Держлісагентство та деревообробники: вороги чи партнери?

kristinaВ середу, 20 липня, відбулася чергова зустріч підприємців області, представників Асоціації “Чернігівлісдеревпром” з виконуючою обов’язки голови Держлісагентства Юшкевич Христиною Василівною.

Від попередніх ця зустріч відрізнялася тим, що відбулася в присутності народного депутата Віктора Галасюка, який послідовно відстоює інтереси вітчизняної промисловості і переконаний, що її розвиток принесе набагато більше користі, ніж черговий транш від закордонних донорів.

Тема зустрічі не нова — повний розвал ринку деревини і стосунків між лісовим господарствами та деревообробниками, які склалися в попередні непрості роки співробітництва. Отже про все по-порядку.

Непрозора робота Держлісагентства та його територіальних органів. Ні планів ні факту заготівлі, ні напрямків використання деревини. Не шукайте цю інформацію на сайті Чернігівського облуправління лісового та мисливського господарства —  її там нема. Як не змогли ми отримати від управління необхідної інформації на наші запити. На жаль обіцянки перших осіб  Держлісагентства розібратися в ситуації так і залишилися обіцянками.

Навіть більше. Зрозумівши свою безкарність і вседозволеність, керівництво Чернігівського облуправління на останній наш запит балансу заготовленої і використаної деревини відповіло погрозами припинити поставку сировини учасникам Асоціації. Як правильно вчинити в такому випадку? Промовчати?

Відсутність сировини для роботи підприємств. Як сталося, що розрахункова лісосіка збільшується, частково діє мораторій на експорт, а  деревообробники не можуть забезпечити себе навіть в тих обсягах, що були рік чи два тому?

Як цілком справедливо зауважив Віктор Галасюк, кожна проблема має конкретне ім’я. Не маючи балансу деревини неможливо взнати те саме ім’я.

Без конкретного імені ми маємо лише напрямки врегулювання проблем.

Перший напрямок — аукціони. Вони засновані для реальних деревообробників, а перетворюються на майданчик для спекулянтів. Останні у відкриту пропонують купити в них деревину переробникам, навіть не очікуючи завершення торгів.

Завжди заходяться підприємці, які не забирають в лісгоспах придбану на аукціоні деревину. Або навпаки: лісгосп не зміг забезпечити підприємця згідно аукціонної угоди.

Отже в кожному конкретному випадку треба з’ясувати хто винний і накласти справедливе покарання. Таким нейтральним арбітром повинна бути біржа, яка отримує плату за проведення аукціону та, згідно законодавства, повинна слідкувати за виконанням аукціонних угод. Для цього необхідно, щоб і покупці і продавці надавали інформацію біржі про виконання укладених угод.

Тому одна з пропозицій, яку висловив голова Асоціації Валерій Лозицький, полягала у систематичному інформуванні біржі лісокористувачами щодо виконання аукціонних угод. Це дасть змогу ефективно працювати аукціонним комітетам по виявленню недобросовісних учасників. Крім того, треба вирішити порядок моніторингу покупців, щоб виявляти та відсіювати спекулянтів. Питання лиш в тому, хто має право здійснювати такий моніторинг: Мінекономрозвитку, державні адміністрації чи незалежні спостерігачі.

Обговорювалося питання запровадження проекту нового положення торгівлі деревиною, яким передбачення кілька-ступеневі торги, серед яких торги для місцевих переробників. На що Христина Василівна повідомила про неможливість запровадити такі торги. Основними противниками нового положення стали Мінагрополітики та Антимонопольний комітет. Мотивація — відсутність відповідної законодавчої бази.

Другий напрямок – експорт деревини. На думку всіх деревообробників експорт — головна причина дефіциту деревини. Власне зараз із деревиною сосни відбувається те, що в минулому році відбувалося з іншими породами: чим ближче дата запровадження мораторію — тим важче придбати деревину. В минулому році до запровадження мораторію було лише три місяці. А мораторій на вивіз соснової деревини починає діяти лише з 2017 року. Тому імпортери щосили намагаються вивезти якнайбільше. І система Держлісагентства як може допомагає цьому.

Які наслідки такої політики? Їх можна знайти у статистичних даних на сайті облдержадміністрації, згідно яких за перший квартал цього року відбулося різке падіння індексів у виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічної діяльності (-40,6%). Протягом трьох місяців падіння показників майже таке, як за весь минулий рік (-41,2%)!  До 2015 року зазначені галузі лише нарощували виробництво і давали 13,5 % виручки від реалізації всієї продукції області.

Керівник агентства запевнила присутніх на зустрічі, що її відомство не втручається у діяльність держлісгоспів, не дає вказівок щодо укладання експортних чи інших прямих угод. Керівники лісгоспів здійснюють управління державним майном самостійно на підставі укладених з лісагентством трудових контрактів. Те ж саме ми чуємо від обласного управління. А директора лише розводять руками: “Ми люди підневільні”. Кому вірити?

Щоб з’ясувати ситуацію, Христина Василівна призначила у найближчі дні зустріч начальнику обласного управління лісового господарства та директорам лісгоспів Чернігівської області. Рішення поспілкуватися не лише з начальником управління, а з кожним директором особисто, вказує на глибокі мотиви і бажання реально вплинути на ситуацію, а також на рівень довіри. Сподіваємось, що знайдуть вихід із ситуації, а не цапа-відбувайла.

Дефіцит деревини в.о. голови пояснила складнощами у здійсненні санітарних рубок: наразі дозвіл видається лише на буреломи і вітровали, згарища та сухостійні ділянки. Також вона посилалася на Мінприроди, яке не затверджує лісосіки головного користування на території природно-заповідного фонду.

Не сприйняли деревообробники посилання Христини Василівни на проблему накопичення тонкомірної деревини: на останньому аукціоні така деревина йшла “на ура”.

Держісагентство відповіло на критику щодо відсутності балансу деревини тим, що проблема не лише державних лісгоспів. Натомість  запропонували створити загальний баланс по країні на рівні Кабінету Міністрів. Ми цілком погоджуємося на таке, але 75 % деревини заготовляється саме в системі Держлісагентства, решта — розпорошена по іншим міністерствам та відомствам. Посилання на рівень Кабміну (в структурі якого знаходиться само ДАЛРУ) можна розцінити як спробу в черговий раз уникнути відповідальності.

Підняли підприємці питання електронних торгів. Ми раніше  писали про цю проблему та намагання ДАЛРУ монополізувати цей напрям через підпорядковане йому ДП “Лісовий інноваційно-аналітичний центр” (ЛІАЦ). Наші підприємці пропонували як готове рішення, так і допомогу в удосконаленні програмного забезпечення. ЛІАЦ пообіцяв “почути всіх” – на тому й закінчилось.

Розмова в кабінеті Христини Юшкевич тривала майже дві години. І зустріч могла б завершитись як дві попередні: без реальних кроків врегулювання конфліктів і пошуку спільних інтересів. Але…

Галасюк Віктор Галасюк визначив пріорити і поставив завдання:

  1. Зробити баланс деревини: скільки і якого сортименту заготовляється, кому і як продається. Тільки маючи баланс заготівлі та споживання можна аналізувати реальну ситуацію і приймати правильні, виважені рішення, які не зашкодять ні лісникам, ні переробникам.
  2. Залучити фахівців і розробити весь необхідний пакет нормативних актів, який необхідний для створення прозорого, некорумпованого ринку деревини: від Законів до постанов Кабміну. Максимально врахувати інтереси як лісокористувачів, так і бізнесу. Знайти компромісний варіант для забезпечення сировиною малого, середнього і крупного бізнесу.
  3. Включити до законодавчого пакету питання сертифікації та контролю за законністю обігу деревини.
  4. Враховуючи, що для створення законодавчої бази необхідний певний час, знайти шляхи першочергового забезпечення деревиною внутрішнього споживача.

В свою чергу Віктор Валерійович пообіцяв всю необхідну допомогу у розробці та узгодженні проектів законів та постанов на всіх рівнях влади.

За результатами зустрічі Держлісагенство пообіцяло підготувати протокол наради та відповідні доручення.

Маємо надію, що цього разу вдалося пробити стіну байдужості Держлісагентства. Лісокористувачі і деревообробники ні в якому разі не повинні бути ворогами — лише партнерами. Втрата партнерських відносин лісівниками з екологами, споживачами, суспільством не приносить нічого, окрім втрат і розчарувань. І  відносини повинні будуватися на постійній, а не перманентній основі.

То ж будемо партнерами!

 

Залишилися питання? Дзвоніть нам за телефоном (096) 525-57-21 або відправте своє повідомлення по електронній пошті chernigivderevprom@gmail.com