Зустріч деревообробників у Львові 14 травня 2016 року

 

львів 14.05

14 травня у м. Львові, в приміщенні Львівського національного лісотехнічного університету, відбулися всеукраїнські збори деревообробників та лісозаготівельників України. На зборах були представники підприємств лісозаготівельної та деревообробної галузі та профільні асоціації практично зі всієї країни: Волинь, Закарпаття,  Київ, Львів, Суми , Тернопіль, Івано-Франківськ, Житомир, Черкаси, Чернівці, Чернігів та інші. Також завітали перший заступник голови Львівської облдержадміністрації Ростислав Замлинський, начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека, його заступник Юрій Громяк, а також заступник начальника Івано-Франківського ОУЛМГ Роман Варварчук. Всього у залі університету були присутні 105 учасники, представлено 10 регіональних асоціацій.

Сумно, але керівництво Держлісагентства проігнорувало запрошення взяти участь у цьому заході. Більш того, окремі начальники обласних управлінь лісового господарства дуже наполегливо “просили” місцевих деревообробників не їхати до Львова.

На порядку денному стояли питання розгляду запропонованого Кабміном України (в обмін на зняття мораторію) порядку продажу необробленої деревини, звернення до центральних органів виконавчої влади про підтримку власного товаровиробника, а також протидія кампанії по  забороні різних типів рубок лісу.

Першим виступи розпочав Ігор Соболевський. Він, як завжди емоційно, висловив стурбованість тим, що окремі політичні групи намагаються перетворити лісову галузь на кишеньковий орган по розподілу деревного ресурсу. За підтримки європейських компаній-імпортерів, через Світову організацію торгівлі, вони торпедують мораторій на експорт деревини. На переконання доповідача мораторій експорту деревини не порушує вимоги СОТ. А зомбування населення через засоби масової інформації задля створення із деревообробників ворогів природи, раптове перетворення маси політиків у лісових експертів – це також частина плану по знищенню деревообробної галузі.

Перший заступнику голови Львівської ОДА  Ростислав Замлинський  підкреслив, що регіональний розвиток та створення нових робочих місць – головні завдання адміністрації. Пропозиція інвестиційних проектів, пошук інвестиційних проектів – основний напрямок роботи виконавчої влади. ОДА одна з перших підтримала ініціативу по перегляду правил торгівлі та запровадження єдиної системи електронного обліку деревини.

Важливою ділянкою роботи області є налагодження співпраці як із Кабміном, так і громадськістю.  За словами пана Ростислава громадськість –  це партнер. Обласна адміністрація відкрила доступ до публічної інформації, зокрема що стосується лісової галузі. Реакція від суспільства не забарилась і змінилась з агресії до співпраці.

Обладміністрація готова сприяти інвестиціям. Зокрема ведуться переговори щодо створення деревообробного виробництва підприємцями з Китаю.

Забігаючи наперед відзначу, що створення підприємств з іноземним капіталом (як на Львівщині, так і в інших регіонах) було сприйнято делегатами зустрічі досить негативно. Наші підприємці здатні розвивати власне виробництво за умов стабільного ринку та сприятливої кредитної політики.

Завідувач кафедрою ботаніки, деревознавства та недеревних ресурсів лісу Леонід Осадчук відзначив, що  ліс є відновлюваним джерелом сировини. Але в сучасному світі його експлуатація перевищує відтворення.

Зменшення навантаження на ліс представник ЛТУ бачить у поглибленій переробці деревини, що дасть можливість отримувати більший економічний  ефект із кожного кубометра деревини, вирощеного та зрубаного на Україні. Це під силу навіть дрібним підприємствам. Окремий напрямок – розвиток галузевої кооперації. Переваги від кооперації полягають у розподіл прибутку від створення готового продукту.

Було піднято проблему надмірних рубок формування та санітарних рубок. Причина – рентна плата на таких рубках складає біля 10 гривень, а на рубках головного користування – біля 400 гривень за кубометр зрубаної деревини. Вихід доповідач бачить у зміні принципу нарахування рентної плати з попневої на плату по площі.

Вітчизняна наука готова робити ґрунтовні та глибокі дослідження для подолання проблем, які є у лісовій галузі. Така співпраця повинна бути взаємовигідна.

Проблеми обмеження рубок – це загальносвітова проблема. Прикладом подолання надмірної експлуатації лісів може бути США, де лісова галузь не має великих прибутків, але місцева громада готова платити додатковий податок на утримання та збереження лісу.

Наступним питанням порядку денного було розгляд положення про торгівлю необробленою деревиною, запропоноване урядом.

Доповідачем по цьому питанню був голова Волинської асоціації Литвинюк Іван Ксенофонтович. Він зазначив, що наші державні мужі роблять кроки, які поступово ведуть до нищення деревообробної галузі. Свідомо затягується впровадження готового положення про торгівлю деревиною, напрацьоване робочою групою при Держлісагентстві. Тепер з’явився урядовий документ, який пропонують ухвалити в обмін на зняття мораторію.

Відмінності проекту Кабміну від того, що розроблений робочою групою наступні: деревообробні підрозділи постійних лісокористувачів беруть участь на аукціонах на загальних засадах,  скасовані спеціалізовані аукціони.

Була висловлена пропозиція чітко прописати порядок формування стартових цін, головні аукціони проводити лише з голосу; нарахування винагороди біржі здійснювати за стартовими цінами.

Багато присутніх в залі висловили недовіру до електронних торгів. Турбує забезпечення доступу до таких торгів, захищеність даних. Висловлювалися побоювання, що такі торги будуть монополізовані підприємством, підконтрольним Держлісагентству, що неприпустимо.

Позитивний приклад роботи Сумської ресурсної біржі не переконав всіх скептиків у перспективності впровадження електронних торгів. Але така доля всіх новацій, електронні торги – не виключення.

Далі почалися обговорення проекту положення про реалізацію необробленої деревини. Представник меблевого підприємства “Інтер’єр” з Івано-Франківщини зазначив, що переважна частина підприємств – лісопильно-стругальні. Менше ніж за рік кількість деревообробників  в області зросла з 200 до 600. І зросла за рахунок підприємств на єдиному податку: зареєструвався, придбав стрічковий верстат і бензопилку – вже деревообробник. Це не вихід в умовах дефіциту деревини. Повинні бути преференції на певний час для тих, хто вкладає значні інвестицію і розвиває глибоку переробку.

Голова Чернівецької асоціації нарікав, що ефективність мораторію низька. Лісгоспи нарощують переробку деревини: якісної, вартісної  деревини, а не низькосортної, як було обіцяно керівництвом галузі. І така тенденція зберігатиметься, оскільки держпідприємства не вкладають коштів у придбання обладнання з переробки низькотоварної деревини. Вражає байдужість Держлісагентства, яке ігнорує запрошення на зустрічі з іноземними інвесторами, не сприяє розвитку деревообробки країни.

Дмитро Саїн запропонував внести до законодавства заборону експорту пиломатеріалів цінних порід, щоб отримувати максимальну користь від їх переробки в Україні.

Розмови про іноземних інвесторів весь час викликали досить бурхливу реакцію залу, тому делегати  зі Львову та Чернівців наголошували на тому, що за умови прийняття державної програми підтримки деревообробки та зрозумілої політики забезпечення сировиною вітчизняні підприємці здатні бути ефективними інвесторами.

Дмитро Артемчук від Житомирської асоціації розповів про проведену  спільну роботу з обладміністрацією щодо недопущення мораторію на різні види рубок. Із розчаруванням констатував, що спроби створити реєстр місцевих деревообробників наражаються на неочікуваний супротив. Із 400 підприємців лише 20 погодилися показати своє виробництво.

На ринку деревини повинні бути рівні можливості для всіх. Щоб бути конкурентними необхідно розвивати власне виробництво, поглиблювати переробку. Чи всі готові вкладати у власне виробництво? Чи всі готові грати чесно?

Питання інвестицій у власне виробництво, преференції для виробництв з поглибленою переробкою піднімалися не раз, а тому викликали досить бурхливу реакцію. Особливо реакцію підприємців з віддалених куточків Карпат і забутих всіма селищ, для яких пилорама – єдиний заробіток. Однозначна відповідь відсутня. З одного боку ми повинні максимально ефективно переробляти деревину, розвивати власна виробництво, створювати високу додану вартість. Але, як зауважив  представник Чернівців, 0,1 % переробних підприємств – це крупні підприємства, 5,2 % – середні, решта – дрібні лісопильні, що дають робочі місця та мають право на існування.

Голова Закарпатської асоціації підняв тему енергетичної незалежності. Одним з шляхів вирішення проблеми є розвиток деревообробки,  використання відходів переробки та тонкомірної деревини в енергетиці, а не експорт сировини за кордон.

Він привів цікаві приклади інших країн щодо розвитку власних підприємств. Повчальний досвід Угорщини, яка, у зв’язку з мораторієм експорту деревини з України, надає власним деревообробникам безвідсотковий кредит до 100 тисяч євро на розвиток та модернізацію виробництва. Це, до речі, вже вплинуло на ринок вживаного обладнання в Україні.

Наступним в порядку денному зустрічі стояло питання звернення до перших осіб України про підтримку вітчизняного лісопромислового комплексу, яке, за дорученням зібрання, зачитав голова асоціації “Чернігівлісдеревпром” Валерій Лозицький. У зверненні містяться вимоги не скасовувати мораторій на вивезення необробленої деревини, не приймати популістських рішень щодо заборони рубок лісу та виважено підійти до розробки довготермінової програми розвитку лісогосподарського і лісопромислового сектору економіки, впорядкування ринку деревини та встановлення європейських правил рубок, призначення фахового керівника лісової галузі здійснювати після обговорення з громадськістю.

Нажаль у звернення не може вмістити весь перелік вимог, які висували підприємці, присутні в залі університету: занадто довгий цей перелік.

Слово було надано начальнику Львівського облуправління лісового та мисливського господарства. Лейтмотив виступу: лісівники та деревообробники – партнери. Роль держави полягає в тому, щоб збалансувати ці інтереси. Але до цього часу відсутня політична воля, здатність по-державницькі балансувати інтереси галузі.

Ситуація в країні вимагає робити певні кроки до співпраці, до пошуку виходу із глухого кута. При облдержадміністрації створена рада лісового сектору економіки, яка може опрацьовувати профільні питання та пропонувати фахові пропозиції, формувати звернення до центральних органів влади.

Асоціації не повинні мовчати. Правила в Києві пишуться переважно для крупних гравців. Не буде роботи – правила прийматимуться без участі асоціацій.

Звісно ж найбільш болюче питання для лісівників – це намагання встановити мораторій на різні види рубок. Особливо обурює окремих політиків встановити мораторій на рубку лісів в Карпатах на 20 років, який не має нічого спільного з реальністю. В державі відсутнє бачення розвитку країни: у політиків плани мораторію на рубку деревини уживаються із планами енергонезалежності країни.

Пан Дейнека звернувся до присутніх із проханням інформувати управління про всі підозрілі рубки або інші лісопорушення: “Ви в лісі буваєте частіше за інших”.

Також запевнив учасників зборів, що держлісгоспами області виставляється на аукціон, враховуючі проведені додаткові сесії, 82 % від ресурсу. Решта використовується в тому числі на власну переробку, яка дає змогу лісівникам вижити в непростих умовах.

Роман Орестович, заступник начальника Івано-Франківського облуправління, звернув увагу присутніх і на інші види заборон, як-то “місяць тиші” або заборону рубок буку та рубок на висоті більше 1200 метрів. Дані заборони не можуть вирішити комплексу проблем, які накопичилися в лісовому господарстві.

У продовження теми заборони рубок виступали представники карпатського регіону, які справедливо критикували владу за необдумані рішення, нездатність знайти компроміс у використанні екологічних та економічних властивостей  лісу. Рубка в Карпатах починається з будівництва дороги, яка нікуди не зникає, якою потім користуються ті ж туристи. Але дороги – це чималі капіталовкладення. Вже є прецеденти, коли лісозаготівельники будують дорогу до майбутньої лісосіки, але раптова заборона рубок призводить до мільйонних збитків, які ніхто не відшкодує.

З’їзд у Львові в черговий раз підтвердив, що керівництво галузі, як і керівництво країни, фактично втратило зв’язок із реальним сектором економіки. Відсутність фаховості, підміна її популізмом завдають непоправної шкоди економічній, екологічній та соціальній сфері. І найбільш відчутне це у лісовій економіці. Стратегічна короткозорість, зосередження галузевого керівництва на вирішенні вузьких корпоративних цілей призводить до накопичення проблем, до розвалу лісової галузі, а відтак – до  знищення деревообробної галузі України на радість недоброзичливих сусідів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Залишилися питання? Дзвоніть нам за телефоном (096) 525-57-21 або відправте своє повідомлення по електронній пошті chernigivderevprom@gmail.com