Перші результати дії мораторію на експорт лісу-кругляка та подальші кроки розвитку Української деревообробної галузі

21 вересня відбувся круглий стіл на тему «Перші результати дії мораторію на експорт лісу-кругляка», організований Комітетом промислової політики та підприємництва Верховної Ради. Ми вдячні Віктору Галасюку за довіру до Асоціації та можливість взяти безпосередню участь в організації круглого столу.

З позицією щодо мораторію та розвитку економіки більшості тих, кому вдалося висловитися на круглому столі, ви могли ознайомитись на сайті асоціації. Але вважаємо за необхідне доповнити стислі цитати красномовними статистичними даними та висловити позицію асоціації “Чернігівлісдеревпром” з цього приводу.

14457355_407602502743282_6219796322029910031_n

Шахи, які ви бачите на столі у голови комітету Віктора Галасюка, виготовлені в Польщі з українськими гастарбайтерами з української деревини. Це символ втрачених можливостей для економіки країни.

Перші результати дії мораторію, який ще навіть не набрав повну силу, досить оптимістичні. При загальному падінні реалізації промислової продукції в Україні за перше півріччя цього року на 6 % до першого півріччя 2015 року, деревообробка додала 15 %.

realizaciya

Експорт оброблених пиломатеріалів за цей час зріс на 12 % при падінні загального експорту товарів на 11 %.

eksport

Підприємці і інвестори повірили в мораторій та почали інтенсивно вкладати кошти в обладнання. За останні пів-року інвестиції в деревообробне обладнання збільшились в рази. Експорт такого обладнання збільшився в 3,5 рази (з 14,7 млн. дол. США до 50 млн. дол. США). Одна з основних тез, яка лунала на круглому столі така: відміна мораторію – це обман інвесторів.

import-obladn

Продукція переробки – це додана вартість, податки і робочі місця. Сподіваємося, що українська деревообробка не зупиниться на елементарному лісопилянні, а буде поступово переходити на випуск готової продукції. Але результати у вигляді податків до бюджету відчутні вже сьогодні.

podatki

Ну і на останок, як красномовна ілюстрація до шахів, що стоять на столі у Галасюка. Порівняйте ефективність роботи економіки в Україні та Польщі. Реалізація продукції деревообробки України вдесятеро (!) менше.

Експорт продукції лісової, деревообробної паперової та меблевої галузі Польщі складає  16,3 мільярда доларів США. Для порівняння: ВЕСЬ експорт України – 37 мільярда доларів. Тобто лише лісопромисловий комплекс сусідів сягає половині нашого експорту, включаючи машинобудівну, металургійну, хімічну та інші галузі, якими пишається Україна.

ukraine_poland

Мораторій без подальших дій по розвитку і балансування нашого лісопромислового комплексу не принесе результату, на який ми всі розраховуємо. Далі приводимо виступ голови нашої асоціації Валерія Лозицького та пропозиції асоціації “Чернігівлісдеревпром” по розвитку цього сектору економіки.

 

“На Чернігівщині, як і в інших лісових областях України, існують цілі райони, які живуть за рахунок лісу, а вся промисловість представлена деревообробкою. Останні декілька років зросла кількість дрібних і середніх підприємців в лісопилянні та деревообробці, але експорт деревини не зменшувався. Це викликало гострий дефіцит деревини і виправдане незадоволення місцевих громад, які живуть біля лісу, відчувають дефіцит сировини для місцевих підприємств і спостерігають, як ця сировина потоком йде на експорт.

На сьогодні деревообробний бізнес не просить у держави ні пільгових кредитів, ні пільгового оподаткування чи інших привілеїв. Все, що потрібно бізнесу — прозорі правила гри на ринку деревини, які дадуть можливість планувати роботу підприємств та інвестиції, а також прозора формула ціноутворення, коли чітко буде видно та зрозуміло кожному як формується ціна.

Навіть не зважаючи на збільшення обсягів заготівлі деревини по області в 2015 році на 4 % більше, ніж в попередньому, ситуація із забезпеченням сировиною місцевих підприємств лише погіршилася. Із 1 млн. 575 тис. кубів зрубаної деревини 890 тисяч – ділова деревина і 445 тисяч – це дрова паливні, яких заготовлено на 5 % більше, ніж в попередньому році, решта — технологічна сировина.

Біля 80 % деревини в Україні заготовляється в системі Держлісагентства.

Підприємства Держлісагентства при реалізації деревини наче б то користуються внутрішнім наказом від 2007 року № 42 “Щодо вдосконалення механізмів продажу деревини”. Згідно наказу вся деревина, крім дров, та та, що йде на соціальні потреби і власні цехи лісгоспів, виставляється на аукціон. Все, що не реалізується на аукціоні – йде на експорт або реалізується по прямих угодах.

Чи так відбувається насправді?

За 2 роки кількість учасників аукціону подвоїлася, наші і малі, і середні, і крупні підприємства з початку цього року мали змогу придбати через квартальні аукціони лише третину від необхідних обсягів. Тобто лише на місяць роботи?

Але статистика свідчить, що реалізація деревини держлавними лісгоспами області за перше півріччя 2016 року розподілилась наступним чином:

39 % – реалізовано через загальні аукціони;

6 % – через спеціалізовані аукціони для плитних та фанерних виробництв;

25 % – реалізовано на експорт (87,8 тисяч кубів);

16 % – взяли на переробку для власних цехів лісгоспів;

14 % – реалізація по прямих угодах.

Тобто бізнес через аукціони отримав лише 45 % деревини (156 тисяч кубометрів).

Через відсутність фінансування, відсутності державної політики і всупереч постанові Кабміну про стратегію реформування від 2006 року, лісгоспи нарощують обсяг власної переробки деревини. При цьому біля 85 % переробленої деревини – ділова, яка користується високим попитом на ринку. Вихід готової продукції з переробленого кубометра на початок липня складала майже 1120 гривень. За такої ефективності переробки постає питання економічної доцільності роботи деревообробних цехів при деяких лісгоспах.

Мораторій на експорт деревини шпилькових порід ще не вступив в силу, а в області вже побудовано і готові почати роботу 2 потужних лісопильних підприємства. Крім того, на заході України будуються і вводяться в експлуатацію 3 заводи потужністю від 500 тисяч кубометрів на рік і більше.

Наказ № 42 “Щодо вдосконалення механізмів продажу деревини” не враховує зростання в рази за останні роки кількості підприємців та розшарування їх на крупних виробників та дрібних підприємців. В Уряді і Парламенті чудово розуміють роль крупних і дрібних підприємств у економіці і зайнятості населення, особливо в так званих “депресивних” регіонах. Це, власне, було одним з аргументів на користь впровадження мораторію.

Склалася парадоксальна ситуація, коли існуючи правила не влаштовують ні лісокористувачів, ні деревообробників, але продовжують діяти. В грудні 2015 році робоча група при Держлісагентстві узгодила більш-менш прийнятний для всіх новий порядок реалізації деревини, погоджений із незначними зауваженнями спеціалістами МЕРТ та Антимонопольного комітету. Держлісагентство всіляко затягувало з їх узгодженням. Час упущено і необхідно знову сідати за круглий стіл.

Податкова система через повернення податку на додану вартість стимулює експорт необробленої деревини, що перетворює країну на сировинний придаток, а дохід держави складається переважно з рентної плати за експлуатацію цих ресурсів. Цьому сприяє відсутність програми розвитку власної промисловості. Втрачається додана вартість, яка в індустріально розвинутих країнах, на відміну від України, є основою економіки.

При виготовленні пиломатеріалів до ціни деревини додається біля 15% вартості. Всі наступні операції: сушка, стругання, склеювання, виготовлення підлоги, дверей, меблів — це не тільки збільшення в рази доданої вартості, ВВП країни, а й нові робочі місця. Чи це велике підприємство, чи приватна пилорама — додатково зароблені кошти залишаються в Україні.

В такій ситуації мораторій був вимушеним рішенням. І потрібно рухатись далі.

Наступним кроком повинна стати державна програма розвитку деревообробної промисловості, яка дасть змогу розвивати власне виробництво, зробити його конкурентним на зовнішньому ринку.

На нашу думку робота повинна розвиватися в трьох напрямках:

  1. Створення прозорого ринку деревини, який ставить в рівні умови деревообробні підприємства всіх форм власності і враховує потреби місцевих громад, не шкодить лісокористувачам і базується на світових стандартах якості та оцінювання продукції.

  2. Митна і податкова політика повинна бути направлена на першочергове забезпечення сировиною вітчизняного переробника та стимулювання виробничої кооперації всередині країни. Чим глибше переробка – тим сприятливіші умови для виробника.

  3. Стимулювання технічного переоснащення виробництва через доступні кредити, державні цільові програми чи податкові пільги.

Для цього ми пропонуємо зробити наступне:

  1. При Комітеті промислової політики та підприємництва Верховної Ради, спільно з Мінекономрозвитку, створити експертну раду ліспромислового сектору економіки для вирішення наступних завдань:

  • Зведення балансу заготівлі та споживання деревини в країні – це аналітична база для всіх подальших рішень.

  • Розробки програми розвитку деревообробної галузі.

  • Ініціювання цільових програм розвитку промисловості.

  • Підготовки пропозицій по регуляторній політиці і змін до законодавчої бази.

  • Розробка класифікації деревообробних підприємств, яка буде враховуватись, наприклад, при укладанні прямих довгострокових угод з продавцями деревини тощо.

  • Розглядати та пропонувати інвестиційні проекти в ліспромисловому секторі економіки.

  1. Розробити стратегію розвитку лісового господарства, де чітко визначити кінцевою стадію лісового господарства.

  2. Запровадити, як це передбачено відповідними рішеннями Уряду, міжнародну систему класифікації лісопродукції та оцінку її якості.

  3. Ухвалити Закон про ринок деревини замість існуючого порядку реалізації деревини. Закон повинен враховувати:

  • Першочергове право на придбання сировини вітчизняними деревообробними підприємствами.

  • Можливість придбання сировини малим, середнім і крупним бізнесом.

  • Різні форми і методи організації торгівлі.

  • Відповідальність сторін за виконання угод.

  • Дієвий контроль за виконанням біржових угод та договорів купівлі-продажу.

  • Необхідність створення дієвої системи попередження і виявлення незаконного обігу деревини (сертифікат походження деревини, електронний облік, обов’язкова звітність про рух деревини всіма суб’єктами господарювання тощо).

  • Експорт дров’яної деревини здійснювати згідно квот на підставі балансу заготівлі та споживання.

  1. Відмінити ПДВ на експорт необробленої деревини або встановити пропорційне мито на її експорт.

  2. Прийняти зміни до Митного та Податкового кодексів України щодо особливостей оподаткування деревообробного обладнання, а також обладнання для лісозаготівельного та лісогосподарського виробництва для відродження промислового виробництва (Законопроекти № 2617 та № 2618).

Але без законодавчих змін, які ми пропонуємо зробити, мораторій не принесе повного результату, який від нього очікує суспільство.

Деревообробна та лісова галузь є партнерами. Чим сильніше деревообробна промисловість — тим заможніше буде лісова галузь”.

Асоціація Чернігівлісдеревпром”

Ляховой Юрій

У статті використані матеріали зі сторінки Віктора Галасюка у facebook

Парламентарі та виробники виступають за збереження мораторію на експорт лісу-кругляка

Перші позитивні результати введення 10-річної заборони на експорт необробленої деревини, що вступила в дію 01.11.2015р. для всіх порід деревини, крім сосни (для сосни – з 1 січня 2017 року) свідчать про необхідність збереження мораторію, та неприпустимість пропозицій уряду щодо його скасування. Про це в рамках проведеного під егідою Комітету з питань промислової політики та підприємництва парламентського круглого столу на тему: «Перші результати дії мораторію на експорт лісу-кругляка» заявили народні депутати України, представники об’єднань виробників, роботодавців, підприємців профільних галузей та провідні експерти.

Відкриваючи засідання, голова Комітету, народний депутат від РПЛ Віктор Галасюк нагадав – запроваджений з метою подолання екологічної катастрофи та дефіциту сировини на внутрішньому ринку тимчасовий мораторій у повній мірі узгоджується з положеннями ГАТТ СОТ, зокрема, статей XI:2 (а) та XX(g), а також ст.17 закону про зовнішньоекономічну діяльність. Більш того, В.Галасюк заздалегідь звертався до КМУ щодо необхідності проведення процедури нотифікації, тобто інформування міжнародних партнерів, та надав Уряду розширену аргументовану позицію щодо відстоювання інтересів України в частині імплементації положень Закону.
14445966_407602032743329_8285943312655157369_n

“Сьогодні, коли проти України відбувається військова агресія, в нас є не тільки легітимні правові, дипломатичні та економічні, але й всі моральні підстави впроваджувати такі тимчасові заходи, які дозволяють нам врятувати наші ліси, зайнятість та залишки промисловості”, – пояснив Галасюк. На його переконання, ключовим сьогодні є збереження мораторію, лібералізація внутрішнього ринку деревини через прийняття відповідного закону, перекриття контрабанди на митниці, комплексне реформування лісового господарства та стимулювання розвитку вітчизняної деревообробки та меблевої промисловості.

Натомість, заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України – Торговий представник України Наталія Микольська, заявила, що хоча в цілому МЕРТ підтримує прагнення до припинення знищення лісів та підвищення частки переробки у галузі, але з діючим механізмом досягнення цих цілей не погоджується, обґрунтовуючи таку позицію наявністю заяв торговельних партнерів про те, що мораторій не відповідає угоді СОТ та зобов’язанням в рамках угоди про Асоціацію з ЄС (ст. 35). Серед прогнозованих загроз представник уряду назвала ризик припинення міжнародного кредитування та застосування антисубсидиційних мит ЄС.

Втім, заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко нагадав про положення України у статусі сировинного придатку у разі скасування мораторію. За його словами, Україна, експорт якої переважно представлений сировиною – перебуває у повній залежності від кон’юнктури цін на світовому ринку. Прагнення ж збільшення доданої вартості за рахунок переробки мало б, на його переконання, об’єднати всіх громадян країни, адже виробництво готової продукції забезпечило б і високий рівень зайнятості, і наповнення бюджету, і достойний рівень життя.

Голова підкомітету з питань промислової та інвестиційної політики Олександр Дубінін навів приклад з європейського досвіду – Польща, турбуючись про свою промисловість, створює всі умови для того, щоб внутрішнє виробництво високої доданої вартості було на найвищому рівні. В українському ж уряді про це зовсім забули. Аби забезпечити випуск конкурентоздатної продукції вітчизняними виробниками, слід посприяти тому, щоб ввезення новітнього обладнання в Україну відбувалося за нульовою ставкою ПДВ та ввізного мита, як це передбачено законопроектами 2617 та 2618. Втім, такі заходи доцільно вживати й щодо інших видів промисловості, – запевнив парламентарій.

“Світ повертається назад до задач, які реалізуються політикою економічного націоналізму та протекціонізму. “Той малесенький крок, який ми зробили, прийнявши мораторій – повністю вписується в нові тренди та тенденції. Це те, куди рухались і будуть рухатися США, незалежно від того, хто стане президентом. Те саме відбувається і в Європі – звідси вибух так званого “правого популізму” і т.д. Ніякої ліберальної глобалізації у найближчі десятиліття більше не буде. Їй прийшов кінець”, – наголосив заступник голови Комітету у закордонних справах Віктор Вовк. Голова ж Комітету Ганна Гопко поінформувала, що у Комітеті посилено працюватимуть над економізацією зовнішньої політики України, в рамках чого особлива увага буде приділена питанню посилення вітчизняного експорту продукції із високою доданою вартістю.

На підтримку мораторію виступили й вітчизняні виробники. Як пояснив Голова Асоціації деревообробних та лісозаготівельних підприємств Західної України Ігор Соболевський, відміна заборони експорту необробленої деревини для них є абсолютно неприйнятною. Більш того, 15% підприємств, що займалися первинною деревообробкою за півроку дії мораторію перейшли у глибинну переробку, інвестувавши у це власні кошти. “Ми готові виготовляти шахи та іншу продукцію і маємо для цього все. Але щоб це відбулося – мають бути створені відповідні умови та надані гарантії”, – заявив він. “Ми за те, щоб зберегти наші ліси, розвинути деревообробку і залишити нам і природу, і перспективу промислового розвитку нашим дітям та онукам”, – зазначив Голова Асоціації, додавши: “Ті, хто виношують ідею відміни мораторію! Ніхто Вам не дасть цього зробити! Сьогодні рівень суспільної температури настільки високий, що як тільки хто почує про вагони – стане і переробка, і експорт”.

Дійсно, не зважаючи на поки що досить короткий строк дії мораторію (7 місяців), його суттєва вигода для української деревообробної, меблевої та паперової галузей і економіки в цілому – очевидна.

В той час, як обсяг реалізації промислової продукції за I півріччя 2016 року у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року у доларах США скоротився на -6%, деревообробна промисловість продемонструвала приріст +15%, а меблева +12%. Крім того, на фоні падіння загального товарного експорту, почав стрімко зростати й експорт оброблених лісоматеріалів. Тоді як сукупний товарний експорт за I півріччя 2016 року у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року у дол. США скоротився на -11%, експорт оброблених лісоматеріалів виріс на +12%, що поповнило торговельний баланс на 22 млн. дол. США лише за півроку дії мораторію. Разом з тим, зростання обсягів реалізації та експорту деревообробної промисловості у I півріччі 2016 року відбулось переважно за рахунок наявного обладнання, оскільки введення в експлуатацію нового обладнання відбувається з певним часовим лагом.

Серед наслідків мораторію – зростання податкових надходжень до бюджету. Суми податків, сплачених до бюджету підприємствами деревообробної, паперової та меблевої галузей за I півріччя 2016 року (мораторій діяв) у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року (мораторій не діяв) у дол. США зросли на +18%. Збільшення у 3,5 рази обсягів імпорту верстатів для обробки дерева свідчить про довіру інвесторів та є наочним випереджаючим індикатором майбутнього зростання обсягів виробництва та експорту галузі, створення нових робочих місць, додаткових надходжень до бюджетів всіх рівнів.

Разом з тим, зросла контрабанда деревини. В той час, як експорт лісу-кругляка скоротився на 400 тис. тон, на 200 тис. тон дивним чином зріс експорт дров. Це демонструє можливий масштаб контрабанди лісу-кругляка, що в обов’язковому порядку має врегулювати КМУ. У цьому бачення парламентаріїв та виробників також єдине.

http://komprompol.rada.gov.ua/komprompol/control/uk/publish/article?art_id=49637&cat_id=47310
Залишилися питання? Дзвоніть нам за телефоном (096) 525-57-21 або відправте своє повідомлення по електронній пошті chernigivderevprom@gmail.com