Що за півроку напрацювала промисловість Чернігівщини

За підсумками січня–червня поточного року індекс промислової продукції області становив 96,5%. Повідомляє Головне управління статистики в області.

Що за півроку напрацювала промисловість Чернігівщини

У добувній промисловості виробництво склало 92,6% проти січня–червня 2016року, у переробній промисловості – 97,7%, у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 95,1%.

Серед підприємств переробної промисловості порівняно спостерігалося зниження випуску свіжого чи охолодженого м’яса  свиней, ковбасних виробів, соняшникової нерафінованої олії, вершкового масла, борошна, хліба та хлібобулочних виробів, деревини, шпалер, шампунів, вогнегасників, верстатів для оброблення деревини.

Водночас зросло виробництво свіжого чи охолодженого м’яса великої рогатої худоби (на 54%), оселедців солоних (на 43%), сичужних та плавлених сирів (на 5%), рідкого обробленого молока (на 4%). Більше вироблено взуття, цегли невогнетривкої керамічної будівельної, верстатів для оброблення металу, тракторів, пожежних машин.

 

ЧАС ЧЕРНІГІВСЬКИЙ

Мировая лесная промышленность в первом квартале 2017 года

Мировые рынки древесины

  • Мировой индекс цен на пиловочник (GSPI) в первом квартале 2017 вырос на 0,3% по сравнению с предыдущим кварталом. Это только второй случай за почти три года, когда GSPI увеличился по сравнению с предыдущим кварталом. За последний год цены на пиловочник в целом выросли в Латинской Америке, Океании и Северной Америке, в то время как в Европе они снизились.
  • В I квартале 2017 европейский индекс цен на пиловочник в Европе (ESPI- €) составил € 83,12 / м3, что практически не изменилось по сравнению с предыдущим кварталом. С рекордно высокого уровня за 1 квартал 2014, ESPI- € упал на 8,3% с самым большим снижением в Центральной и Северной Европе.

Мировые цены на балансовую древесину

  • Мировой индекс цен на балансы хвойных пород (SFPI) в первом квартале 2017 пал на 0,7% по сравнению с предыдущим кварталом, или снизился на 3,0% по сравнению с 1 кварталом 2016. SPFI находится на спаде почти пять лет и в настоящее время находится на самом низком уровне по сравнению с 3 кварталом 2004. В реальном выражении SFPI в I квартале 2017 был на самом низком уровне, так как WRQ инициировал индекс 30 лет назад в 1988 году. Самые большие недавние сокращения затрат на балансы хвойных пород для сектора целлюлозы произошли в Восточной
    Канаде, Финляндии, Франции и Германии.
  • Цены на балансы лиственных пород в первом квартале 2017 в целом выросли во всем мире, а индекс цен на балансы твердой древесины (HFPI) увеличился на 1 процент поквартально до $ 86,99 / абсолютно сухая тонна в 1 квартале 2017. Цены выросли больше всего в Австралии, Бразилии, России и западной части США.

Мировые рынки целлюлозы

• Спрос на целлюлозу на химическом рынке вырос в течение первых трех месяцев 2017 года более чем на шесть процентов по сравнению с тем же кварталом 2016 года. Спрос на китайском рынке вырос на 22%, тогда как Западная Европа была единственным регионом, где потребление сократилось в начале 2017 года.

• Цены на большинство марок целлюлозы увеличились в начале 2017 года из-за сочетания ограниченного предложения и постоянного спроса.

• В этом году цена BHKP (белёная лиственная крафт-целлюлоза) выросла больше всего, увеличившись почти на 90 долларов на тонне до 740 долларов за тонну всего за четыре месяца, тогда как рост цен NBSK (отбелённая бумажная масса из древесины мягких пород) составил более скромные 30 долларов США за тонну с января по апрель.

Мировые рынки пиломатериалов

• В 2016 году мировые продажи пиломатериалов хвойных пород достигли рекордного уровня. Согласно оценкам WRI, в прошлом году было продано 118 млн. м3 пиломатериалов, что на 10 процентов больше, чем в 2015 году. Импорт в США составляет около одной трети продаваемых в мире пиломатериалов и за пять лет почти удвоился. На долю Китая приходилось около 17% объемов импорта в 2016 году.

• Производство пиломатериалов в Северной Америке в 2016 году выросло на шесть процентов по сравнению с предыдущим годом, достигнув самого высокого уровня с 2007 года. Наибольший рост производства наблюдался в Южной и Восточной Канаде США, в то время как рост в западной части Канады и западных США был более скромный. Эта тенденция продолжалась в течение первых двух месяцев этого года, при этом производство на континенте было на 1,5% выше, чем за тот же период в 2016 году.

• Цены на внутреннем рынке как в Финляндии, так и в Швеции по-прежнему близки к самым низким уровням за десять лет в долларовом выражении.

• Цены на импортную древесину хвойных пород в Китай постоянно растут в течение 2016 и 2017 годов, при этом средняя импортная цена в марте 2017 года была на 13% выше, чем 18 месяцев до этого.

Мировые рынки биотоплива

• Импорт древесных гранул в Азию достиг рекордного уровня в 4 кв 2016, когда Япония и Южная Корея вместе импортировали 630 тыс. т гранул. Хотя объемы импорта в первом квартале 2017 немного снизились, они по-прежнему были на 43% выше, чем в первом квартале 2016.

• За последние десять лет произошел явный сдвиг в использовании древесного сырья для производства пеллет на юге США от бревен до отходов лесозаготовок и лесопиления.

Перспективи української деревообробки

Вітчизняні деревообробні підприємства стали менше потерпати від нестачі сировини. З введенням у дію мораторію на вивіз лісу-кругляка деревини побільшало. Внаслідок цього підприємства отримали замовлення, з’явилися нові робочі місця та перспективи подальшого розвитку. Втім, для того, аби якісна продукція української деревообробки завоювала міжнародний ринок, одного мораторію замало – потрібні значно глибші зміни.

Директор одного з провідних на теренах Чернігівщини деревообробних підприємств «Маркет Ліс» Віктор Баскопереконаний, що українська економіка має всі шанси стати конкурентною. Для цього вона повинна перестати бути сировинною, як того хочуть, скажімо, в Європі, дозволяючи українцям експортувати лише сировину, – переважно ліс або зерно.

З введенням мораторію на вивезення за кордон лісу-кругляка на підприємстві «Маркет Ліс» вдалося частково оновити виробничу базу і поповнити його новими кадрами.

«Після впровадження мораторію на вивіз кругляка, проблем із сировиною стало менше, ми взяли на роботу додатково 15 спеціалістів, – розповідає Віктор Баско. – Нині на нашому підприємстві працює понад 150 чоловік. Підприємство має закритий виробничий цикл і продає власну продукцію не лише на теренах України, але й експортує її за кордон, шукаючи нові ринки збуту – в Ізраїль, Узбекистан, Польщу та Туреччину».

Деревообробне підприємство розташоване під самим Черніговом, у селі Новий Білоус. Більшість працівників – місцеві, хоча є й такі, що їздять на роботу з Чернігова. Середня заробітна платня складає понад чотири тисячі гривень, не на кожному підприємстві в місті платять таку зарплату.

«А була б ще більшою, якби Уряд пішов назустріч галузі, – коментує Віктор Баско. – Перш за все потрібно зробити для деревообробників доступні кредити, аби ми мали більше оборотних коштів і змогли їх вкладати у виробничу базу. Як відомо, модернізація тягне за собою зниження споживання енергоносіїв, зменшення собівартості продукції і збільшення продуктивності виробництва, – продовжує підприємець. – Це означає збільшення заробітних плат і збільшення кількості робочих місць».

Мрії приватного підприємця не позбавлені сенсу, адже у тій самій Європі влада країн опікується національним товаровиробником, через те і не хоче бачити в себе готової української продукції. У Сполучених Штатах Америки кредитування відбувається взагалі ледь не за нульовою ставкою, адже мова йде, знову ж таки, про національного товаровиробника.

Зрештою, в нашій країні насправді не все так погано. Вслід за мораторієм на вивіз лісу-кругляка в українському парламенті зареєстровано низку законопроектів, ухвалення яких дасть колосальний поштовх для промислового розвитку.

Найголовніший із них – ввезення деревообробного обладнання без сплати ПДВ. Якщо законопроект ухвалять, то більшість підприємств галузі отримає доступ до дешевого і якісного імпортного обладнання. Це фактично означатиме тотальну модернізацію виробничої бази.

Ще однією позитивною законодавчою ініціативою є впровадження нульової ставки на виробництво. В цьому напрямку народні депутати у першому читанні ухвалили законопроект про індустріальні парки. Їх можна створити на базі таких підприємств, як «Маркет Ліс», звільнивши на 5 років від сплати податків. Подібна ініціатива дасть колосальний поштовх для розвитку промислових підприємств, що потягне за собою зменшення безробіття та наповнення бюджетів усіх рівнів за рахунок сплати податків на доходи фізичних осіб і сплати єдиного соціального внеску до пенсійного фонду.

Тож перспективи в української деревообробки – райдужні. От тільки можновладцям треба менше слухати закордонних партнерів і таки повернутися обличчям до українських підприємців.

 

 

 

Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора

zemlyaivolya.net

постійна комісія обласної ради розглянуло звернення “Союзу бірж України”

6 липня відбулося засідання постійної комісії обласної ради з питань агропромислового комплексу, екології, природокористування та земельних відносин, яку провів її голова Віктор Кияновський.

В ході  роботи народні обранці, зокрема, розглянули звернення Асоціації «Союз бірж України щодо ситуації, що склалася на ринку лісу Чернігівської області. По ньому присутніх поінформував Борис Беренштейн, генеральний директор Асоціації «Союз бірж України».

Асоціація «Союз бірж України» 16 травня 2017 року звернулася до голови обласної ради стосовно тривожної ситуації, що склалася на ринку лісу Чернігівської області, в зв’язку зі спробою заміни місцевої товарної агропромислової біржі продажем необробленої деревини в електронному вигляді через Державне підприємство «Аграрна біржа».

У своєму роз’ясненні начальник обласного управління лісового та мисливського господарства, депутат обласної ради Олександр Демченко запевнив представників Асоціації та місцевих лісопереробників, що перебоїв із сировиною для Чернігівських підприємств не повинно виникати та погодився з тим, що за електронними торгами лісоматеріалами майбутнє, але повинно відбуватися не централізовано, в столиці, а в першу чергу на обласному рівні.

01 10 1308

Звернення Асоціації до обласної адміністрації та обласної ради щодо планів передачі державних підприємств лісового господарства у концесію

Голові Чернігівської обласної державної адміністрації

Кулічу В.П.

Голові Чернігівської обласної ради

Вдовенко І.С.

Щодо планів передачі державних підприємств

лісового господарства у концесію

Шановний Валерію Петровичу!

Шановний Ігоре Станіславовичу!

З інформації, яка оприлюднена на сайті Кабінету Міністрів України, 4 липня цього року Уряд схвалив пропозицію Мінекономрозвитку щодо поводження з державними підприємствами, які знаходяться у підпорядкуванні центральних органів влади, яким визначено, що державні підприємства лісового господарства в довгостроковому періоді повинні бути передані в концесію.

Успішні європейські моделі управління лісами на перше місце ставлять питання збалансованого управління лісами і лісовими ресурсами шляхом розділення повноважень: формування політики, контрольні та господарські функції виконуються різними органами влади. Саме цей принцип реформування галузі закладено у “Коаліційній угоді”.

Натомість пропозиція Мінекономрозвитку щодо передачу держлісгоспів у концесію (тимчасове використання приватними суб’єктами господарювання) є одним з найгірших варіантів ведення господарства в лісах.

Твердження урядовців, що передача в концесію державних підприємств лісового господарства дозволить значно збільшити загальний економічний ефект від їх діяльності не відповідає дійсності.

Потрібно зазначити, що жодна країна Європи з розвинутою економікою на разі не використовує концесійну модель управління.

Досвід концесії у Росії, Грузії, Болгарії свідчить лише про збільшення як прямих, так і опосередкованих втрат бюджетів всіх рівнів, різкого погіршення стану лісів, зокрема:

  • Руйнуються економічні основи лісового господарства, в наслідок чого спеціалізовані підприємства втрачають здатність за рахунок власних коштів утримувати штат, виконувати лісогосподарські роботи по охороні і захисту від порушень, шкідників, хвороб, пожеж та інших стихійних лих. Фактичне знищення державної лісової охорони.

  • Погіршення доступу до сировини для місцевих громад та підприємств. В першу чергу це стосуватиметься дрібних, а також середніх підприємств, які відіграють важливу роль у працевлаштуванні сільського населення.

  • Кількість людей, зайнятих в лісовому господарстві зменшується в декілька раз, що також катастрофічно впливає на громади міст і сіл.

  • Падіння обсягів надходження коштів, зокрема до місцевих бюджетів.

  • Зменшення впливу місцевої влади та громади на екологічну складову роботи лісового господарства.

  • Зростання ризиків щодо виведення лісових земель із державної власності (через недосконале та часом суперечне законодавство у лісових та земельних відносинах).

На сьогодні лісове господарство має стратегічне значення для області та в-цілому ведеться збалансовано.

За результатами господарсько-фінансової діяльності державних лісогосподарських підприємств у 2016 році отримано 46,2 млн. грн. чистого прибутку. З них відраховано частини чистого прибутку до державного бюджету 26,6 млн. грн. В-цілому до зведеного бюджету країни сплачено 245 млн. грн. податків, зборів та обов’язкових платежів, в тому числі до місцевого бюджету — 107,1 млн.грн..

Ми за розвиток лісової галузі регіону, за впровадження нових стандартів управління лісогосподарськими підприємствами, але проти їх розвалу шляхом концесії або приватизації.

Просимо Вас, в межах Ваших повноважень, втрутитись в ситуацію та не допустити процеси, які можуть призвести до руйнування лісопромислового сектору економіки Чернігівської області.

Голова Асоціації

Чернігівлісдеревпром” Валерій Лозицький

Виконавчий директора

Асоціації

Чернігівлісдеревпром” Юрій Ляховой

Залишилися питання? Дзвоніть нам за телефоном (096) 525-57-21 або відправте своє повідомлення по електронній пошті chernigivderevprom@gmail.com