райдужні. От тільки можновладцям треба менше слухати закордонних партнерів і таки повернутися обличчям до українських підприємців.

 

 

 

Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора

zemlyaivolya.net

постійна комісія обласної ради розглянуло звернення “Союзу бірж України”

6 липня відбулося засідання постійної комісії обласної ради з питань агропромислового комплексу, екології, природокористування та земельних відносин, яку провів її голова Віктор Кияновський.

В ході  роботи народні обранці, зокрема, розглянули звернення Асоціації «Союз бірж України щодо ситуації, що склалася на ринку лісу Чернігівської області. По ньому присутніх поінформував Борис Беренштейн, генеральний директор Асоціації «Союз бірж України».

Асоціація «Союз бірж України» 16 травня 2017 року звернулася до голови обласної ради стосовно тривожної ситуації, що склалася на ринку лісу Чернігівської області, в зв’язку зі спробою заміни місцевої товарної агропромислової біржі продажем необробленої деревини в електронному вигляді через Державне підприємство «Аграрна біржа».

У своєму роз’ясненні начальник обласного управління лісового та мисливського господарства, депутат обласної ради Олександр Демченко запевнив представників Асоціації та місцевих лісопереробників, що перебоїв із сировиною для Чернігівських підприємств не повинно виникати та погодився з тим, що за електронними торгами лісоматеріалами майбутнє, але повинно відбуватися не централізовано, в столиці, а в першу чергу на обласному рівні.

01 10 1308

Звернення Асоціації до обласної адміністрації та обласної ради щодо планів передачі державних підприємств лісового господарства у концесію

Голові Чернігівської обласної державної адміністрації

Кулічу В.П.

Голові Чернігівської обласної ради

Вдовенко І.С.

Щодо планів передачі державних підприємств

лісового господарства у концесію

Шановний Валерію Петровичу!

Шановний Ігоре Станіславовичу!

З інформації, яка оприлюднена на сайті Кабінету Міністрів України, 4 липня цього року Уряд схвалив пропозицію Мінекономрозвитку щодо поводження з державними підприємствами, які знаходяться у підпорядкуванні центральних органів влади, яким визначено, що державні підприємства лісового господарства в довгостроковому періоді повинні бути передані в концесію.

Успішні європейські моделі управління лісами на перше місце ставлять питання збалансованого управління лісами і лісовими ресурсами шляхом розділення повноважень: формування політики, контрольні та господарські функції виконуються різними органами влади. Саме цей принцип реформування галузі закладено у “Коаліційній угоді”.

Натомість пропозиція Мінекономрозвитку щодо передачу держлісгоспів у концесію (тимчасове використання приватними суб’єктами господарювання) є одним з найгірших варіантів ведення господарства в лісах.

Твердження урядовців, що передача в концесію державних підприємств лісового господарства дозволить значно збільшити загальний економічний ефект від їх діяльності не відповідає дійсності.

Потрібно зазначити, що жодна країна Європи з розвинутою економікою на разі не використовує концесійну модель управління.

Досвід концесії у Росії, Грузії, Болгарії свідчить лише про збільшення як прямих, так і опосередкованих втрат бюджетів всіх рівнів, різкого погіршення стану лісів, зокрема:

  • Руйнуються економічні основи лісового господарства, в наслідок чого спеціалізовані підприємства втрачають здатність за рахунок власних коштів утримувати штат, виконувати лісогосподарські роботи по охороні і захисту від порушень, шкідників, хвороб, пожеж та інших стихійних лих. Фактичне знищення державної лісової охорони.

  • Погіршення доступу до сировини для місцевих громад та підприємств. В першу чергу це стосуватиметься дрібних, а також середніх підприємств, які відіграють важливу роль у працевлаштуванні сільського населення.

  • Кількість людей, зайнятих в лісовому господарстві зменшується в декілька раз, що також катастрофічно впливає на громади міст і сіл.

  • Падіння обсягів надходження коштів, зокрема до місцевих бюджетів.

  • Зменшення впливу місцевої влади та громади на екологічну складову роботи лісового господарства.

  • Зростання ризиків щодо виведення лісових земель із державної власності (через недосконале та часом суперечне законодавство у лісових та земельних відносинах).

На сьогодні лісове господарство має стратегічне значення для області та в-цілому ведеться збалансовано.

За результатами господарсько-фінансової діяльності державних лісогосподарських підприємств у 2016 році отримано 46,2 млн. грн. чистого прибутку. З них відраховано частини чистого прибутку до державного бюджету 26,6 млн. грн. В-цілому до зведеного бюджету країни сплачено 245 млн. грн. податків, зборів та обов’язкових платежів, в тому числі до місцевого бюджету — 107,1 млн.грн..

Ми за розвиток лісової галузі регіону, за впровадження нових стандартів управління лісогосподарськими підприємствами, але проти їх розвалу шляхом концесії або приватизації.

Просимо Вас, в межах Ваших повноважень, втрутитись в ситуацію та не допустити процеси, які можуть призвести до руйнування лісопромислового сектору економіки Чернігівської області.

Голова Асоціації

Чернігівлісдеревпром” Валерій Лозицький

Виконавчий директора

Асоціації

Чернігівлісдеревпром” Юрій Ляховой

Page 1 of 20123451020...Остання »
Залишилися питання? Дзвоніть нам за телефоном (096) 525-57-21 або відправте своє повідомлення по електронній пошті chernigivderevprom@gmail.com