У США створено революційний матеріал – прозоре дерево

1_mainДослідникам Мерілендського університету вдалося прибрати природне забарвлення дерев’яного бруска і зробити його прозорим. Матеріал, який створили американські вчені, міцніше скла та розкладається краще, ніж пластик.

Далее…

В Україні відсутня державна лісова політика

147648

Маємо рішуче відмовитися від усіх видів брехні, від практики підготовки важливих галузевих програм, законів і правил лісової політики анонімними дилетантами без широкої участі професіоналів, громадськості, без кваліфікованого і відкритого національного обговорення. Якщо це питання вирішиться, усі інші проблеми українського лісу підуть самі собою.

Так вважає Руслан ДЕРЕЧИНСЬКИЙ, професійний лісівник (закінчив Українську сільськогосподарську академію за фахом “Інженер лісового господарства”), голова ради Всеукраїнської асоціації деревообробної промисловості, яка входить до Федерації роботодавців України — найпотужнішого всеукраїнського об’єднання, яке представляє інтереси роботодавців в економічних та соціально-трудових відносинах із владою і профспілками на національному рівні.

— Руслане, кримінальна слава тягнеться за лісовим комплексом держави ось уже понад два десятиліття. Він є найбільш корумпованим і неефективним у плані бюджетної віддачі. Стан справ у лісовій галузі України за останні роки показав, що вітчизняному лісу потрібна мотивована, навчена і висококваліфікована адміністрація (мається на увазі якість людського ресурсу галузі). Що маємо на сьогодні?

— Розпочну з лісової “економіки”. Якщо і далі зберігатимуться нинішні обсяги заготівлі деревини, то вже за 15—20 років від лісових масивів лісистих регіонів країни залишаться лише фрагменти з кущів, самосіву осик і берізок, які навіть не нагадуватимуть головних рис лісових ландшафтів. У гіршому разі, за більшої інтенсивності рубок, ділова деревина на цих територіях буде вичерпана за ще коротший термін — 5—10 років. Такий стан лісів спричинить не лише серйозну екологічну проблему, а й гостру соціально-економічну кризу лісистим регіонам. Сьогодні у зв’язку з різким збільшенням обсягу заготівлі деревини лісовий сектор перейшов у стан хронічної стагнації. Ось коло проблем галузі, які лежать на поверхні: нестабільність і неефективність роботи більшості держлісгоспів, відсталість технологій заготівлі й переробки деревини, відсутність модернізації та інвестицій, різке зростання нелегальних рубок, зниження якості деревини, недосконалість законодавства щодо реалізації необробленої деревини в Україні. На вершині цієї “піраміди” — жахлива корупція, уседозволеність так званих лісових чиновників. Галузь ледь тримається на експорті деревини за мінімальними цінами та ще й з “відкатами”. Таке лісове господарство економічно безперспективне, бо не забезпечує навіть самовідтворення. Система нормативів, які діють у лісогосподарському секторі, прив’язана до методики радянської доби і не враховує ні нових технологій, ні особливостей конкретних територій. Відвічне запитання — що робити? Становище врятує негайне розмежування функцій лісовирощування і переробки деревини. Ми досі тупцюємо навколо проблеми, коли лисиця вирощує курчат, сама їх доглядає і, зрештою, веде їх “облік” і “звітується”. Лісівникам мають залишитися функції лісопосадки і лісорозведення, лісовпорядкування, догляд, захист лісу від шкідників і пожеж з доведенням його до віку головного користування. Функції ж переробки мають перейти до приватних суб’єктів підприємницької діяльності. Це — практика Європи, практика всього цивілізованого світу. Ділова деревина повинна підлягати реалізації виключно на аукціонах за конкурсними цінами. Такий розподіл функцій автоматично знімає корупцію і хижацьке ставлення до природного блага, яке належить усьому українському народу. Але це ще не все. На сьогодні держава не визначила законодавчо всіх форм корупції і зловживань у лісовій галузі. Цим користуються представники влади в особистих цілях, а деякі представники бізнесу використовують ці лазівки для отримання комерційних “преференцій”.

Що ж до “людського ресурсу” галузі, її адміністрації, то їхній рівень не витримує жодної критики. Натомість повсюдний цинізм, пристосуванство, неуцтво, непрофесіоналізм і правовий нігілізм, які чимдалі вкорінюються ще більше.

— Ви торкнулися проблеми експорту деревини. Про неї в українських ЗМІ написано більше, ніж про Французьку революцію. І все — негатив. А чи не можна детальніше про цей тіньовий державний грабіжницький бізнес?

— В Україні немає спеціальних законів про експорт лісу. Можливо тому, що не існує державної лісової політики. Експорт здійснюється в загальному порядку: ніякої попередньої реєстрації в митному органі як учасника зовнішньоекономічної діяльності (експортера лісоматеріалів) не вимагається. При цьому, як свідчить практика заготівлі, обробки й експорту лісоматеріалів, у переважної більшості так званих експортерів немає документів, які б підтверджували факт легальної заготівлі чи придбання деревини. А чинна нормативно-правова база лісової галузі робить нерентабельною цивілізовану лісозаготівлю. Саме в цьому причина її занепаду, бо екстенсивна модель лісокористування, яка залишилась у спадщину від СРСР, була розрахована на іншу економіку й інші реалії, а в нових соціальних умовах вона вичерпала себе і перестала працювати.

Екстенсивні методи господарювання і при цьому експорт круглої деревини поставили хрест на подальшому розвитку лісової галузі, яка повинна бути збалансована з потребами внутрішнього ринку, але останній заважає нашим чиновникам, які за деревами не бачать лісу. На так званий експорт відвантажується високосортна деревина за низькою ціною, в якій закладено відповідну “маржу”. Ця “маржа” осідає на закордонних рахунках лісових баронів і чиновників. У гонитві за експортним кряжем так звані експортери збіднюють сировинну базу, що в недалекій перспективі призведе до закриття місцевих підприємств і деградації лісових районів.

Модернізація лісового сектора полягає в організації глибокої переробки деревини всіх сортів на місцях. Така форма повинна забезпечити і зайнятість населення, і його соціальний рівень, і розвиток інфраструктури, і розширення суміжних виробництв. А боротися з негативним фактором сировинної економіки можна лише розвитком високотехнологічних виробництв.

Зауважу, що нинішня нормативно-правова база лісового сектора давно не в змозі забезпечити інтеграцію в неї потреб приватного сектора — деревообробки. Адже бізнес вживає серйозні заходи для забезпечення стійкого й тривалого доступу до сировини, що є ключовим фактором для ухвалення обґрунтованих інвестиційних рішень, а потенціал українського лісового відомства безсилий перед вимогами ринкової економіки і принципами конкуренції. Безсилий в усіх відношеннях, бо відомство насамперед думає про власну кишеню.

— Ви — деревообробник. Хотілося б почути, якими факторами нині визначається ефективність деревообробки, що тісно пов’язана з лісовою галуззю?

— Сьогодні вже ніхто не сумнівається у потребі мати потужну деревообробну промисловість. Саме вона вказує єдиний шлях відходу від експорту круглого лісу. Якщо Україна претендує на статус держави з розвиненою економікою, вона просто зобов’язана перейти від експорту до власної глибокої переробки. Все інше — від лукавого. До прикладу: на підприємстві “ЦУНАМІ” (Волинська обл.), де працюють 280 спеціалістів, створюється річний національний продукт, еквівалентний 0,5 млрд грн. Такий самий продукт створюють усі лісові підприємства Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства, де працюють понад 2 тис. людей.

Коментарі зайві. Повторюю, ефективність роботи галузі багато в чому визначається виробництвом готової продукції з високою доданою вартістю. За загальним індексом участі в ланцюжку цього економічного показника Україна далеко відстає не лише від провідних світових виробників, а й від усіх колишніх радянських республік. Нині, на думку українських деревообробників і економістів, ключовим питанням розвитку вітчизняної глибокої переробки деревини є збільшення доданої вартості на кубометр заготовленого лісу. Тому державі вкрай потрібна стратегія розвитку лісового комплексу як мінімум на 20 років, що повинна містити такі заходи, як розвиток внутрішнього попиту, розвиток цивілізованого експорту і технологій, відновлення вітчизняної лісової науки і освіти. У підсумку за 15—20 років можна чекати збільшення доданої вартості в 1,5—2 рази. Це підтверджує практика розвинених країн. Нині ж уся додана вартість на всіх етапах — від деревини на пні до кінцевого продукту — залишається за кордоном і в кишенях тих, хто причетний до лісової економіки.

Але повернімося до власне лісової галузі. Сьогодні так звана примітивна лісопереробка у державних лісогосподарських підприємствах, які “беруть” собі ліс по собівартості, — це виробництво з високим рівнем ризику для нових капіталовкладень. Про якусь конкуренцію не варто навіть вести мову. Попри відносно невелику капіталоємність обладнання, продуктивність такої лісопереробки низькорентабельна і нерідко збиткова! Водночас скажу, що тут виникає запитання: чи вистачить політичної волі новому уряду України пригамувати апетити лісозаготівельників — як легальних, так і нелегальних, які правлять “лісовий бал”? Чи захопить президента і уряд ідея державного масштабу — організувати правильне лісове господарювання на основі принципів сталого користування лісом і збереження його біологічного розмаїття? Чи все і далі відбуватиметься за принципом “після нас — хоч потоп”? Запитання не риторичне. Адже саме від держави, від нашого професіоналізму залежить, чи тупцюватимемо на місці — як останні два десятиліття, з сумом згадуючи світлі ідеї класиків лісової науки, — чи все ж таки зробимо крок уперед.

— Повернімося до правових аспектів ринку деревини, які сьогодні, як і все інше в лісовій галузі, далекі від вимог часу.

— Підвищення ефективності лісового господарства за рахунок зміни правил лісокористування — невідкладне завдання, яке держава і бізнес повинні вирішувати вже сьогодні. Тому перехід на рейки інтенсивного використання лісових ресурсів обговорюють фахівці галузі, бізнесмени-деревообробники, екологи, Верховна Рада. Усім відома складна доля законопроекту №1362 “Про особливості державного регулювання діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів”, який ухвалили 9 квітня 2015 р., а президент України Петро Порошенко підписав його лише через три місяці, після того як з відповідними вимогами до нього звернулися народні депутати України і підприємство “Єврошоп-Смига” (Рівненська обл.).

— Руслане, Держлісагентство України мотивує власний експорт двох мільйонів кубометрів деревини (сосни) на рік тим, що, мовляв, вітчизняна деревообробна промисловість не має технічних можливостей її переробити. Прокоментуйте, будь ласка, цей “феномен”.

— Зараз в Україні будуються сучасні високотехнологічні потужні переробні підприємства в Одеській, Житомирській, Волинській і Рівненській областях. Триває технічне переоснащення низки деревообробних підприємств Закарпаття. Уже наприкінці 2017 року вони почнуть працювати і зможуть щорічно приймати ту кількість деревини (сосни), яка нині експортується.

— І насамкінець: ви сподіваєтеся на державну підтримку?

— Як зазначив на початку нинішнього року експерт програми FLEG II, Світовий банк (Україна) Михайло Попков на засіданні круглого столу, що був присвячений проблемам лісової галузі України, висновок з аналізу стану лісової галузі сумний: “Державне управління лісами за роки незалежності України так і не спромоглося розробити систему економічних і правових важелів, які б регулювали роботу лісових підприємств з різними сировинними можливостями. Ситуація пущена на самоплив, внаслідок чого відбулося розмежування підприємств за рівнем фінансового забезпечення. На межу банкрутства поставлені підприємства південних і східних областей, втрачені орієнтири економічної діяльності держлісгоспів, створені тепличні умови для використання різноманітних корупційних схем при здійсненні їх господарської діяльності, підірвані основи справедливості і рівності можливостей, які були фундаментом стабільного розвитку галузі”. 

Краще й не скажеш. Як на мене, багато залежить від рішень нової виконавчої влади України. 28 квітня нинішнього року під час зустрічі президента Петра Порошенка за участі прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з представниками вітчизняного й іноземного бізнесу, в якій я мав нагоду взяти участь, Володимир Гройсман заявив, що “…в Україні необхідно змінити систему прийняття рішень і підвищити якість державного управління, що дозволить подолати зарегульованість та тиск на бізнес, сприятиме розвитку національної економіки та відновленню соціальної справедливості в країні”. 

Лише загальними зусиллями ми зможемо сформулювати державну лісову політику, яка відповідатиме національним інтересам країни, забезпечить раціональне використання нашого загального багатства — лісу, допоможе зберегти його для прийдешніх поколінь. Попереду велика і відповідальна робота.

Петро Чечелюк

ZN,UA

На дорогах к портам установили круглосуточный весовой контроль

587a7597243d2c81f6cf97e68b5cddc1Укртрансбезопасность направила дополнительные группы инспекторов для реализации габаритно-весового контроля в южных областях страны

В Одесскую, Николаевскую и Херсонскую области Украины с 10 мая 2016 года направлены дополнительные группы инспекторов Государственной службы по безопасности на транспорте (Укртрансбезопасность) для выполнения плана действий по реализации общегосударственного мероприятия сохранения автомобильных дорог общего пользования от разрушения.

Далее…

Круглый стол с острыми углами

srbМыслимо ли, что экономика одной из самых богатых в Украине лесами  Сумской области (17% от всей площади) страдает от нехватки древесины, а ее и так немногочисленные деревообрабатывающие предприятия испытывают  хронический дефицит сырья? Почему большая часть вырубленного леса, минуя открытые торги,  уходит в виде «кругляка» за пределы региона? Что мешает ему   максимально эффективно использовать свой лесной ресурс, развивать деревообрабатывающую и мебельную отрасли, создавать  новые рабочие места и существенно пополнять тем самым областной и местные бюджеты?

Эти вопросы задаются уже не один год. Каждый новый губернатор Сумщины ставит их в качестве задачи, требующей  первостепенного решения. Но, странным образом эти благие намерения так и остаются только намерениями, а наработанные разного ранга комиссиями  предложения покрываются пылью в архивах облсовета и областной администрации.

Однако бесконечно проблема обеспечения области древесиной в условиях хоть и вялой, но все же поступательной  «европеизации» украинской экономики, «буксовать»  не могла. Первой ласточкой для игроков рынка леса на Сумщине, обещающей весну, наконец-то, прозрачных отношений между его покупателями и продавцами,  стали торги, открывшейся в январе 2015 года Сумской ресурсной биржи (SRB). В отличие от «Сумыагропромбиржи», она не только предлагала новую модель торгов на уровне мировых биржевых стандартов, но и давала возможность лесопользователям принимать участие помимо  ежеквартальных  торгов в торгах промежуточных, которые на сегодня уже стали еженедельными, тем самым увеличив оборот лесного ресурса.

Цели и задачи  SRB председатель ее биржевого комитета Даниил Маландий определял тогда так: «Мы хотим привести торги к тем стандартам, которыми пользуется весь мир. Сейчас рынок лесооборота в Украине – это постсоветский рынок. Даже не рынок, а базар, заточенный под определенные структуры, в которых сидят «нужные» люди и выводят из этого потока деньги. Мы же ставим перед собой задачу организовать такие торги, которые бы отвечали европейскому уровню».

За словами последовали дела. Была максимально усовершенствована  в соответствие с мировой практикой процедура торгов, которая впервые в Украине предусматривала гарантию выполнения  обязательств купли-продажи. А через полгода опять же впервые в Украине Сумская ресурсная биржа, разработав собственное программное обеспечение,  внедрила электронные торги необработанной древесиной сначала для резидентов, а затем и нерезидентов. «Теперь каждый участник таких торгов может работать с неограниченным количеством биржевых абонентов, – говорит директор SRB Юрий Смоляр, – наблюдать за торгами и принимать в них участие, заключать сделки в режиме реального времени, не покидая своего офиса. Оформление сделки, которое раньше занимало несколько дней, теперь происходит за две-три минуты. Это очень удобно, это огромная экономия времени и средств. А главное – такие торги совершенно прозрачны и равны для всех их участников и делают невозможным какой-либо монопольный сговор или теневые договоренности».

Амбициозная цель организовать торги,  отвечающие современным мировым биржевым стандартам,  и сделать Сумы столицей электронных торгов в Украине по продаже древесины была достигнута менее, чем за год. Первыми оценили высокий уровень торгов на Сумской ресурсной бирже, ее удобство деревообработчики. И не только на Сумщине. «Сумская ресурсная одна из самых прогрессивных и прозрачных бирж в Украине, – считает президент Всеукраинской асоциации деревообрабатывающих предприятий Дмитрий Артемчук. – Она – локомотив развития биржевых торгов в нашей стране, и неудивительно, что именно ее опытом воспользовались те, кто хочет перевести их на рельсы европейской практики». Опыт SRB и ее программное обеспечение уже внедрили Всеукраинская лесная биржа (Киев, Житомир) и Прикарпатская универсальная товарная биржа (Ивано-Франковск). Определенным признанием новаторской деятельности SRB стало и то, что голову ее биржевого комитета Даниила Маландия включили в состав экспертной рабочей группы по подготовке проектов реформирования нормативно-правовой базы и регулирования обращения лесных ресурсов Госагентства лесных ресурсов Украины.

Однако решили ли эти без преувеличения революционные шаги основную проблему – обеспечение деревообработчиков Сумщины необходимым им объемом сырья? Увы, нет, ведь биржа только посредник и на объемы сырья, выставляемого на торги(это прерогатива управления лесного хозяйства),  влиять не может. А длящийся уже несколько последних лет конфликт между продавцами леса и его переработчиками не угас, а еще больше разгорелся.

Это наглядно продемонстрировал и собранный 11 мая Сумской областной организацией работодателей деревообрабатывающего и мебельного производств «круглый стол» с участием президента Всеукраинской асоциации деревообрабатывающих предприятий,  Сумской ресурсной  биржи, депутатов облсовета, представителей облгосадминистрации и Сумского областного теротделения Антимонопольного комитета Украины. Уже сам факт того, что приглашенные к участию в нем директора лесхозов и  управление лесного хозяйства его проигнорировали,  говорит о многом. И, в первую очередь, об уязвимости их позиции и нежелании вести откровенный разговор о ситуации на рынке купли-продажи леса в области. Очевидно, они понимали, что сесть придется за «круглый стол» с острыми углами, ведь среди вынесенных на обсуждение вопросов были и такие неприятные, как «Существующие коррупционные схемы торговли древесиной и борьба с ними» и «Проблемы при выборе торговой площадки для проведения квартальных аукционов».

Обсуждение последнего вопроса было особенно острым. По словам переработчиков, их искусственно лишают выбора площадки для торгов в области, ориентируя на работу с «Сумыагропромбиржей», к которой у них нет доверия, и которая помимо неподъемных комиссионных и ПДВ, не регулирует цены на древесину, а наоборот поднимает их все выше и выше. Торги на Сумской ресурсной бирже в разы понятнее, прозрачнее, доступнее по ценам и  удобнее, но лесхозы выставляют на них небольшие объемы древесины. Таким образом, потребности местных переработчиков удовлетворяются в лучшем случае на 30%, что влечет за собой сокращение рабочих мест и поступлений в областной бюджет, а практически весь ликвидный лес уходит через перекупщиков в другие регионы или за границу.

Депутаты областного совета, говорят обработчики,  вмешиваться в ситуацию не хотят, поскольку этот сугубо экономический вопрос перерос в политический. Ведь директор «Сумыагропромбиржи» возглавляет областную организацию политической партии УКРОП и торгуя, по их словам,  в облсовете голосами членов своей фракции, пробивает нужные ему, а не экономике региона  биржевые преференции.

Возмущение, действительно загнанных в глухой угол резким ростом цен на сырье деревообработчиков, которым, наконец-то, дали возможность выговориться и донести до власти свои беды, было настолько бурным, что некоторые готовы были идти протестовать под стены областной госадминистрации. Но в конечном итоге приняли резолюцию «круглого стола», в которой рекомендовали лесопользователям области проводить квартальные торги по продаже древесины, начиная с торгов на ІІІ квартал этого года не на «Сумыагропромбирже», а на торговой площадке ТСБ «Сумская ресурсная биржа». Также деревообработчики намерены в ближайшее время провести конференцию, по результатам которой, уверены они,  добавится количество примкнувших к резолюции из числа тех, кто не смог принять участие в «круглом столе» в Сумах.

Достаточно ли этого будет для того, чтобы переломить ситуацию и перенаправить денежные потоки от торговли лесом из частных  карманов в «карман» областного бюджета? Или  в нее уже пора вмешаться антикоррупционным и правоохранительным органам?

Александр Гвоздик

Источник: Сумская ресурсная биржа

Влада Чернігівщини готує меморандум з Асоціацією «Чернігівлісдеревпром»

11 травня в Ічні відбулося виїзне засідання постійної комісії обласної ради з питань агропромислового комплексу, екології, природокористування та земельних відносин, яке провів її очільник Віктор Кияновський.

Члени постійної комісії розглянули питання «Про підписання Меморандуму про співпрацю між обласною радою, облдержадміністрацією та Асоціацією лісозаготівельних і деревообробних підприємств області «Чернігівлісдеревпром» та постійними лісокористувачами».

Учасники засідання погодилися, що співпраця між лісокористувачами, деревообробниками та місцевою владою необхідна. Жваву дискусію викликали питання залучення якнайбільшого кола лісокористувачів та деревообробників до підписання меморандуму, а також завдання і повноваження спільної робочої групи, яку пропонується створити для налагодження співпраці між сторонами угоди.

Після обговорення меморандуму було ухвалено рішення про необхідність доопрацювання цього документу.

Окрім того, комісією дули були розглянуті інші питання. Заслухавши інформацію про роботу місцевого єгерського підприємства ТОВ МРП «Єгер», депутати профільної комісії визнали його діяльність задовільною. Також народні обранці обговорили проект рішення обласної ради щодо затвердження зони санітарного водозабору для компанії «САН ІнБев Україна» та прийняли рішення підтримати цей документ на черговому пленарному засіданні.

????????????????????????????????????

01 (1)

????????????????????????????????????

 

У статті використані матеріали сайту Чернігівської обласної ради

 

Житомир, нова біржа, прозора торгівля

047_470x325Вже не один рік в ЗМІ лунає інформація щодо непрозорої реалізації деревини в Україні. Для вирішення проблемної ситуації регулятором в лісовій сфері (тоді Держкомлісгоспом України) було виданий наказ №42, згідно якого весь ліс, який має бути заготовлений постійними лісокористувачами протягом кварталу, реалізовується виключно на аукціонних торгах, щоб уникнути зловживань при фактичній монополії у лісовій галузі. Механізм ніби запрацював і ліс реалізовується на аукціонах, але є деякі проблеми.

Далее…

Мораторій на вивезення лісу: відмінити не можна залишити

260_650x410Вже давно не новина те, що в Україні майже не контролюється вирубування лісів. Ситуація подібна до тої, що склалася з бурштином – ліс рубають, а потім в обхід державного бюджету продають за кордон. Від бурштинової тематики лісова відрізняється тим, що уваги їй приділяється менше. А ще тим, що шкоди від варварського поводження з лісами може бути набагато більше, аніж від бурштинових “копанок”.

Далее…

Гройсман поручил ликвидировать “лишние” органы, инспектирующие бизнес

groisman_3[321990](265x177)Глава Кабинета министров Украины Владимир Гройсман поручил до 1 июля этого года завершить ликвидацию лишних инспектирующих деятельность предпринимателей органов

Далее…

Кабмин решил уволить главу Гослесагентства из-за массовых вырубок

5732f4b3918d9Кабинета министров сегодня примет решение об увольнении руководителя Государственного агентства лесных ресурсов (Гослесагентство) Александра Ковальчука.

Об этом заявил премьер-министр Владимир Гройсман, передает “Интерфакс-Украина”.

Далее…

20 цитат Эрика Райнерта – человека, которого должны услышать украинские реформаторы

picture_20-citat-erika-rajner_537_s1Украина еще не научилась извлекать выгоду из своих преимуществ: у нас много ресурсов, но мы используем их неправильно, народ готов перетерпеть трудности, но сложных и непопулярных реформ пока нет. То, что нужно сделать правительству – это услышать советы и своих граждан, и более опытных экспертов. А каждому украинцу нужно здраво оценивать правильность шагов правительства. Keep calm and work hard над собой.

Далее…

Page 2 of 3123
Залишилися питання? Дзвоніть нам за телефоном (096) 525-57-21 або відправте своє повідомлення по електронній пошті chernigivderevprom@gmail.com