Втратити 600 мільйонів євро, щоб виграти

або Чому не можна скасовувати мораторій на експорт лісу-кругляка

Введення мораторію стало одним з найобговорюваніших рішень українського парламенту щодо експортної політики держави. Противником такого рішення виступив уряд. Його аргументи:

• заборона шкодить відносинам України з Євросоюзом;

• заборона суперечить умовам членства України у Світовій організації торгівлі;

• заборона суперечить зобов’язанням України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.

Суперечливе ставлення парламенту та уряду до даного законодавчого кроку, який має вплив на зовнішню політику, створює необхідність розставити крапки над «і». Щоб відповісти на запитання «Бути чи не бути мораторію на експорт лісу в Україні?», треба з’ясувати, як вплине рішення про заборону на економіку країни.

«Переорієнтація експорту з деревної сировини на продукцію більш широкого ступеня обробітку, створення більшої доданої вартості на лісопродукцію, яка є національним багатством, стимулювання розвитку деревообробних та деревопереробних підприємств», — так визначена головна мета мораторію у пояснювальній записці до закону, що в квітні 2015 року встановив заборону на експорт необроблених лісоматеріалів протягом наступних 10 років.

ПРО РЕАЛЬНУ СИТУАЦІЮ НЕЗАКОННОЇ ВИРУБКИ МОЖНА ЛИШЕ ЗДОГАДУВАТИСЬ З ФОТО «ОБЛИСІЛИХ» КАРПАТ / ФОТО З САЙТА ZAK-KOR.NET

РЕАЛЬНИЙ СТАН УКРАЇНСЬКОГО ЛІСУ

Україна посідає восьме місце в Європі за загальною площею лісів (10,8 млн га) та шосте місце за запасами деревини. Показник лісистості становить 15,9%, що майже втричі нижчий, ніж у середньому в Європі. У 2015 році було вироблено 19,3 млн м3 деревини, з яких лише половина залишилась в Україні. При цьому потреба в деревині вітчизняних виробників становить 20 млн м3, що свідчить про існування значного незадоволеного попиту на внутрішньому ринку. Таким чином, потужності даної галузі завантажені лише на 35%. Для лісової та деревообробної промисловості характерна ситуація незадоволеного попиту при неповному використанні потенціалу галузі. Враховуючи, що більшість сировини вивозилась з країни, мораторій необхідний як інструмент захисту українських виробників. Тут чітко прослідковується економічна ціль мораторію.

Але варто зазначити, що дана заборона має не тільки економічну, а й екологічну функцію. Адже масштабна самовільна, незаконна вирубка лісів веде до непередбачуваних екологічних наслідків, можливо, навіть й катастрофічних, реальні економічні збитки яких неможливо виміряти. За офіційними даними Державного агентства з лісових ресурсів, минулого року самовільно, протизаконно вирубали 24 тис м3, що принесло державі збитків приблизно на 85 млн грн. Однак це лише офіційні дані, а про реальну ситуацію незаконної вирубки можна лише здогадуватись з фото «облисілих» Карпат.

Критичне становище лісового господарства України потребувало важливих і швидких законодавчих рішень. Парламент задовольнив цю потребу, встановивши мораторій на експорт лісу. У результаті цього рішення деревообробна та деревопереробна галузі мали б краще розвинутись через розширення внутрішнього виробництва, а варварські вирубки лісів мали б припинитись через неможливість вивозу лісу за кордон. Виглядає так, що мораторій позитивно мав би вплинути на українську економіку.

Але чи насправді маємо такий ефект від мораторію? Чи насправді наявність широкого асортименту сировини в лісогосподарській галузі стимулює підприємства деревообробної та целюлозно-паперової промисловостей розширювати свої потужності та створювати продукцію з високою доданою вартістю? І чи зменшиться несанкціонована вирубка лісів?

ЕФЕКТ МОРАТОРІЮ

Дослідивши результат дії мораторію, можна говорити про такі дані:

1. На тлі незначного зростання промислового виробництва (2%) у І півріччі 2016 р. виробництво продуктів з деревини, паперу та поліграфічна діяльність зросли на 12%, а виробництво меблів та суміжної продукції зросло на 14% за період дії мораторію.

2. У лісовій та деревообробній галузі у І півріччі 2016 р. чітко прослідковується зростання експорту обробленої продукції (3%), проте це зростання не є характерним для всіх груп товарів деревообробної, поліграфічної та меблевої галузей.

3. Заборона на вивезення необробленого лісу призвела до припливу як капітальних інвестицій (в основному), так і іноземних. Освоєння капітальних інвестицій у категорії «Вироблення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність» зменшилось на 38%, натомість у категоріях «Виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства» та «Виробництво меблів» збільшилось на 53% та 30% відповідно.

Отже, обмеження експорту необроблених лісоматеріалів несе позитивні зміни в українську економіку. По-перше, що якісніша та глибша деревообробка, то вища ціна вітчизняної деревопродукції. По-друге, більша кількість людей забезпечена роботою. По-третє, експортуючи вже готовий продукт на світовий ринок, Україна перестає бути виключно сировинним постачальником для виробництв інших країн.

ПРО СОТ І КОНКУРЕНЦІЮ

Але чи справедлива така заборона стосовно умов членства України у СОТ, чи вона не порушує умов справедливої ринкової конкуренції? Можливо, проглядається протекціонізм з боку держави щодо вітчизняних деревообробників, що, ймовірно, може порушити конкурентне середовище, але звернімося до іноземного досвіду. Чи всі країни відмовились від такого інструменту регулювання експорту? Відповідь — ні. У багатьох державах у тому чи іншому вигляді існує така ж заборона. Зокрема, Молдова, Білорусь і Румунія вжили законодавчих заходів та припинили експорт необробленого лісу-кругляка задля стимулювання переробки його всередині країни.

На перший погляд може здаватися, що економічний ефект від введення мораторію не такий вже й значний. Проте необхідно зважати, що не буває миттєвих економічних результатів.  Щоб вітчизняна деревообробна галузь показала позитивний економічний результат, їй необхідна так звана «розкачка». Тобто час, протягом якого почнуть заходити інвестиції в дану сферу, розширюватись виробництва, запускатись нові технології тощо.

З боку держави мораторію на вивіз лісу недостатньо, щоб деревообробна галузь почала стрімко розвиватись. Сама по собі така заборона здатна призвести до зменшення незаконних рубок, ймовірно, до покращення екологічної ситуації, але вона не здатна запустити економічний ефект. Лише у поєднанні зі спрощеною політикою для іноземних інвестицій, дерегуляцією інвестиційної діяльність всередині країни вітчизняна деревообробна сфера матиме стимул для швидшого розвитку внутрішнього ринку та експорту готової продукції.

КОМЕНТАР

5 ПУНКТІВ АЛЬТЕРНАТИВИ

Віктор ГАЛАСЮК, голова парламентського Комітету з питань промислової політики та підприємництва:

Спроба зняття мораторію на експорт кругляка з України вигідна кому завгодно, окрім українського суспільства та промисловості. Іншим країнам вигідно купувати за безцінь нашу сировину, і не тільки ліс. Нашим недоброзичливцям вигідна економічно слабка та фінансово залежна Україна. Сумно, але здається, що нашому уряду простіше спробувати виторгувати черговий європейський кредит за мораторій, а не перекрити контрабанду на митниці чи знищити корупційні схеми у лісовому господарстві. Схоже, їм байдуже, що через таку компрадорську політику потерпатимуть українці, що дедалі частіше стають вимушеними заробітчанами.

600 млн євро кредитних коштів — це не так вже й багато, якщо порівняти з понад 1 млрд дол США контрабанди лісу та розпиловника за минулі 5 років. Польща з тієї ж площі лісів, що має Україна, отримує в 10 разів (!) більше економічного зиску. Мораторій — не панацея, але важливий елемент плану захисту української екології та відродження української деревообробки та створення нових робочих місць у малому бізнесі.

Виступаючи за відміну мораторію на експорт кругляка з України, єврочиновники з одного боку захищають інтереси виробників ЄС, з другого — закликають до порушення прав європейських інвесторів в Україні, які повірили силі закону в парламентсько-президентський республіці.

«Дорожня карта», яку ми фракцією РПЛ пропонуємо, виходячи з позицій українських деревообробників:

• Збереження мораторію на експорт лісу-кругляка (або запровадження вивізного мита/сировинного експортного збору на рівні принаймні 50 євро/куб.м);

• Взяття під контроль економічного кордону країни (у т.ч. подолання масштабної контрабанди лісу-кругляка на митниці);

• Прийняття законодавства про внутрішній ринок необробленої деревини (удосконалення біржової торгівлі; встановлення пріоритетності доступу виробників до сировини, виходячи з обсягів їх експорту, сплати податків та зарплатні; лібералізація та підвищення прозорості внутрішнього ринку деревини);

• Запровадження інвестиційних стимулів для нових виробництв («горизонтальних» міжгалузевих — через індустріальні парки та «вертикальних» галузевих — через законопроекти 2617&2618);

• Комплексна реформа лісогосподарського комплексу (розділення видів діяльності — вирощування і заготівлі деревини з однієї сторони та переробки і виробництва з іншої; запровадження прозорих балансів деревини тощо).

 

Іванна ФЕДЬКО, економічний аналітик, Офіс з фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді України

Обрано новий склад Громадської ради при Державному агентстві лісових ресурсів України

17 листопада 2016 року у Державному агентстві лісових ресурсів України відбулись установчі збори із формування нового складу Громадської ради при Держлісагентстві. У зборах взяло участь 61 представник інститутів громадянського суспільства.

Перед початком установчих зборів т.в.о. Голови Державного агентства лісових ресурсів України Христина Юшкевичпривітала учасників та наголосила на важливості відкритості та діалогу між державою та громадянським суспільством.

«Наша співпраця є запорукою демократії та розвитку правової держави. Сподіваюсь, що Держлісагентство разом з Громадською радою будуть плідно працювати задля розвитку галузі. Готова зробити все, щоб забезпечити відкритість та співпрацю між відомством та громадськістю», – повідомила Христина Юшкевич.

Представники інститутів громадянського суспільства шляхом відкритого голосування обрали 61 члена нового скликання Громадської ради, тобто всіх присутніх представників громадськості.

Також відбулося перше засідання новообраної Громадської ради, під час якого обрали її керівний склад.

Головою Громадською ради при Держлісагентстві обрано Карпука Анатолія Івановича, першим заступником –Лозицького Валерія Григоровича, заступниками – Дороша Володимира Ілліча та Кравця Павла Васильовича.

Шляхом відкритого голосування учасники затвердили структуру Громадської ради у складі чотирьох комісій:

  • лісової політики та стратегії розвитку лісового та мисливського господарства;
  • фінансового забезпечення;
  • використання лісових ресурсів;
  • підготовки кадрів та кадрового забезпечення.

Члени Громадської ради ухвалили рішення стосовно підготовки проекту Положення про Громадську раду  та звернення до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України і Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо негайного вирішення проблеми фінансування лісогосподарських підприємств південних та східних регіонів держави.

ПЕРСОНАЛЬНИЙ СКЛАД Громадської ради при Державному агентстві лісових ресурсів України

 

Державне агентство лісових ресурсів України

Лісопереробна галузь Чернігівщини: потрібні нові механізми роботи

 Залишається трохи більше місяця до того, коли вступить у силу заборона на вивезення з країни хвойної деревини: з 1-го січня 2017-го починає діяти мораторій на експорт лісу-кругляка. Це вплине на всеукраїнський та обласний ринок, тому його учасники – лісозаготівельні та деревообробні підприємства Чернігівщини – ініціюють запровадження нових механізмів співпраці. За останні два тижні відбулися дві наради з проблем галузі, розробляється нова програма розвитку лісового господарства. Адже комплексні зміни в лісопромисловій сфері – давно на часі.

«Правила гри» на ринку деревини в Україні існують 10 років, тому вони застаріли і не відповідають вимогам часу. Якнайшвидше потрібно запровадити нові, які б сприяли розвитку вітчизняної лісової галузі – така одностайна позиція представників профільних організацій, підприємств та експертів. Адже відсутність чіткого плану розвитку лісової промисловості в області вже призвели до зростання цін на деревину, через що, на переконання деревообробників, не весь її обсяг виставляється на аукціон. Крім того, на товарній агропромисловій біржі Чернігівщини з’явилися перекупники з інших областей, через яких деревообробні підприємства нашого регіону не в змозі купити необхідну їм кількість лісу.

Має бути рівний доступ до сировини

Основна проблема переробників області – це те, що на товарну біржу потрапляє лише 40% деревини, а більше половини реалізовується в обхід аукціону. Така система продажу, на думку підприємців, сприяє зростанню цін, є непрозорою, а відтак – безперспективна й тупикова. Очевидно, що подорожчання сировини загрожує зменшенням обсягів виробництва, скороченням робочих місць і відтоком коштів з області.

У той же час, запровадження мораторію на вивіз хвойного кругляка збільшить обсяг сировини на внутрішньому ринку. І ця маса може або сприяти стабілізації ситуації, або поглибити дисбаланс. Усе залежить від того, які правила будуть діяти в області після 1-го січня наступного року. Така невизначеність і спонукає до якнайшвидшого напрацювання механізмів якісного й прозорого врегулювання відносин.

Деревообробники Чернігівщини твердять, що їхні потужності дозволяють переробляти заготовлену в області сировину. Адже лише 19 найактивніших підприємств (з числа понад 300 офіційно зареєстрованих) мають потребу в 200-х тисячах кубометрів деревини щороку. Крім того, на Чернігівщині вже будуються декілька теплових електростанцій, паливом для яких слугуватимуть відходи деревообробки та чагарники-відходи санітарної чистки лісів.

«Головне наше з вами завдання – зробити механізм співпраці у деревообробній галузі Чернігівщини максимально чесним: рівний доступ до сировини, прозоре ціноутворення і, звичайно ж, підтримка місцевого виробника, – зазначив Валерій Куліч. – Для цього чимало питань варто врегулювати на законодавчому рівні. Однак «правила гри» можна сформулювати і на місцях».

На торги – всіх лісозаготівельників

Начальник обласного управління лісового і мисливського господарства Андрій Пивовар повідомив, що за рік в області вирубується більше півтора мільйона кубометрів деревини. Державними підприємствами, підпорядкованими облуправлінню (їх 12) – у межах мільйона кубометрів. На держлісгоспних переробних підприємствах працює близько 400 людей. Але в державних лісових підприємствах із гривні прибутку на розвиток залишається 19 копійок, 35–40% коштів іде на податки. За 9 місяців року названі підприємства обов’язкових зборів і платежів до всіх бюджетів і єдиного соціального внеску сплатили 227 мільйонів гривень.

«Уся деревина, яка заготовляється нашими підприємствами, – пояснює посадовець, – виставляється на відкриті торги, а також використовується на власних підприємствах із переробки, і лише невелика частка експортується. На сьогодні в аукціоні беруть участь майже виключно державні лісогосподарські підприємства. Вся проблема в тому, що деревообробні підприємства області, які правильніше назвати лісопильними, зорієнтовані тільки на сосну, а решта порід дерев їх практично не цікавить. Ми кожного кварталу збільшуємо кількість деревини і виставляємо на аукціон більше, ніж попереднього кварталу. Але це, звичайно, не забезпечить потреби місцевих деревообробників».

Членами Асоціації лісозаготівельних та деревообробних підприємств Чернігівщини «Чернігівлісдеревопром» є 19 приватних підприємств. В останньому аукціоні брало участь більше 100 деревообробних підприємств області: із трохи більше 57 тисяч кубометрів соснової сировини майже 39 тисяч кубометрів викупили саме місцеві переробники, а представники інших областей – решту.

«Якби в аукціоні брали участь усі лісокористувачі області, виставляючи певний об’єм деревини, це зняло б виробничу напруженість, яка тягне за собою соціальну напругу, адже всюди працюють люди, – сказав Андрій Пивовар. – Це – внутрішня обласна проблема, яку потрібно розв’язати в межах області, а не виносити на рівень Кабміну. Потрібно, щоб усі заготівельники в рівних долях брали участь в аукціонах, бо державні підприємства не в змозі забезпечити сировиною всіх деревообробників».

Для довідки: лісових заготівельних господарств різної форми власності в області функціонує понад півсотні. Торгами лісом займається обласна товарна агропромислова біржа, а законодавство не дає права не допускати на торги представників інших областей. Тож для розв’язання проблеми необхідно розуміти, скільки ж деревини потрібно обласним виробникам на рік.

«Поглиблення переробки деревини – ось чим потрібно займатися, – вважає Андрій Пивовар. – І в області створюються такі підприємства. Якщо переробник знатиме, що у нього є ресурс – він вкладатиме кошти в поглиблену переробку, а не лише в розпилювання кругляка. Можливо, було б правильним проводити спеціальні торги для регіональних переробників, або щоб вони мали змогу отримувати сировину за прямими договорами. Але таке законодавством не регламентується. Новий напрямок переробки відходів деревини – брикети, пелети – можливий. Як приклад, усі котельні наших підприємств працюють саме на відходах. У Корюківці будується ТЕС на твердому паливі – тож перспективи є, але вони потребують коштів і гарантій».

Для місцевих підприємств – окремі аукціони

Вихід із ситуації шукали і депутати Чернігівської обласної ради під час засідання постійної комісії з питань агропромислового комплексу, екології, природокористування та земельних відносин. Члени комісії розглянули звернення «Чернігівдеревопрому» – Асоціації лісозаготівельних та деревообробних підприємств області – про стан справ із використанням лісосировинного ресурсу й забезпечення ним деревообробних підприємств.

Представники асоціації розповіли, що, на їхню думку, процедура проведення електронних торгів не досконала і не завжди відповідає інтересам малого й середнього бізнесу. Вони скаржилися на умови організації та проведення аукціонів з продажу деревини, наплив перекупників. Через це вони не можуть купити необхідну кількість сировини, а це призводить до простою і збитків, які позначаються і на зарплатах працівників, і на сумі податків. Тому озвучувалися пропозиції про необхідність проведення окремих спеціальних аукціонів для місцевих деревообробних підприємств.

Директор Чернігівської обласної товарної агропромислової біржі Валентин Бачурний наполягав, що торги відбуваються згідно чинного законодавства. В останньому аукціоні мали змогу взяти участь 103 представники регіону.

У результаті обговорення цієї проблеми учасники засідання постійної комісії облради дійшли висновку: для врегулювання ситуації необхідно розробити проект Програми комплексного розвитку лісового господарства в Чернігівській області на 2017–2021 роки. У документі мають бути враховані інтереси місцевих переробників, а також намічені заходи з поглибленої переробки лісосировинних ресурсів. Для підготовки програми учасники зібрання створили робочу групу на чолі з депутатом облради й директором ДП «Холминський держлісгосп» Олександром Демченком.

Щоб малий і середній бізнес могли працювати

«Для того, щоб деревообробна галузь області розвивалася, підприємці вкладали в неї кошти і виробляли готову продукцію з високою доданою вартістю – потрібно розв’язати озвучену проблему, – вважає голова Асоціації лісозаготівельних і деревообробних підприємств Чернігівщини «Чернігівлісдеревопром» Валерій Лозицький. – Наразі чіткий баланс виробництва і споживання лісу в області відсутній. Всі знають, що є чимало перекупників, які використовують аукціон, щоб потім перепродати нам нашу ж деревину, але дорожче. Ми наполягаємо, що половина лісового ресурсу, що заготовляється в області, має лишатися для потреб місцевого товаровиробника. Тоді малий і середній бізнес матиме ресурси для роботи».

Сировини вистачить усім товаровиробникам

Заступник директора КП «Чернігіоблагроліс», головний інженер Володимир Брайко поінформував, що по області назване комунальне підприємство має 18 підпорядкованих виробництв. Крім догляду і збереження комунальних лісів Чернігівщини, вони також займаються заготівлею і переробкою деревини. За минулий рік заготовили 360 тисяч кубометрів лісу, а обробили близько 10%. Решту продукції продано товаровиробникам в основному на внутрішньому ринку країни.

>

«На наш погляд, 10% – це мало, – говорить головний інженер комунального підприємства «Чернігіоблагроліс». – Наступного року маємо мету переробити близько 30%. Наше підприємство вже випрацювало концепцію забезпечення товаровиробників області сировиною. По-перше, влада на рівні райдержадміністрацій повинна зібрати чітку інформацію про кількість деревообробників у районах, їх технічні можливості з переробки (скільки можуть у рік поквартально переробляти лісу). Сумуючи по області ці потужності з переробки, влада вийде на цифру, скільки ж потрібно залишати круглої деревини в області, а скільки можна продавати за її межі. Виходячи з того, скільки ми заготовляємо деревини і скільки потребують місцеві переробники, цей відсоток буде обговорюватися в різних форматах. Оскільки Чернігівщина не рівномірно лісиста, то з північних районів доведеться частину деревини направляти в південні райони. Якщо до цього процесу підключаться державні та військовий лісгоспи, то заготовленої деревної сировини цілком вистачить для задоволення потреб місцевих товаровиробників».

P.S. Спеціалісти галузі, депутати облради й експерти-економісти великої проблеми в ситуації, що склалася, не вбачають. Вони вважають, що її можна врегулювати силами місцевої влади і правоохоронців. Прокуратура області утворила постійно діючі групи, які фіксуватимуть злочини з незаконного випилювання лісів та виявлятимуть причетних до цих правопорушень.

За інформацією профільного міністерства, за рік (із 1 листопада 2015 року), відколи діє мораторій на експорт деревини твердих порід, галузь дала приріст у 12%. Очевидно, що пріоритетом для українських виробників має бути глибока переробка кругляка. Бо навіть продаж дощок дає прибутки у 3-4 рази вищі, ніж продаж необробленої сировини. Отож нові механізми роботи просто необхідні.

Ганна ВИСОКОС

Чернігівська ОДА

Графік проведення аукціонів з продажу необробленої деревни з поставкою у І кварталі 2017 року

_mg_9304Згідно графіка аукціон з продажу необробленої деревини підприємствами Чернігівської області з поставкою у I кварталі 2017 року відбудуться 1-2 грудня 2016року.

Підстава: Наказ Держкомлісгоспу України від 19.02.2007 р. № 42 “Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини

Далее…

Валерій Лозицький: «Перекупники перехоплюють деревину, яка б мала залишитися на Чернігівщині»

161110wood-work-a

Парадокс: з Чернігівщини вивозять все більше деревини, а місцеві деревообробники закуповують її в сусідніх регіонах або змушені простоювати.

Про це 9 листопада на засіданні постійної комісії облради з питань АПК, екології, природокористування та земельних відносин заявив голова Асоціації лісозаготівельних та деревообробних підприємств Чернігівської області «Чернігівдеревпром» Валерій Лозицький.

Йшлося про звернення об’єднання, яке він очолює, щодо використання лісосировинного ресурсу та забезпечення сировиною тих, хто його потребує в регіоні.

«Може скластися враження, що я з Лозицьким встаю, з Лозицьким і лягаю, – відзначив зусилля останнього заступник голови обласної ради Арсен Дідур. – Так, деревообробники продовжують ходити на наради, аби відчути кроки влади, після яких вони одержать ліс. А чому вони програють на електронних торгах лоти? Тому, що великі потужності в Житомирі, Рівному та інших в змозі купувати тисячу кубів, а нашому підприємцю потрібно усього 200. Відповідно він не може брати участь і вся деревина вигрібається посередниками на сторону».

Аби вплинути на ситуацію, учасники засідання ініціювали розробку проекту регіональної Програми комплексного розвитку лісового господарства в Чернігівській області на 2017-2021 роки, де були б враховані інтереси місцевих деревообробників та визначені заходи для поглибленої переробки лісосировинних ресурсів краю. Підготовкою документа займатиметься робоча група, очолювана депутатом обласної ради та директором ДП «Холминський держлісгосп» Олександром Демченком.

Після завершення засідання кореспондент «Свободи. ФМ» поспілкувався з «головним героєм» – головою Асоціації лісозаготівельних та деревообробних підприємств Чернігівської області «Чернігівлісдеревпром» Валерієм Лозицьким.

– Валерію Григоровичу, як би ви схарактеризували ситуацію в галузі деревообробки на Чернігівщині?

– Її можна назвати непростою, не зважаючи на те, що область є ресурсною. За результатами минулого року, тут було заготовлено близько 1,5 мільйона кубометрів деревини. Разом з тим існує проблема із забезпеченням нею деревообробних підприємств. Її потрібно вирішити, якщо ми хочемо розвивати галузь. Тоді деревообробники будуть вкладати в неї гроші і переходити від первинної переробки до випуску готової продукції з більшою доданою вартістю.

На мій погляд, цілком реально забезпечити їх річні потреби в обсязі 500-600 тисяч кубометрів. Але наразі чіткого балансу виробництва та споживання лісу в області немає. Ми не знаємо, який обсяг деревини буде заготовлений та перероблений наступного року. Представники «Чернігівлісдеревпрому» неодноразово зверталися до облдержадміністрації з проханням визначити його. Зараз, наскільки знаю, баланс у стадії розробки. Процес гальмує застарілий механізм роботи чиновників у районах.

– Які кроки, на вашу думку, допоможуть зрушити справу з місця?

– Зі свого боку ми запропонували підписати меморандум про співпрацю між «Чернігівлісдеревпромом», обласною радою, облдержадміністрацією і постійними лісокористувачами. Також, аби захистити нашого товаровиробника, підтримали створення регіональної Програми комплексного розвитку лісового господарства в Чернігівській області на 2017-2021 роки. Там, де цього буде замало, підніматимемо ці питання на рівні прем’єра, парламенту та Президента.

Правила, які існують на ринку деревини, розробили 2006 року. Тобто, вони є застарілими. Правила конче треба переглянути, аби вони сприяли розвитку лісового кластера всіх регіонів України.

– Які обставини найсильніше вдаряють по галузі деревообробки?

– Нас найбільше непокоїть те, за якою процедурою проводять аукціони з продажу необробленої деревини в нашому регіоні. Останнім часом кількість деревообробників з інших областей збільшується. Якщо у 4 кварталі минулого року цифра «наших» і «не наших» була однаковою. Ні для кого не є таємницею те, що серед «нетутешніх» чимало перекупників, які використовують аукціон. Вони купують деревину, аби потім продати реальним переробникам за більшу ціну.

Зрозуміло, що процвітання такого «бізнесу» відбиває в останніх бажання працювати. Тобто, перекупники перехоплюють деревину, яка б мала залишитися на Чернігівщині. Тому ми неодноразово зверталися до керівництва обласної товарної агропромислової біржі з проханням знайти механізм, що дозволить «відсіяти»  таких горе-бізнесменів. Почули у відповідь: законного механізму не існує.  Проте, депутати обласної ради запевнили нас, що посприяють його появі і допоможуть якось усунути перекупників.

– Чим іще зашкодив їхній значний наплив? Чи можна кардинально покращити стан деревообробної галузі?

– Такий ажіотаж призвів до зростання цін на деревину. Через це не весь її обсяг виставляють на аукціон. Це перша складова. Друга – сама наявність перекупників. Як наслідок, деревообробні підприємства краю не в змозі викупити потрібний обсяг сировини.

Ми працювали над правилами торгівлі деревиною і настояли на тому, аби там було чітко прописано: половина лісового ресурсу, що заготовляють в області, має лишатися у ній для потреб місцевого товаровиробника. Це б кардинально змінило правила гри в нашому регіоні. Принаймні, малий і середній бізнес був би забезпечений деревиною.

– Як ви прогнозуєте, чи стане успішним чергове апелювання обласної влади до уряду, який не поспішає змінювати правила гри на цьому ринку?

– Трохи історії. В липні цього року ми написали звернення до прем’єр-міністра. 67 переробників Чернігівщини, що поставили під ним підписи, просили 2 речі: не скасовувати мораторій на вивіз деревини та затвердити Правила її реалізації, де 50 відсотків залишатиметься на місцевому рівні. За 4 місяці, що минули, так відповіді і не отримали.

Можливо, якщо зараз звернення підготує «губернатор», реакція уряду буде швидшою. Сподіваємося, що тоді ми зможемо зрозуміти, як працювати надалі на цьому ринку деревообробникам області.

Повна версія інтерв’ю з Валерієм Лозицьким – на відео з онлайн-трансляції, яку вів автор:

http://newvv.net/region/249254.html

 

SVOBODA.FM

12:23 | 10.11.2016 р. Станіслав КЛОПОТ

5 кроків для розвитку деревообробки

original Провели у Федерація роботодавців України круглий стіл «Стимулювання розвитку деревообробної галузі: нові інструменти промислової політики». Зважаючи на досвід Польщі, бачимо що Україна має 10-кратний (!) потенціал зростання галузі. Але потрібна адекватна держполітика.

Вимальовується «дорожня карта» розвитку галузі, яку ми з Олег Ляшко та однодумцями в парламенті будемо наполегливо втілювати в життя:
1. Збереження мораторію на експорт лісу-кругляка (або запровадження вивізного мита/сировинного експортного збору на рівні принаймні 50 євро/куб.м);
2. Взяття під контроль економічного кордону країни (у т.ч. подолання масштабної контрабанди лісу-кругляка на митниці);
3. Прийняття законодавства про внутрішній ринок необробленої деревини (удосконалення біржової торгівлі; встановлення пріоритетності доступу виробників до сировини, виходячи з обсягів їх експорту, сплати податків та зарплатні; лібералізація та підвищення прозорості внутрішнього ринку деревини);
4. Запровадження інвестиційних стимулів для нових виробництв (“горизонтальних” міжгалузевих – через індустріальні парки та “вертикальних” галузевих – через законопроекти 2617&2618);
5. Комплексна реформа лісогосподарського комплексу (розділення видів діяльності – вирощування і заготівлі деревини з однієї сторони та переробки і виробництва з іншої; запровадження прозорих балансів деревини тощо).

original-1

https://www.facebook.com/Halasiuk/posts/1842699066005723Источник:http://censor.net.ua/b4254

 

На засіданні профільної комісії Чернігівської обласної ради домінувала тема розвитку лісового господарства

komisiya-09_11

 

9 листопада відбулося засідання постійної комісії обласної ради з питань агропромислового комплексу, екології, природокористування та земельних відносин, яке провів її очільник Віктор Кияновський. В роботі комісії взяв участь заступник голови обласної ради Арсен Дідур.

Спочатку депутати – члени комісії Іван Якуб, Сергій Чубовський, Олександр Демченко, Микола Каленюк та Віктор Труш розглянули звернення Асоціації лісозаготівельних та деревообробних підприємств Чернігівської області «Чернігівдеревопром» щодо використання лісосировинного ресурсу та забезпечення сировиною деревообробних підприємств регіону.

Як зазначив Віктор Кияновський, дане питання є дуже важливим і розглядається профільною комісією не вперше. Також воно на контролі і в облдержадміністрації, де нещодавно на одній із нарад вивчалися проблеми та перспективи розвитку деревообробної галузі краю. Однак, ситуація із забезпеченням сировиною деревообробників залишається не вирішеною.

Представники Асоціації лісозаготівельних та деревообробних підприємств Чернігівської області «Чернігівлісдеревпром» та голова цього об’єднання Валерій Лозицький розповіли, що через низку причин виробничі потреби галузі у сировині не забезпечені. Зокрема, на думку виступаючих, процедура проведення електронних торгів не зовсім досконала і не завжди підходить для малого та середнього бізнесу. Керівники деревообробних підприємств скаржилися на умови організації та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, значний наплив перекупників. У результаті чого, деревообробні підприємства Чернігівщини не в змозі викупити необхідний обсяг сировини, що призводить до простою та збитків. Серед іншого лунали пропозиції стосовно проведення окремих спецаукціонів для місцевих деревообробних підприємств.

Однак, попри напругу, директор Чернігівської обласної товарної агропромислової біржі Валентин Бачурний повідомив, що торги відбуваються згідно із чинним законодавством. А в останньому аукціоні мали змогу взяти участь 103 представники нашого краю.

У результаті обговорення учасники засідання дійшли висновку, що для врегулювання ситуації у цій сфері необхідно розробити проект регіональної Програми комплексного розвитку лісового господарства в Чернігівській області на 2017-2021 роки із врахуванням інтересів місцевих деревопереробників та визначити заходи для поглибленої переробки лісосировинних ресурсів області. Для підготовки пропозицій до проекту цього документа вирішено створити робочу групу на чолі з депутатом обласної ради та директором ДП «Холминський держлісгосп» Олександром Демченком.

Також профільна комісія рекомендувала внести на чергове пленарне засідання обласної ради питання «Про інформацію начальника обласного управління лісового та мисливського господарства щодо ефективного використання лісосировинних ресурсів в області».

Далі на засіданні комісії мова йшла про доцільність введення мораторію на суцільні рубки лісів у межах природно-заповідного фонду місцевого значення Чернігівської області. За словами заступника директора Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Тетяни Небрат, 26 жовтня цього року Урядом прийнято нову редакцію Санітарних правил у лісах України, де враховані усі пропозиції громадськості і які дозволять відстежувати вирубки дерев. Тому депутати вирішили не дублювати рішення Кабінету Міністрів України та інформацію прийняли до відома.

Серед інших тем порядку денного на засіданні обговорено низку земельних питань та прийнято відповідні рекомендації. Крім того, профільна комісія ознайомилася із зверненням обласної партійної організації аграрної партії України щодо встановлення контролю за збереженням сіножатей, пасовищ та земель, що мають статус культурно-історичної спадщини. Для врегулювання порушеного питання депутати вирішили направити звернення на розгляд до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області.

09_11_01 07

Відділ інформаційного забезпечення та зв’язків з громадськістю

виконавчого апарату Чернігівської обласної ради

У лісистій області деревообробникам бракує сировини (відео)

vlcsnap-2016-11-04-15h41m20s310-300x225

Чернігівщина традиційно входить у п’ятірку лідерів за ступенем лісистості території, але, от біда, місцевим переробникам не вистачає деревини. Асоціація деревообробників б’є на сполох — вже незабаром великі і малі підприємства можуть зупинити роботу, а це втрата робочих місць, невиплати заробітної плати і несплачені до бюджетів податки. Як змінити ситуацію на краще та яке майбутнє чекає на лісогосподарську галузь області — з цими запитаннями підприємці прийшли до керівництва області.

За одним столом зібралися лісозаготівельники, продавці та переробники лісу і керівники області. На порядку денному одне питання — в лісистій області, якій лише держлісгоспами щорічно заготовлюється півтора мільйони кубометрів лісу, не вистачає деревини для переробки. Головна проблема в тому, що лише 900 тисяч кубометрів від цих об’ємів — ділова деревина, з якою працюють більшість підприємств області. І лише 40% реалізується через аукціон, 15% лісгоспи залишають для потреб власного виробництва, 20% — відправляють на експорт, а 25 продають за прямими договорами.

У комунальному підприємстві «Чернігівоблагроліс» ситуація ще гірша. Районні підрозділи виставляють мізерні об’єми деревини для продажу через біржу. Як розходиться решта, велике запитання. Особливо у ситуації, коли правоохоронці регулярно зупиняють вантажівки, заповнені діловою деревиною з підробленими документами або й взагалі без них. Новопризначений керівник комунального підприємства Сергій Бойцун запевняє, два місяці тому дав доручення провести інвентаризацію лісу, але документи отримав лише від кількох районних підрозділів. Баталії з місцевими «дубовими князьками» тривають.

Тільки-но буде з’ясовано питання активів, обіцяє голова облдержадміністрації Валерій Куліч, як «Облагроліс» почне продавати свою продукцію в прозорий спосіб — це найперше завдання.

Втім, переробники ремствують, що тільки-но цей ліс «прозоро» потрапить на аукціон, його заберуть перекупники, а не виробники, та ще й ті, які працюють за межами області. А там є кому купити деревину, адже на Житомирщині та Рівненщині вже починають роботу великі переробники, а на підході ще й Івано-Франківщина.

Продавці запевняють, на аукціоні місцеві і немісцеві покупці розподіляються приблизно у рівних пропорціях. Щодо перекупників, то їх не можуть відсіяти жодним чином. Наказ Дежлісагентства, за яким працюють продавці, жорстко регламентує перелік документів, який можна вимагати з бажаючих придбати деревину.

На Житомирщині, кажуть, вже спробували вимагати додаткові документи, що підтверджують статус покупця як переробника. Результати таких торгів вже оскаржила прокуратура.

Саме тому Асоціація деревопереробників говорить про необхідність зміни правил продажу лісу. Запевняють, такий документ уже розроблений — з урахуванням динаміки розвитку ринку. Один з головних пунктів — обов’язкове проведення регіональних аукціонів наряду із загальнодержавними. Тоді, мовляв, «і вівці будуть цілими, і вовки ситими».

А їх же ще має затвердити Кабмін. Очільник області запевнив переробників, що готовий і буде лобіювати введення осучаснених правил. Але оскільки вирішення цього питання напряму від обласної влади не залежить, керівництво області запропонувало, як вихід із ситуації, створити обласну програму, яка дасть змогу місцевим виробникам не залишитися без роботи.

Разом з тим керівництво області нагадало переробникам про необхідність поглиблювати переробку сировини. Бо від просто розпилованих і просушених дошок вигоди області небагато.
Источник: chodtrk.com.ua, 5.11.2016

Арсен Дідур: Маємо сформувати прозорий ринок реалізації деревини, а також максимально забезпечити наших переробників місцевою сировиною

14947965_1700218216958495_4731101465221377833_n

На цьому заступник голови обласної ради наголосив під час наради щодо проблем та перспектив розвитку деревообробної галузі області, яку провів голова облдержадміністрації Валерій Куліч.

У нараді також взяли участь депутат обласної ради Юрій Болоховець, представники Асоціації лісозаготівельних та деревообробних підприємств Чернігівської області України «Чернігівлісдеревпром», а також організацій деревообробної галузі.

Як зазначив голова Асоціації Валерій Лозицький, напружена ситуація на ринку деревини вимагає вжиття невідкладних заходів на місцевому рівні. Місцевим деревообробникам не вистачає сировини: аукціони з продажу необробленої деревини проходять хаотично, багато продукції потрапляє до перекупників із інших областей. Цього року чернігівські деревообробники змогли викупити на аукціонах лише біля третини від необхідних обсягів сировини. Тому найголовніше зараз – створення абсолютно прозорих та рівних умов для всіх учасників ринку деревини.

Як наголосив заступник голови обласної ради Арсен Дідур, законодавча і виконавча влада області солідарні у захисті прав підприємств лісопереробної галузі. Ця сфера економіки області має значний потенціал, а в деяких районах є бюджетоформуючою, тому необхідно створювати максимально комфортні умови для роботи легального бізнесу, який забезпечує людей роботою і сплачує податки.

На жаль, частину питань можна вирішити лише на рівні центральної влади, проте і місцева влада не сидить склавши руки. Обласна рада та облдержадміністрація вже прийняли рішення заборонити керівникам райагролісгоспів реалізовувати деревину на власний розсуд. Триває інвентаризація та перевірка у підрозділах КП «Облагроліс».

Наразі у відповідь на звернення Асоціації обласна рада працює над розробкою Програми, яка захищатиме деревообробників і забезпечуватиме їх місцевою сировиною відповідно до потреби.

– Ми маємо розглянути це питання наступного тижня на засіданні постійної комісії обласної ради з питань агропромислового комплексу, екології, природокористування та земельних відносин та прийняти Програму на наступній сесії обласної ради. Наша мета: припинити незаконні рубки в регіоні, сформувати прозорий ринок реалізації деревини, а також максимально забезпечити переробників місцевою сировиною. Це дасть можливість не лише збільшити надходження до бюджету, а й ефективно спрямовувати їх на розвиток відповідних територій, – зауважив Арсен Дідур.

Радник заступника голови обласної ради Наталія Купрієнко

Инкотермс: удобная таблица

tablica-inkoterms_2

Все об Инкотермс — определение понятия, расшифровка терминов и сфера применения

Составление и заключение договоров поставки товаров между государствами требует от сторон знания специальной терминологии. Во избежание случаев неверного толкования понятий, используемых в сфере ВЭД и, как следствие, возникновения споров, необходимо руководствоваться правилами, закрепленными в Инкотермс.

Понятие Инкотермс

Инкотермс — документ, имеющий статус международного нормативного акта, изданный в форме словаря, содержащего перечень терминов, наиболее широко используемых при заключении договоров внешних поставок, и исчерпывающих определений к ним. Его основная задача — стандартизация и оптимизация условий международных договоров поставки для приведения их в соответствие законам всех стран-участников контракта.

В настоящее время действуют правила толкования торговых терминов Инкотермс в редакции 2010 года (таблица актуальна на 2015г. и 2016г.). Основное отличие от предыдущей версии 2000 года в том, что теперь их действие распространяется не только на международный, но и на внутренний товарооборот. Кроме того, условия инкотермс 2010 включают в себя две новых аббревиатуры: DAP (поставка в пункте) и DAT (поставка в терминале), использование которых позволяет сторонам более точно определять момент перехода риска от продавца к покупателю.

Область применения Инкотермс

Международные торговые термины Инкотермс призваны регулировать следующие сферы торговых взаимоотношений:

  • Определение даты поставки товара.
  • Распределение между сторонами договора транспортных издержек и иных расходов, связанных с перевозкой груза;
  • Урегулирование условий перехода ответственности за риски, связанные с гибелью, утратой или порчей товара в процессе транспортировки.

 

Содержание Инкотермс

Все термины, входящие в состав Инкотермс, обозначены в виде трехбуквенной аббревиатуры, первая буква в которой указывает на момент и место перехода обязательств от поставщика к получателю:

  • E — обязательства переходят к покупателю непосредственно в момент отправки и, соответственно, в месте отправки товара;
  • F — точкой перехода обязательств является терминал отправления перевозки при условии, что основная часть транспортировки остается неоплаченной;
  • С — оплата основной перевозки производится в полном объеме, обязательства переходят в момент поступления груза к терминалу прибытия;
  • D — «полноценная доставка», когда переход обязательств осуществляется в момент принятия товара покупателем.

 

Действующие условия Инкотермс 2010 содержат 11 терминов, из которых 7 применимы к грузоперевозкам, осуществляемым любым видом транспорта, и 4 — исключительно к способам поставки товара посредством наводных перевозок (морской транспорт и транспорт территориальных вод).

Универсальные термины:

 

  • EXW — «самовывоз» или категория перевозок, где точкой франко, то есть местом перехода ответственности от поставщика к получателю, является непосредственно склад продавца.
  • FCA — режим, обязывающий продавца доставить товар к месту приема его перевозчиком в соответствии с условиями договора (оплата экспортных пошлин —обязанность поставщика).
  • CPT — оплата основной части перевозки, то есть до точки прибытия, лежит на продавце, который, в соответствии с договором, осуществляет доставку товара перевозчику (расходы на страховые и таможенные сборы, взносы за импорт и растаможку на покупателе).
  • CIP — режим доставки, практически аналогичный категории CPT, разница заключается в возложении обязанности по уплате страховки на продавца;
  • DAT — распределение расходов между продавцом и покупателем: первый оплачивает поставку до терминала прибытия и экспортные платежи и страховые сборы, второй – таможенную очистку и оставшуюся часть транспортировки до места назначения.
  • DAP — поставка товара к месту назначения с возложением обязанностей по уплате импортных пошлин и налогов в адрес государства-получателя на покупателя.
  • DDP —доставка товара к месту назначения с возложением расходов на продавца в полном объеме.

 

Термины, применяемые к грузоперевозкам, осуществляемым морским и иным наводным транспортом:

 

  • FOB — отгрузка товара на судно, принадлежащее покупателю или оплаченное им, при этом оплата части доставки до терминала входит в обязанность продавца;
  • FAS — доставка товара к судну покупателя без отгрузки. Бремя оплаты отгрузки и доставки лежит на получателе.
  • CFR — перевозка груза до порта, указанного в договоре. Все расходы по доставке, оплате страховки, разгрузки и перевалочных работ при этом покупатель несет самостоятельно.
  • CIF — режим поставки, аналогичный категории CFR, однако оплата страховых взносов возлагается на продавца.

Customs Cargo Clearance

 

Залишилися питання? Дзвоніть нам за телефоном (096) 525-57-21 або відправте своє повідомлення по електронній пошті chernigivderevprom@gmail.com