Яким буде завтра українських лісів

slavpeople.com-1_jpg_203x203_crop_upscale_q85Експерти висловили зауваження щодо концепції розвитку галузі  

Лісова галузь України забезпечує роботою понад 50 тисяч працівників. А вкриті лісами 10 тисяч гектарів — це лише наполовину менше площі наших сільськогосподарських земель. Є й інші цифри та факти, які доводять: доля лісу — питання для України надважливе.

Успіхи чи провали

Професор-лісівник Юрій Марчук зауважує, що на противагу фантастичним (понад 100 млрд на рік) збиткам, які завдають державі деякі державні підприємства, середньостатистичний лісгосп (теж — ДП) працює прибутково. Але попри це і ЗМІ, і суспільство роботу галузі оцінюють негативно.

Науковець називає три причини такого ставлення. Перша — закритість системи. Робота лісівників — як чорний ящик. Пересічний українець бачить лише вирубані галявини і навантажені лісом вагони і не знає, чи законно зрубано ліс, куди підуть кошти від реалізації деревини, що буде з вирубаною ділянкою. А головне — що буде завтра з улюбленим з дитинства рідним гайком.

Попри те, що деякі обласні управління лісового господарства стали розміщати на своїх сайтах відомості про плани рубок, до справжньої прозорості ще далеко. Є багато інших зауважень щодо відкритості лісового відомства. Наприклад, я понад чотири місяці не можу отримати відповіді на запитання, які спрямував очільнику лісового відомства.

bds.com.ua-ozero-sinevir-33

Управляти лісовою галуззю повинні грамотні, чесні й відкриті для діалогу із суспільством професіонали. Фото з сайту bds.com.ua

Чого чекаєш, прокуроре?

Друга причина «лісового негативу» у списку Марчука — корупційні ризики. Недарма кажуть: ліс — справа темна. Проведений експертами Світового банку аналіз свідчить, що деревину продають на експорт за явно заниженими цінами. Куди іде різниця між ринковими цінами та скромними цифрами, що фігурують у накладних, на жаль, аналіз не спроможний показати. Але за чаркою чаю будь-який лісівник назве вам і отримувачів цього профіту, і приблизні долі кожного.

У 2011 році КРУ під час перевірки знайшло стільки порушень у роботі Держлісагентства, що, попри особисту дружбу тодішнього головного лісівника  Віктора Сівця з Віктором Януковичем, вибухнув скандал. Зокрема через продаж ділової деревини за кордон за демпінговими цінами. Наприклад, за дев’ять місяців 2011 року лісогосподарські підприємства продали 154,7 тисячі кубічних метрів дуба (це — чверть загальної кількості реалізованої за той час такої деревини!) фірмам Eloderio Ltd та LIGO за середньою ціною 320 євро за кубічний метр. Тим часом середньосвітова ціна на аналогічну продукцію коливалася в межах 500—600 євро за кубометр. Тож офшорні фірми мали додатковий прибуток на суму близько 400—470 мільйонів гривень. Проте справу зам’яли, і Сівець вийшов сухим із води.

Чому наприкінці  2015-го згадано давні справи? А тому, що лісівники криком кричать (не на камеру, на жаль), що започатковані Сівцем схеми успішно відновлено після Майдану, і нині вони так само успішно працюють. Лісгоспи й держава при цьому зазнають збитків.

А що правоохоронці? Після Революції гідності ГПУ та СБУ таки відкрили відповідне кримінальне провадження. Але звинувачення дерибанній команді 2009—2013 років досі не висунуто. Чи не тому, що схеми, методики використання офшорних фірм-прокладок для отримання надприбутків ще й досі потрібні тим, хто хоче і надалі грабувати державний, народний ліс?

До речі, десять років тому Україна підписала так звану Санкт-Петербурзьку декларацію, тим самим узявши на себе зобов’язання боротися з нелегальною заготівлею лісу й корупцією в цьому секторі. Але відповідний Національний план не те що не ухвалено, його навіть не складено.

Сам п’ю, сам гуляю…

Третьою складовою, що створила негативний імідж лісівників у суспільстві, Юрій Марчук вважає помилки в системі управління лісовою галуззю. Нині Держлісагентство фактично саме формує правила гри (лісову політику), реалізує цю політику, контролює її виконання, веде господарську діяльність. Майже як у народній пісні: «Сам п’ю, сам гуляю, сам стелюся, сам лягаю».

Наголошую на слові «фактично», бо фахівці відомства заперечують монополізацію функцій. Вказують, наприклад, що за законодавством держлісгоспи мають економічну та юридичну самостійність, що ніхто їм з Києва вказівок не дає. Але при цьому контракт з директорами лісгоспів підписує голова Держлісагентства, причому лише на рік. І будь ти формально сто разів незалежний, але якщо не виконав висловлених телефоном побажань із Києва (наприклад, продати ходовий ліс певній фірмі) — не буде тобі продовження контракту.

Спробою змінити ситуацію можна вважати Коаліційну угоду та Програму дій уряду. Ці документи передбачають «розділення функцій держави у сфері лісового господарства: функції формування державної політики та контрольні і господарські функції виконуватимуться різними органами влади» (Коаліційна угода,  п. 5.1.). Це буде зроблено через «створення на базі існуючих державних лісогосподарських підприємств єдиної державної лісогосподарської структури, використавши досвід Польщі, Латвії та інших країн з успішним функціонуванням державних лісогосподарських підприємств» (Коаліційна угода, п. 5.2.). На думку відомого лісовода Михайла Попкова, повністю копіювати польську або латвійську систему не варто, але запозичити звідти є що.

Експерт Світового банку Віталій Сторожук розробив і запропонував для обговорення кілька варіантів об’єднання держлісгоспів у державну корпорацію. Важливо відзначити, що в усіх варіантах лісгоспи (а їх у нас майже три сотні) залишалися самостійними господарськими одиницями — з правом мати свої рахунки, самостійно вести господарську діяльність, платити податки. Ця самостійність якнайкраще вписується у концепцію децентралізації, яку починає реалізовувати країна.

Нове об’єднання, вважає експерт, не має напряму підпорядковуватися Держлісагентству. Також допускається створення не одного, а двох або навіть кількох таких об’єднань. Адже Україна, на відміну від тієї ж Польщі, має кілька географічних зон. І якщо у деяких карпатських лісгоспах прибиральниця отримує до 20 тисяч гривень на місяць, то в південних, степових областях навіть провідні фахівці лісгоспів — не більше півтори тисячі.

З точністю до навпаки

Коаліційна угода мала б стати основою і для інших профільних документів. Мала б… Наприкінці жовтня на колегії Міністерства аграрної політики та продовольства (саме йому підпорядковане агентство)  голова Держлісагентства Олександр Ковальчук презентував Концепцію розвитку лісового та мисливського господарства України. У вигляді півтора десятка кольорових слайдів. Власне текст концепції учасникам не роздали. Не було його на час здачі статті у друк і на сайтах агентства та МінАПП. А мої спроби роздобути текст через працівників відомств були марними.

Тож проаналізуємо слайди. На одному з них  фігурує бачення командою Ковальчука схеми утворення лісогосподарського об’єднання: ним напряму керуватиме Держлісагентство. А судячи з усних пояснень пана Ковальчука до слайду, самостійності також позбавлять й усі 300 поки що незалежних лісгоспів. Були в цьому слайд-шоу й інші перли. Наприклад, заява про відмову від бюджетного фінансування лісогосподарських підприємств. При цьому відповідь на запитання, яким коштом тоді утримувати південні й східні лісгоспи, не прозвучала.

Презентація спричинила шок у лісових профспілок, експертів, ветеранів галузі. Так, профспілковий активіст із Черкащини Валерій Лозицький назвав озвучені ідеї «нездоровими». А один із керівників Держлісагентства минулих років Віктор Червоний нагадує, що в Польщі лісгоспи зберегли. Та й у всій Європі держава стимулює підтримку лісових насаджень.

Насамкінець. Ліс — це народне надбання. І вирішувати його долю ми маємо всі разом. Лісове відомство має нарешті стати відкритим, налагодити співпрацю з громадськістю, науковим та експертним середовищем. А в управління галуззю мають прийти професіонали, призначені через відкритий конкурс. Лише так реформування лісової галузі стане якісним і результативним. 

 

Оригінал статті на сайті Урядовий кур’єр

Залишилися питання? Дзвоніть нам за телефоном (096) 525-57-21 або відправте своє повідомлення по електронній пошті chernigivderevprom@gmail.com