У лісистій області деревообробникам бракує сировини (відео)

vlcsnap-2016-11-04-15h41m20s310-300x225

Чернігівщина традиційно входить у п’ятірку лідерів за ступенем лісистості території, але, от біда, місцевим переробникам не вистачає деревини. Асоціація деревообробників б’є на сполох — вже незабаром великі і малі підприємства можуть зупинити роботу, а це втрата робочих місць, невиплати заробітної плати і несплачені до бюджетів податки. Як змінити ситуацію на краще та яке майбутнє чекає на лісогосподарську галузь області — з цими запитаннями підприємці прийшли до керівництва області.

За одним столом зібралися лісозаготівельники, продавці та переробники лісу і керівники області. На порядку денному одне питання — в лісистій області, якій лише держлісгоспами щорічно заготовлюється півтора мільйони кубометрів лісу, не вистачає деревини для переробки. Головна проблема в тому, що лише 900 тисяч кубометрів від цих об’ємів — ділова деревина, з якою працюють більшість підприємств області. І лише 40% реалізується через аукціон, 15% лісгоспи залишають для потреб власного виробництва, 20% — відправляють на експорт, а 25 продають за прямими договорами.

У комунальному підприємстві «Чернігівоблагроліс» ситуація ще гірша. Районні підрозділи виставляють мізерні об’єми деревини для продажу через біржу. Як розходиться решта, велике запитання. Особливо у ситуації, коли правоохоронці регулярно зупиняють вантажівки, заповнені діловою деревиною з підробленими документами або й взагалі без них. Новопризначений керівник комунального підприємства Сергій Бойцун запевняє, два місяці тому дав доручення провести інвентаризацію лісу, але документи отримав лише від кількох районних підрозділів. Баталії з місцевими «дубовими князьками» тривають.

Тільки-но буде з’ясовано питання активів, обіцяє голова облдержадміністрації Валерій Куліч, як «Облагроліс» почне продавати свою продукцію в прозорий спосіб — це найперше завдання.

Втім, переробники ремствують, що тільки-но цей ліс «прозоро» потрапить на аукціон, його заберуть перекупники, а не виробники, та ще й ті, які працюють за межами області. А там є кому купити деревину, адже на Житомирщині та Рівненщині вже починають роботу великі переробники, а на підході ще й Івано-Франківщина.

Продавці запевняють, на аукціоні місцеві і немісцеві покупці розподіляються приблизно у рівних пропорціях. Щодо перекупників, то їх не можуть відсіяти жодним чином. Наказ Дежлісагентства, за яким працюють продавці, жорстко регламентує перелік документів, який можна вимагати з бажаючих придбати деревину.

На Житомирщині, кажуть, вже спробували вимагати додаткові документи, що підтверджують статус покупця як переробника. Результати таких торгів вже оскаржила прокуратура.

Саме тому Асоціація деревопереробників говорить про необхідність зміни правил продажу лісу. Запевняють, такий документ уже розроблений — з урахуванням динаміки розвитку ринку. Один з головних пунктів — обов’язкове проведення регіональних аукціонів наряду із загальнодержавними. Тоді, мовляв, «і вівці будуть цілими, і вовки ситими».

А їх же ще має затвердити Кабмін. Очільник області запевнив переробників, що готовий і буде лобіювати введення осучаснених правил. Але оскільки вирішення цього питання напряму від обласної влади не залежить, керівництво області запропонувало, як вихід із ситуації, створити обласну програму, яка дасть змогу місцевим виробникам не залишитися без роботи.

Разом з тим керівництво області нагадало переробникам про необхідність поглиблювати переробку сировини. Бо від просто розпилованих і просушених дошок вигоди області небагато.
Источник: chodtrk.com.ua, 5.11.2016

Перші результати дії мораторію на експорт лісу-кругляка та подальші кроки розвитку Української деревообробної галузі

21 вересня відбувся круглий стіл на тему «Перші результати дії мораторію на експорт лісу-кругляка», організований Комітетом промислової політики та підприємництва Верховної Ради. Ми вдячні Віктору Галасюку за довіру до Асоціації та можливість взяти безпосередню участь в організації круглого столу.

З позицією щодо мораторію та розвитку економіки більшості тих, кому вдалося висловитися на круглому столі, ви могли ознайомитись на сайті асоціації. Але вважаємо за необхідне доповнити стислі цитати красномовними статистичними даними та висловити позицію асоціації “Чернігівлісдеревпром” з цього приводу.

14457355_407602502743282_6219796322029910031_n

Шахи, які ви бачите на столі у голови комітету Віктора Галасюка, виготовлені в Польщі з українськими гастарбайтерами з української деревини. Це символ втрачених можливостей для економіки країни.

Перші результати дії мораторію, який ще навіть не набрав повну силу, досить оптимістичні. При загальному падінні реалізації промислової продукції в Україні за перше півріччя цього року на 6 % до першого півріччя 2015 року, деревообробка додала 15 %.

realizaciya

Експорт оброблених пиломатеріалів за цей час зріс на 12 % при падінні загального експорту товарів на 11 %.

eksport

Підприємці і інвестори повірили в мораторій та почали інтенсивно вкладати кошти в обладнання. За останні пів-року інвестиції в деревообробне обладнання збільшились в рази. Експорт такого обладнання збільшився в 3,5 рази (з 14,7 млн. дол. США до 50 млн. дол. США). Одна з основних тез, яка лунала на круглому столі така: відміна мораторію – це обман інвесторів.

import-obladn

Продукція переробки – це додана вартість, податки і робочі місця. Сподіваємося, що українська деревообробка не зупиниться на елементарному лісопилянні, а буде поступово переходити на випуск готової продукції. Але результати у вигляді податків до бюджету відчутні вже сьогодні.

podatki

Ну і на останок, як красномовна ілюстрація до шахів, що стоять на столі у Галасюка. Порівняйте ефективність роботи економіки в Україні та Польщі. Реалізація продукції деревообробки України вдесятеро (!) менше.

Експорт продукції лісової, деревообробної паперової та меблевої галузі Польщі складає  16,3 мільярда доларів США. Для порівняння: ВЕСЬ експорт України – 37 мільярда доларів. Тобто лише лісопромисловий комплекс сусідів сягає половині нашого експорту, включаючи машинобудівну, металургійну, хімічну та інші галузі, якими пишається Україна.

ukraine_poland

Мораторій без подальших дій по розвитку і балансування нашого лісопромислового комплексу не принесе результату, на який ми всі розраховуємо. Далі приводимо виступ голови нашої асоціації Валерія Лозицького та пропозиції асоціації “Чернігівлісдеревпром” по розвитку цього сектору економіки.

 

“На Чернігівщині, як і в інших лісових областях України, існують цілі райони, які живуть за рахунок лісу, а вся промисловість представлена деревообробкою. Останні декілька років зросла кількість дрібних і середніх підприємців в лісопилянні та деревообробці, але експорт деревини не зменшувався. Це викликало гострий дефіцит деревини і виправдане незадоволення місцевих громад, які живуть біля лісу, відчувають дефіцит сировини для місцевих підприємств і спостерігають, як ця сировина потоком йде на експорт.

На сьогодні деревообробний бізнес не просить у держави ні пільгових кредитів, ні пільгового оподаткування чи інших привілеїв. Все, що потрібно бізнесу — прозорі правила гри на ринку деревини, які дадуть можливість планувати роботу підприємств та інвестиції, а також прозора формула ціноутворення, коли чітко буде видно та зрозуміло кожному як формується ціна.

Навіть не зважаючи на збільшення обсягів заготівлі деревини по області в 2015 році на 4 % більше, ніж в попередньому, ситуація із забезпеченням сировиною місцевих підприємств лише погіршилася. Із 1 млн. 575 тис. кубів зрубаної деревини 890 тисяч – ділова деревина і 445 тисяч – це дрова паливні, яких заготовлено на 5 % більше, ніж в попередньому році, решта — технологічна сировина.

Біля 80 % деревини в Україні заготовляється в системі Держлісагентства.

Підприємства Держлісагентства при реалізації деревини наче б то користуються внутрішнім наказом від 2007 року № 42 “Щодо вдосконалення механізмів продажу деревини”. Згідно наказу вся деревина, крім дров, та та, що йде на соціальні потреби і власні цехи лісгоспів, виставляється на аукціон. Все, що не реалізується на аукціоні – йде на експорт або реалізується по прямих угодах.

Чи так відбувається насправді?

За 2 роки кількість учасників аукціону подвоїлася, наші і малі, і середні, і крупні підприємства з початку цього року мали змогу придбати через квартальні аукціони лише третину від необхідних обсягів. Тобто лише на місяць роботи?

Але статистика свідчить, що реалізація деревини держлавними лісгоспами області за перше півріччя 2016 року розподілилась наступним чином:

39 % – реалізовано через загальні аукціони;

6 % – через спеціалізовані аукціони для плитних та фанерних виробництв;

25 % – реалізовано на експорт (87,8 тисяч кубів);

16 % – взяли на переробку для власних цехів лісгоспів;

14 % – реалізація по прямих угодах.

Тобто бізнес через аукціони отримав лише 45 % деревини (156 тисяч кубометрів).

Через відсутність фінансування, відсутності державної політики і всупереч постанові Кабміну про стратегію реформування від 2006 року, лісгоспи нарощують обсяг власної переробки деревини. При цьому біля 85 % переробленої деревини – ділова, яка користується високим попитом на ринку. Вихід готової продукції з переробленого кубометра на початок липня складала майже 1120 гривень. За такої ефективності переробки постає питання економічної доцільності роботи деревообробних цехів при деяких лісгоспах.

Мораторій на експорт деревини шпилькових порід ще не вступив в силу, а в області вже побудовано і готові почати роботу 2 потужних лісопильних підприємства. Крім того, на заході України будуються і вводяться в експлуатацію 3 заводи потужністю від 500 тисяч кубометрів на рік і більше.

Наказ № 42 “Щодо вдосконалення механізмів продажу деревини” не враховує зростання в рази за останні роки кількості підприємців та розшарування їх на крупних виробників та дрібних підприємців. В Уряді і Парламенті чудово розуміють роль крупних і дрібних підприємств у економіці і зайнятості населення, особливо в так званих “депресивних” регіонах. Це, власне, було одним з аргументів на користь впровадження мораторію.

Склалася парадоксальна ситуація, коли існуючи правила не влаштовують ні лісокористувачів, ні деревообробників, але продовжують діяти. В грудні 2015 році робоча група при Держлісагентстві узгодила більш-менш прийнятний для всіх новий порядок реалізації деревини, погоджений із незначними зауваженнями спеціалістами МЕРТ та Антимонопольного комітету. Держлісагентство всіляко затягувало з їх узгодженням. Час упущено і необхідно знову сідати за круглий стіл.

Податкова система через повернення податку на додану вартість стимулює експорт необробленої деревини, що перетворює країну на сировинний придаток, а дохід держави складається переважно з рентної плати за експлуатацію цих ресурсів. Цьому сприяє відсутність програми розвитку власної промисловості. Втрачається додана вартість, яка в індустріально розвинутих країнах, на відміну від України, є основою економіки.

При виготовленні пиломатеріалів до ціни деревини додається біля 15% вартості. Всі наступні операції: сушка, стругання, склеювання, виготовлення підлоги, дверей, меблів — це не тільки збільшення в рази доданої вартості, ВВП країни, а й нові робочі місця. Чи це велике підприємство, чи приватна пилорама — додатково зароблені кошти залишаються в Україні.

В такій ситуації мораторій був вимушеним рішенням. І потрібно рухатись далі.

Наступним кроком повинна стати державна програма розвитку деревообробної промисловості, яка дасть змогу розвивати власне виробництво, зробити його конкурентним на зовнішньому ринку.

На нашу думку робота повинна розвиватися в трьох напрямках:

  1. Створення прозорого ринку деревини, який ставить в рівні умови деревообробні підприємства всіх форм власності і враховує потреби місцевих громад, не шкодить лісокористувачам і базується на світових стандартах якості та оцінювання продукції.

  2. Митна і податкова політика повинна бути направлена на першочергове забезпечення сировиною вітчизняного переробника та стимулювання виробничої кооперації всередині країни. Чим глибше переробка – тим сприятливіші умови для виробника.

  3. Стимулювання технічного переоснащення виробництва через доступні кредити, державні цільові програми чи податкові пільги.

Для цього ми пропонуємо зробити наступне:

  1. При Комітеті промислової політики та підприємництва Верховної Ради, спільно з Мінекономрозвитку, створити експертну раду ліспромислового сектору економіки для вирішення наступних завдань:

  • Зведення балансу заготівлі та споживання деревини в країні – це аналітична база для всіх подальших рішень.

  • Розробки програми розвитку деревообробної галузі.

  • Ініціювання цільових програм розвитку промисловості.

  • Підготовки пропозицій по регуляторній політиці і змін до законодавчої бази.

  • Розробка класифікації деревообробних підприємств, яка буде враховуватись, наприклад, при укладанні прямих довгострокових угод з продавцями деревини тощо.

  • Розглядати та пропонувати інвестиційні проекти в ліспромисловому секторі економіки.

  1. Розробити стратегію розвитку лісового господарства, де чітко визначити кінцевою стадію лісового господарства.

  2. Запровадити, як це передбачено відповідними рішеннями Уряду, міжнародну систему класифікації лісопродукції та оцінку її якості.

  3. Ухвалити Закон про ринок деревини замість існуючого порядку реалізації деревини. Закон повинен враховувати:

  • Першочергове право на придбання сировини вітчизняними деревообробними підприємствами.

  • Можливість придбання сировини малим, середнім і крупним бізнесом.

  • Різні форми і методи організації торгівлі.

  • Відповідальність сторін за виконання угод.

  • Дієвий контроль за виконанням біржових угод та договорів купівлі-продажу.

  • Необхідність створення дієвої системи попередження і виявлення незаконного обігу деревини (сертифікат походження деревини, електронний облік, обов’язкова звітність про рух деревини всіма суб’єктами господарювання тощо).

  • Експорт дров’яної деревини здійснювати згідно квот на підставі балансу заготівлі та споживання.

  1. Відмінити ПДВ на експорт необробленої деревини або встановити пропорційне мито на її експорт.

  2. Прийняти зміни до Митного та Податкового кодексів України щодо особливостей оподаткування деревообробного обладнання, а також обладнання для лісозаготівельного та лісогосподарського виробництва для відродження промислового виробництва (Законопроекти № 2617 та № 2618).

Але без законодавчих змін, які ми пропонуємо зробити, мораторій не принесе повного результату, який від нього очікує суспільство.

Деревообробна та лісова галузь є партнерами. Чим сильніше деревообробна промисловість — тим заможніше буде лісова галузь”.

Асоціація Чернігівлісдеревпром”

Ляховой Юрій

У статті використані матеріали зі сторінки Віктора Галасюка у facebook

Депутатами обласної ради розглянуто питання створення національного природного парку «Дніпровсько-Деснянське Міжріччя» на території Козелецького та Чернігівського районів

комісія облради

До Асоціації “Чернігівлісдеревпром” звернулися деревообробні та лісогосподарські підприємства, занепокоєні намірами Чернігівської обласної адміністрації створити національний природний парк “Дніпровсько-Деснянське Міжріччя” на базі вже існуючого (найбільшого в Україні) регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський», площа якого становить – 78,8 тис. га. До складу національного парку планується додатково включити землі державної та комунальної власності, зокрема біля 37 тис. га — землі лісокористувачів. Таке збільшення площі природно-заповідного фонду ставить на межу виживання лісогосподарські підприємства та деревообробну галузь цього регіону. Асоціацією були підготовлені та надіслані відповідні звернення до Чернігівської обласної ради та обласної адміністрації.

11 лютого відбулося спільне засідання постійної комісії обласної ради з питань агропромислового комплексу, екології, природокористування та земельних відносин і депутатів обласної ради від фракції Аграрної партії України, на якому, окрім іншого, розглянуто звернення Асоціації щодо створення НПП. Вели засідання заступник голови обласної ради Арсен Дідур та очільник постійної комісії Віктор Кияновський.

Про доцільність створення об’єкту природно-заповідного фонду комісію поінформували заступник директора Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Тетяна Небрат та директор регіонального ландшафтного парку «Міжрічінський» Андрій Сагайдак. На наш подив свою позицію виступаючі, зокрема, аргументували тим, що це лише зміна статусу вже існуючого РЛП на національний природний парк, яка не передбачає розширення територій природно-заповідного фонду. Ця заява нас дещо здивувала, адже 28 грудня 2015 року робоча група при Департаменту екології та природних ресурсів обдержадміністрації заявила про наміри розширення меж регіонального парку.

Перед присутніми виступав голова Асоціації лісозаготівельних та деревообробних підприємств Валерій Лозицький. Він наголосив на тому, що заповідність даного регіону вже одна з найбільших по Україні, а подальше збільшення площі природно-заповідного фонду призведе до скорочення виробництва та, як наслідок, зростання безробіття та втрат надходжень до місцевого бюджету. Через скорочення доходів місцеві громади не зможуть повноцінно виконувати свої функції, які делегуються на фоні децентралізації влади. Незгоду по цьому питанню також висловила голова Козелецької районної ради Олена Дмитренко. Представник військового навчального центру “Десна” наголосив на небезпеці створення національного природного парку у буферній зоні навколо двох діючих військових полігонів.

Депутати постійної комісії прийняли рішення щодо недоцільності створення національного природного парку «Дніпровсько-Деснянське Міжріччя» з декількох причин. А саме: через складну економічну ситуацію в державі, коштів невистачає навіть для фінансування існуючих національних парків. Крім того, не враховано, що територія запланованого національного природного парку знаходиться між двома діючими військовими полігонами. Що, в свою чергу, порушило б заходи безпеки на території полігонів та реалізацію функцій парку. Ознайомившися з усіма точками зору з цього питання, депутати вирішили вивчити господарську діяльність та фінансовий стан вже існуючих в області Ічнянського та Мезинського національних природних парків.

У статті використовувались матеріали офіційного веб-порталу Чернігівської обласної ради

Відбулося чергове засідання робочої групи по реформуванню ринку деревини

В Держлісагентстві 3 грудня відбулося чергове засідання  робочої групи по розробці проекту “Положення про порядок продажу необробленої деревини”. Підчас обговорення були розглянуті, зокрема, пропозиції і зауваження, підготовлені Олегом Сторчоусом – експертом програми «Правозастосування та управління в лісовому секторі країн східного регіону дії європейського інструменту сусідства і партнерства – 2» (FLEG ІІ).

Крім того, головою асоціації “ЧЕРНІГІВЛІСДЕРЕВПРОМ” Валерієм Лозицьким були підняті питання дотримання існуючого “Положення про порядок продажу деревини”. На всі аукціони 1 кварталу виставлено орієнтовно 120-130 тис. куб. м деревини при плановій заготівлі у 1 кварталі 230-240 тис. куб. м..  Відкинемо обсяги деревини для задоволення потреб власних цехів лісгоспів, на потреби населення та соціальної сфери (умовно 50 тис. куб м.) – то отримаємо різницю у 70 тис. куб. м, або 30 % заготівлі. Це і є той самий традиційний відсоток експорту та прямих договорів, про який “скромно забувають” держлісгоспи. А якщо врахувати збільшення на пропозиції дров паливних, то відсоток придатної для пиляння деревини на аукціоні ще менше, ніж ми рахували.

Таким чином створюється штучний дефіцит деревини на аукціонах, який призводить до ажіотажного попиту та невиправданого підвищення ціни. Як підтвердження – проведені в інших областях аукціони, коли ціна на хвойний пиловник піднімалася на тисячу гривень від стартової.

З кожним аукціоном збільшується доля продажу деревини на умовах франко-верхній склад. В попередні роки це пояснювали добрими темпами прокладання лісових доріг, які давали вільний доступ до лісосік. Але в цьому році лісгоспи мають вельми скромні результати по будівництву таких доріг.

Бажання мати світові ціни на сировину і нічого не вкладати в розвиток, в інфраструктуру, зберегти командно-адміністративну систему управління – все це суперечить заявам Держлісагентства перейняти “європейську модель” ведення лісового господарства. Залишається основне питання у реформуванні ринку деревини – виконання встановлених правил всіма учасниками торгівлі деревиною.

Відбулася чергова нарада з представниками асоціацій деревообробних підприємств

 

3 листопада  відбулася чергова нарада з питань удосконалення Положення про порядок продажу необробленої деревини під головуванням керівника галузі Олександра Ковальчука. У заході  також взяли участь представники асоціацій деревообробних підприємств.

Голова Держлісагентства привітав учасників наради  та навів перелік основних проблемних питань щодо регулювання  ринку необробленої деревини, які вимагають першочергового вирішення.

Всі учасники наради висловили свої зауваження та внесли пропозиції  до проекту.

Від асоціації «Меблідеревпром» надав пропозиції  Сергій Сагаль.

У ході наради було прийнято ряд рішень:

  1. За результатом робочих нарад від 23.10. 2015 р. та  від 03.11.2015 р. взяти до відома зауваження та пропозиції до проекту  Положення, що надійшли від учасників нарад, асоціацій деревообробних підприємств та бірж України.
  2. Створити робочу групу з удосконалення проекту Положення.
  3. Робочій групі у найкоротші терміни доопрацювати проект Положення.
  4. Забезпечити розміщення на офіційному веб-сайті Державного агентства лісових ресурсів України  зауважень та пропозицій до проекту Положення.

 

Прес-служба Держлісагентства

04.11.2015

Звернення до голови Державного агентства лісового та мисливського господарства Ковальчука О.П.

Шановний Олександре Петровичу!

Деревообробники, яких представляє наша асоціація, а також лісівники нашої області стурбовані запропонованими Вами реформою галузі та проектом “Стратегії збалансованого розвитку лісового та мисливського господарства України на період до 2020 року”, котрі суперечать “Програмі діяльності Кабінету Міністрів України”

Викликає обурення Ваші намагання видати презентовану концепцію реформування від імені спеціалістів Держлісагентства, фахівців зацікавлених міністерств і відомств, науки, бізнесу, експертів міжнародних проектів, представників громадських організацій, всього – 67 учасників.

Запропонована концепція писалася без обговорення з громадськістю та трудовими колективами лісогосподарських підприємств, яких вона стосується.

Як можна ліквідувати підприємства, які є прибутковими і показують постійний ріст економічних показників соціальних стандартів працівників в часи такої глибокої економічної кризи в Україні і являються одними з бюджетоутворюючих підприємств на територіях, де вони розташовані? А це 90 % сільської місцевості, де процвітає безробіття і альтернативної роботи для населення немає. З ліквідацією лісгоспів втрачається найцінніший потенціал — спеціалісти-практики лісового господарства.

Чи зможе філіал самостійно створювати нові робочі місця, укладати і виконувати колективний договір, вирішувати соціальні потреби місцевих громад, не будучи самостійним суб’єктом господарювання? А де підрахунки вартості відкриття нового підприємства і отримання дозволів на роботу, атестацію десятків тисяч робочих місць. Законодавство дуже жорстко регулює відносини та реагує порушення у сфері охорони праці. Чому не прораховано скільки будуть коштувати акти на право власності майже 7,5 млн. га землі? Навіть переоформлення існуючих актів — це десятки мільйонів гривень втрат.

Чи схочуть місцеві громади передавати право власності на лісові землі підприємству десь на Шота і втрачати надходження до свого бюджету?

Прикриваючись деклараціями про відмову від бюджетного фінансування, розмежування функції контролю та господарювання, підтримки місцевого малого та середнього бізнесу Ви ліквідовуєте державні лісгоспи та утворюєте об’єднане лісогосподарське підприємство з офісом у Києві, куди будуть направлятися всі прибутки.

Це нове об’єднане державне лісогосподарське підприємство буде володіти 74 % всіх лісів України і буде підпорядкована безпосередньо державному органу виконавчої влади – агентству лісових ресурсів України. Це прямо суперечить Коаліційній угоді, а саме: функції формування політики, контрольні та господарські функції повинні виконуватися різними органами влади. Це суперечить політиці, яку проводить Президент України по децентралізації влади та регіональному розвитку, максимальній передачі функцій на місцевий рівень та забезпечення їх стабільними джерелами надходжень коштів.

Викликає подив та непорозуміння з якою поспішністю Держлісагентство приймає рішення про проведення реформування галузі.

Слід відзначити три моменти, по яких запропонована реформа стала неприйнятною для фахівців лісового господарства та деревообробників:

1. Відсутня чітко визначена головна ціль реформування.

2. Інструменти та шляхи вирішення проблеми випливають з цілі, а не навпаки.

3. Абсолютно непрогнозований, шкідливий вплив необдуманих, поспішних рішень.

В концепції реформування не відображена головна проблема, на вирішення якої направлена дана концепція реформування галузі.

Досі не оприлюднено яка буде кінцева стадія ведення лісового господарства: продаж лісосік на кореню, продаж деревини на верхньому складі чи комплексне використання деревини (в т.ч. деревообробка) та інші конкретні проблеми, які передбачається вирішити в процесі реформування.

Від цього залежить набір конкретних інструментів реформування: зміна законодавства, перегляд нормативної бази, реформа державного управління, реорганізація підприємств і так далі.

Запропонована Олександром Ковальчуком концепція реформування не показує яким шляхом піде галузь, ні слова куди її ведуть або куди вона вийде.

Проект “Стратегії збалансованого розвитку лісового та мисливського господарства України на період до 2020 року” не містить жодної конкретної цифри, не визначає ні кінцевої стадії лісового господарства, ні кінцевого результату по окремих сферах діяльності лісового господарства. Формулювання типу “удосконалення…”, “покращення…”, “посилення…”, “визначення засад…” можна вживати у передвиборчій програмі, але абсолютно не доречні для визначення стратегії лісового господарства.

Що ми маємо: керівництво агентства ставить воза попереду коня. На перше місце виходить сам процес реформування, а не результат.

Методи реформування — примітивні і обмежуються лише тими повноваженнями, які доступні Держлісагентству як уповноваженому органу виконавчої влади. Тобто зміни нормативно-правової бази, для чого необхідно рішення Кабінету Міністрів, а тим паче зміни до Законів України, не передбачаються. Затримка із розробкою положення по видачі сертифікату для здійснення експортних операцій, положення про вдосконалення ринку деревини ставить під сумнів спроможність агентства самостійно вирішити ці питання.

Запропонований шлях аж ніяк не відповідає польському методу реформування, де перед здійсненням реформування підприємств проводилася кропітка робота по зміні законодавчої та нормативно-правової роботи.

Чи був здійснений прогноз пливу даних рішень на лісове господарство та можливі наслідки? Відсутність прорахованих позитивних, а головне — негативних наслідків тому доказ.

Не прорахувавши та проаналізувавши всіх наслідків такої реформи голова агентства наражається на небезпеку бути відповідальним за соціальний протест, за можливу втрату контролю за сотнями або тисячами гектарів державних лісових земель, зокрема заповідних. Постане одвічне питання: “що робити?” і “хто винен?”, але галузь вже не відновиш та не збережеш.

На сьогодні повністю відсутній діалог з громадськістю та агентством. Через відсутність діалогу відсутні здорові ідеї. Якщо відсутні ідеї — то реально неможливо розробити та впровадити стратегію. Уряд, керівництво МінАПК та ДАЛРУ повинні зрозуміти, що кінцевий продукт лісового господарства це не лише деревина, а вся продукція лісового сектору економіки, від грибів-ягід до меблів.

Лісове господарство завжди було тісно пов’язане з деревообробною промисловістю. Саме потужна промисловість є базовою складовою міцної економіки лісового господарства. Успішні країна — це країна, яка створить умови для розвитку малого та середнього бізнесу. При створенні єдиного підприємства-монополіста в центрі країни Вами повністю проігноровані державні інтереси розвитку регіонального малого та середнього бізнесу. Шановний пане реформатор, не пиляйте гілку, на якій сидите!

Реформувати лише лісову галузь неможливо, тому що до неї дотично підходять інші галузі народного господарства.

Голова Асоціації

Валерій Лозицький

Залишилися питання? Дзвоніть нам за телефоном (096) 525-57-21 або відправте своє повідомлення по електронній пошті chernigivderevprom@gmail.com